Михайло Юхименко вийшов зі сплячки, подивився матч збірної України та побачив позитив у поразці полякам.
Колись збірну України на “БФ” називали королями товарняків, але останні два товариських поєдинки чітко дали зрозуміти – велика епоха відійшла у кращий світ. Тепер “жовто-сині” не виставляють максимальну основу з чотирма опорниками на товариські зустрічі, а впевнено зливають їх напіврезервом. Так, у формуванні складу суттєву роль відіграє і COVID-19, але Андрій Шевченко навіть у Лізі націй пообіцяв експерименти. У Хожуві вони, на жаль, результату не дали.
Неприємно бути учасником чужого свята – тим паче коли це польський День Незалежності. Ще гірше відчувати себе подарунком на днюху. Слава Богу, ми опинилися не в ролі стриптизерки, яка вилазить із великого торта й веселить ясновельможне панство, та і солоденьким тістечком для тамтешньої шляхти збірна України не стала – вона просто подарувала полякам хороший настрій, дозволивши “Кадрі” перемогти з рахунком 2:0 за відсутності моментів. Звісно, після такого настрій має бути крутим, але і нам не слід вішати носа. Потрібно лише зробити правильні висновки.
Бочка меду
Більшість фанів та журналістів позитивно оцінили виступ напіврезервного складу збірної України. З цим можна погодитись.
По-перше, Україна отримала додаткову інформацію по кадровій складовій. В Хожуві стало очевидно, що Зубков заслуговує на регулярну появу в національній команді, Циганков точно повинен частіше виходити з перших хвилин, а Зінченко крутий не тільки в мемах на пабліку “БФ”. Непогано проявили себе Конопля та Макаренко. Натомість десант “гірників” в обороні та на вістрі атаки викликає все більші сумніви. Зрештою, і Лунін поставив спільноті цікаві запитання, але про них поговоримо трохи згодом.
По-друге, Україна напіврезервом круто міксувала володіння та гру від контратак. В центрі поля “жовто-сині” взагалі виглядали вищими за класом – вони регулярно перехоплювали м’яч та швидко просували його до штрафного, без заминок та незрозумілих пасів. Навіть якщо був технічний брак, саме розуміння футболу сподобалось. Україна може грати по-різному й бути кращою за Польщу.
Граючи напіврезервом, Україна створила мінімум три гольових моменти, причому два епізоди Циганкова варто виділити окремо – ці атаки виявились красивими, швидкими, правильними й топовими в плані виконання. Полякам таке й не снилося. За весь матч, окрім двох голів з неба, у них був лише удар Плахети в дальній кут. Все.
Ложка дьогтю
Втім, неправильно було б говорити, що Україна сильно пошматувала “Кадру”. Так, ми круто рухались, але у першому таймі завершення атак виявилось занадто банальним – наші вривались на правий край штрафного та одразу били. Як правило, низом і в руки Скорупскі. Заслуги кіпера в цьому немає, адже з тих позицій для удару нічого, окрім пострілу для статистики, в 90% випадків не витиснути. А мова йшла про основних футболістів – Яремчука та Ярмоленка!
Так, ми з таких атак заробили пенальті, але це була індивідуальна дурість Бохнєвіча. Та і все одно Андрій не покарав ляхів.
Подібні епізоди виникали до пропущеного голу, але після наших футболістів впевнено тримали на дистанції. В другому таймі неспроможність українців загострити в штрафному стала ще більш очевидною, а моменти Циганкова виявились виключенням. І це при шикарному русі в центральній частині поля.
Цей футбол сильно нагадав Зорю. У матчах з рівними собі колективами луганці також мають свої два-три шанси відзначитись, але на топрівні в Європі їх замало (хоча їх і в УПЛ замало). Три моменти проти напіврезерву Польщі виглядають вражаюче тільки на тлі беззубої гри “Кадри”, але з Лєвандовскі в основі наша шаблонність у завершальній фазі вилізла б боком. Власне, і без Роберта ми поплатилися за неї.
Ну але то таке. Варто не забувати, що це – товариський матч напіврезервними складами, в якому ніхто не збирався вмирати за результат і в якому все могло піти інакше на 12-й хвилині. Якби Андрій Шевченко хотів виграти матч, то за рахунку 0:2 не випускав би Бондаря на правий фланг оборони.
Фактор Луніна
Луніна зробили цапом-відбувайлом. Дійсно, перший гол не може виправдати навіть фактор поганого поля – саме на нього Андрій Шевченко списав ляп голкіпера. В цій ситуації Луніна неможливо “простіть”, але можна “понять” – він намагався прочитати епізод, але без ігрової практики ризик подібних помилок зростає.
Натомість наше покоління отримало свого “Де ти гуляв”.
В інших епізодах до Андрія не може бути претензій. Він потягнув закручений удар Плахети з-під купи футболістів і не провалювався на виходах, а другий гол привіз Матвієнко. Технічного браку голкіпер майже не допускав, тож результативний ляп можна списати на звичайну випадковість. Таке буває з усіма, а списувати поразку на одного воротаря просто смішно – не він промазав з пенальті і не він скинув подачу зі штрафного на ногу Плахети.
Проблема полягає в тому, що епізодів біля наших воріт більше й не виникло. За весь матч Польща провела лише три удари в площину, та і незаблоковані кроси можна порахувати на пальцях однієї руки. На такому тлі одна помилка здається катастрофою.
У пресі тим часом розгорнулася кампанія проти Луніна. Так, замред Tribuna.com Олександр Сажко незадоволений наданням місць в основі збірникам, які не мають ігрової практики в своїх клубах, а на пресконференції Андрію Шевченку дорікнули за ігнорування Різника – найкращого голкіпера УПЛ прямо зараз. Дійсно, це тільки в Україні баночники приїжджають у збірну, щоб нарешті пограти у футбол. Різник та інші перспективні кандидати більше заслужили на вихід в основі.
Якщо дивитись на проблему широко, то виникне багато нюансів – як на користь тренерського штабу, так і проти нього. Про них у жовтні вже трохи написали Паоло Кушнєрук та Юджин Музика. Конкретно ж по Луніну всі чомусь забули один важливий факт – Андрій, якщо не отримає травму, точно поїде на Євро другим-третім воротарем збірної. При цьому він не грав вже п’ять місяців, останній його матч за збірну відбувся в листопаді 2019-го, а у 2020-му Україні залишалося провести тільки три поєдинки. Луніна необхідно було перевірити за будь-яку ціну.
З Польщею він грубо помилився, але це не страшно. Страшно було б, якби Лунін вийшов в основі на Євро та допустив гольовий ляп там. Тепер Андрій зробить висновки, а тренери краще знатимуть слабкощі свого “другого номера”.
Загалом же робити занадто серйозні висновки по матчу в Польщі не варто. Франція взагалі програла Фінляндії у Парижі з рахунком 0:2 – і можна бути впевненим, що про ту невдачу жабоїди забули одразу по фінальному свистку. Товариські матчі створені, аби переглянути резерв, записати проблемні місця та випробувати вирвиглазну тактику. Так заведено в Європі, а тепер – і в збірній України.
