Рауль, ти — космос! Великий форвард пішов з футболу Мілевським та серед колгоспників

Рівно п’ять років тому культовий центрфорвард повісив бутси на цвях.

Рауль Ґонсалес є беззаперечною легендою. Якщо ви вважаєте інакше, то це право, дозволене законом, однак тоді пояснювальна бригада “Брутального Футболу” за свої дії не відповідає і одного прекрасного дня опиниться на вашому ґанку. Як не крути, нападник залишив по собі феноменальну кар’єру, наповнену різноманітними звитягами і трофеями, неабияк цінними для історії.

Всі пам’ятають іспанця у футболці мадридського “Реалу” та ґельзенкірхенського “Шальке”, але водночас мало знають, яким він був у лавах “Нью-Йорк Космосу”. Ще б пак, яка адекватна людина слідкуватиме за другим за престижністю дивізіоном Північної Америки? Не MLS, а лігою, де відсутній спортивний принцип і логічний розвиток — процедура підвищення в класі вирішується за допомогою купівлі франшизи та в кабінетах вищих “фейсів”. Приблизно так само приречено виглядають українські пенсіонери, які вірили в те, що наш преЗЕдент відмінить плату за комуналку. Отакої!

Якщо серйозно, ми не збираємося детально описувати, як саме Ґонсалес виступав у місті Великого яблука (це тема для окремого матеріалу). Тип приєднався до клубу в жовтні 2014-го і затримався на тринадцять місяців, впродовж яких відзначився дев’ятьма влучними пострілами. Начебто і небагато, проте хто кине камінь у город Рауля? (якщо що, в поміч перший абзац). Зате закінчив, як-то кажуть, на мажорній ноті — зараз розкажемо, як це було.

***

16 листопада 2015-го, прохолодний листопадовий вечір. Незважаючи на паршивеньку погоду, передмістя Лонг-Айленда жваво гуділо — ось-ось Рауль Ґонсалес Бланко попрощається з професійним спортом. Та ще й у якому матчі — так званому Соккер Боулі, фінальній битві за звання чемпіона NASL. Нагорода для “Нью-Йорк Космосу” не нова (команда здобула її в 2013-му та в подальшому стабільно трималася у лідерах), але все одно знакова — хоча б тому, що потрібно гідно провести 38-річного іспанця.

Десятитисячний стадіон Джеймса М. Шуарта ледь не тріщав — зібралася рекордна аудиторія. Серед уболівальників камери впіймали чималеньку кількість представників місцевого бомонду та Алессандро Несту, який якраз допомагав Паоло Мальдіні розвивати “Маямі”. На полі були не менш цікаві персонажі — наприклад, Маркос Сенна, близький товариш Рауля, на хвилиночку, тріумфатор Євро-2008. Досвідчений півзахисник також сповістив, що поєдинок проти канадської “Оттави Ф’юрі” стане для нього останнім, але всі прекрасно розуміли — той день присвячений іншій, куди впливовішій людині.

Від Рауля чекали дивацтв і магії. І байдуже, що авторитетне видавництво “The Guardian” красномовно охарактеризувало його “силуетом хижого нападника”. По правді, Бланко чимось нагадував Артема Мілевського останніх років — переважно діяв з глибини, виконуючи функцію “десятки”. Водночас у клубі буквально благоговіли перед зірковим пенсіонером — хто ще міг похизуватися аналогічним досвідом, культурою пасу, баченням поля, зрештою, умінням відтягнути двох-трьох захисників, щоби потім віддати влучний пас на гол? Які питання до футболіста, чий м’яч, організований у ворота “Форт-Лодердейл Страйкерс” (1:0), тиждень назад вивів “Нью-Йорк Космос” у вирішальну стадію плейоф?

“Він чудовий у всьому, що робить. Це комунікація, пошук простору, як він тримає м’яч і які приймає рішення. Він просто розумний гравець. Іноді ви бачите його у одній зоні, а потім він з’являється у іншій. Він дуже впливовий у грі”,

саме так оцінив підопічного тренер ньюйорківців Джованні Саваресе.

Битва з “Оттавою” видалася нелегкою — канадці зарекомендували себе амбітним, кусючим проєктом. Колектив пропустив у дебюті зустрічі (постарався центрфорвард “Космосу”, аргентинець Ґастон Сальєріно), проте не здався — зацькував  суперника пресингом та 71 хвилині таки відновив паритет. Не думайте, що ми у захваті: якщо відверто, матч став хрестоматійним прикладом того, як не треба грати у футбол — купа безглуздих єдиноборств та дебільних помилок, як підсумок, трансформованих у п’ять гірчичників і одну червону картку. Ну чесне слово — районна першість, де після такого ж місива на болоті всі тиснуть одне одному руки і біжать наввипередки у найближчу пивнуху за бокалом світлого.

З позитивного: Рауль продемонстрував клас та сказав ключове слово — за рахунку 2:1 на користь своєї команди віддав шикарний розрізний пас на вищезгаданого Сальєріно (у чувака взагалі хеттрик) та допоміг збільшити перевагу. Ґастон вирвався віч-на-віч і на 85 хвилині фактично забезпечив перемогу; “Оттава” оговталася за лічені миті до фінального свистка, відквитала один м’яч (дубль в активі Тома Хайнемана), але пізно — 3:2 на табло.

Логічно, що всі лаври мали дістатися Сальєріно, однак футболісти на радощах оточили Рауля. Вибачте, але святкування Соккер Боулу потім, спершу — легендарний іспанець. Стадіоном лунала пісня “Nobody Does It Better” (“Ніхто не зробить це краще”).

“Сьогодні була моя остання гра у кар’єрі, я дуже пишаюся всім, що зробив. Мені пощастило виступити на чемпіонатах світу, в єврокубках, Лізі чемпіонів та її виграти. Для мене важливий футбол — грати на штучному покритті, перед натовпом, за порожніх трибун. Мені завжди подобалося, тож думаю, що буду й надалі насолоджуватися певними речами цієї гри, але вже не в якості професійного футболіста. Я прожив особливі моменти. Було б несправедливо виокремити якийсь один, бо всі вони були особливими. Найголовніше, про що я думаю зараз — це сьогоднішнє досягнення”,

заявив усміхнений Рауль перед журналістами.

***

Сьогодні Рауль працює з “Кастільєю”, показуючи цілком прийнятні результати — молодь набиває необхідні шишки у Сеґунді B. До речі, є перший трофей на тренерському містку — у минулому сезоні “вершкові” взяли Юнацьку лігу УЄФА (по пиці отримала “Бенфіка”, поступившись 2:3).

Що стосується “Нью-Йорк Космосу”, то в 2016-му клуб захистив трофей, але водночас готувався зробити харакірі — все через відсутність грошей, а значить, неможливість ввійти до MLS, куди ньюйорківці так прагнули потрапити. Ба більше, “Космос”, як найвпливовіша сила дивізіону, похитнув всю структуру чемпіонатів Північної Америки — підбурив решту учасників NASL бойкотувати регламент і зніматися зі змагань. Зрештою, NASL дійсно агонізував і тепер команда знаходиться в NISA — лізі аматорів та напівпрофесіоналів, створеній у 2017-му. Хто виграв? А хрін його знає. Цих американців не зрозуміти, хто б що не говорив, а для них бейсбол та баскетбол — ван лав.