Постійна напруженість та мандраж – ці відчуття не покидали впродовж усього перегляду матчу. Від дебютної хвилини та аж до завершального свистка Джюнейта Чакира. Хех, фартовий арбітр, скажете? Втім, Чакир не “проспав” напрацювання Хунфрана та Морати і цілком справедливо відмінив гол останнього із офсайду та витримав тиск, коли господарі вимагали пенальті.
Іспанці швидко взялися за справу та ледь не відвантажили м’яч вже зі стартових хвилин. Попри відсутність Кости, Мората виглядав не менш привабливо – зрештою нападнику “Ювентуса” вдалося вразити володіння Андрія П’ятова на 28-ій хвилині. Ще одна прикрість – втрата Романа Зозулі та вимушена поява Артема Кравця. Сподіваємося, що з Ромком все буде добре.
Підкреслимо, що нас, відверто кажучи, здивував вибір Михайла Фоменка, що вирішив у старті кинути у бій Анатолія Тимощука. Склалося враження, що, взагалі, в десятьох граємо – Толік банально не встигав за швидкими переміщеннями господарів, тож роботи із м’ячем мав відповідно мало. Вже потім досвідчений опорник виправився та перехопив кілька потенційно небезпечних атак, наприклад, зупинив Іско, коли той рвався до нашого карного майданчику.
На удар Ротаня “Червона фурія” відповіла мало не другим взяттям воріт – Серхіо Рамос влучив у “хрестовину”. Основний оборонець мадридського “Реалу”, як демонструє практика останніх двох сезонів, не соромиться долучатися до атакувальних дій. Попередньо голкіпера збірної України потривожив . Давід Сілва, але тут П’ятов ґав не ловив.
Цікаво, але підопічні Вінсенте дель Боске ближче до завершення першої сорокап’ятихвилинки свідомо віддали ініціативу. В принципі, наставник чинного переможця чемпіонату Європи ще перед матчем не приховував, що сподівається скористатися контратаками “жовто-синіх”. Ага, ну, звісно ж. Ікера Касільяса лише потривожив Федецький та вищезгаданий Ротань.
Та Руслан продовжив оновлювати статистику ударів та змусив попрацювати воротаря “Реалу” ще раз – після навісної передачі Євгена Коноплянки. Загалом, Ярмоленко та компанія нарешті зуміли вирівняти ситуацію – принаймні, у володінні сферою – та досить непогано комбінували. Але це ж голів, на жаль, не приносить…
Поки Мората покидав стадіон, а Педро мав намір долучитися до гри, Ротань (знову!) зустрівся віч-на-віч із Касільясом та змарнував шикарний момент після прострілу Артема Кравця. Артеме, ти що “Валенсію” згадав? Але, що маємо – те маємо. На нічейку заслуговуємо ж. Правда, під час масованої атаки відверто “сипемося”, але то таке. Як у випадку із Сілвою, Піке та Хуанфраном, яким відзначитися завадив лише Андрюха. Цікаво, а він би виручив у випадку із Санті Касорлою?
Мабуть, іспанці мали “зуба” на наш напад – у Кравця після зіткнення з носа пішла кров і це дало змогу дебютувати Будковському на офіційному рівні.
Так, це поразка. Та все не так катастрофічно, як здавалося на перший погляд. Ми можемо боротися і будемо боротися. Навіть з такими гігантами світового футболу, як Іспанія. До Люксембурґу!
