Деякі люди люблять читати книги. Якби була книга під назвою “Монако грає проти Ювентуса”, то я впевнений, що це читалося б цікавіше, ніж перегляд екранізації. В сотні разів. Але це більшою мірою стосується першого тайму. В другому ж все стало дещо цікавіше. Але не для туринців, якщо брати до уваги початок і середину тайму. В кінці ж все змінилось.
Кволий початок першого тайму, під завивання трибун. “Монако” з горем пополам побігли атакувати ворота Буффона. Був момент, коли захисник “Ювентуса” міг переправити м’яч у власні ворота, але обійшлося. Туринці ж не дуже хотіли бігти вперед, демонструючи загадкову італійську душу. Навіть Пірло тинявся без діла, час-від-часу помиляючись у передачах. Нічия 0:0 після першого тайму. Територіальна перевага у «Монако». Господарі атакують багато, але гострих моментів біля воріт Буффона майже не виникало. А з дальніми ударами голкіпер туринців справлявся впевнено.
У другому таймі гра перейшла в більш активну фазу. Активніше почали діяти французи, які відчули, що проти туринців можна і потрібно грати. В якійсь мірі – відчули запах крові. “Ювентус” же якщо і виходив в контратаки, то закінчувалося все фейлом, на кшталт виходу Морати і Тевеза на 57 хвилині. На той момент по володінню м’ячем перевага у «Монако» – 58% на 42%, по ударам теж лідирують монегаски – 11: 2. Як казав один донецький афроамериканець: “Де “Ювентус” де?”. Але за 10 хвилин до закінчення матчу «Ювентус» на деякий час відсунув гру від своїх воріт. Навіть два кутових поспіль заробили. А на останніх вилинах «Ювентус» заробив штрафний на . чужій половині поля. Метрів 30 до воріт. І удар Пірло, як завжди майстерний, увінчався попаданням в хрестовину воріт. А більше нічого – “Ювентус” втримав хитку перевагу і пройшов далі, у півфінал Ліги чемпіонів. Давно такого з ними не було, давно.
