Декілька днів тому з’явилась новина про те, що міністерство юстиції зареєструвало юридичну особу ТзОВ “Футбольний клуб “Карпати” — новий проєкт, на чолі якого знаходиться Степан Юрчишин на позиції генерального директора. Соцмережі відреагували реготом, висміюючи те, що у наступному сезоні Другу лігу “А” складатимуть лише клуби з назвою “Карпати”. Сьогодні ми допоможемо вам не заблудитися в трьох соснах “Карпат”.
Перш, ніж розпочати пояснення про те, де які “Карпати”, потрібно пояснити піраміду клубу, яка існувала за президентства Петра Димінського. При “Карпатах” функціонували дві підструктурні одиниці, які займались вихованням тих самих відомих “карпатівських кадрів”. Це академія і школа. Їх насправді дуже часто плутають медійники, не розібравшись, хто де є. Так звана “академія “Карпат” — це дитячо-юнацька команда “УФК-Карпати”. Простіше кажучи, львівський клуб має укладений договір з Львівським державним училищем фізичної культури. Фактично це бартер: училище дає інфраструктурний ресурс (наприклад, діти зі всієї України мають змогу жити в інтернаті), людський ресурс, а клуб у свою чергу допомагає тренерам зарплатою, необхідним інвентарем, організовують збори для майбутніх вихованців.
Школа “Карпат”— це колишня спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву. Вони мали подібний до УФК договір з “Карпатами”, а потім зайшли у структуру клубу. Відмінність від “академії” в тому, що у школі діти не можуть проживати у гуртожитках, а вчаться у спецкласах або соціальних групах. Фактично, це діти львів’ян. Мотивація “Карпат” була зрозуміла: вони “взяли під себе” готову школу, яка давала їм дітей і фінансові бонуси від УЄФА в розмірі 450 тисяч євро. Одним із головних менеджерів школи є вищезгаданий Степан Юрчишин, який відновлює “Карпати” напротивагу Олегу Смалійчуку.
Повернімось трохи на початок року, щоб згадати хронологію подій, коли “Карпати” почали йти в круте піке. Тоді навколо клубу зібралось багато гієн і складно було зрозуміти, хто справді хотів допомогти команді вижити, хто хотів банально хайпанути, а хто вирвати собі відомий бренд для задоволення певної цілі.
Головними претендентами врятувати “Карпати” “викликались” три персонажі — Олег Смалійчук, який викупив долю Петра Димінського і став де-факто президентом, але тільки наполовину де-юре; Григорій Козловський “із серцем напів карпатівським, напів рухівським”; і, звісно, мер міста міста Андрій Садовий, в якого наближались четверті вибори мера.
Тепер слідкуємо уважно за наперстками, як події розгортались у хронологічному порядку.
- Лютий 2020-го. “Карпати” ще без Смалійчука. Клуб б’є “SOS” і заявляє про готовність передати корпоративні права місту. Львівська міська рада приймає ухвалу про створення Народної команди “Карпати”. В залі лунає пропозиція від депутата міськради і власника тоді ще першолігового “Руху” виділити 50 мільйонів гривень в рік на утримання “Карпат” з казни міста. “А спонсори знайдуться”, — запевнив Козловський.
- В кінці травня “Карпати” оголошують, що Петро Димінський продав свою частку колишньому віцепрезиденту клубу Олегу Смалійчуку. Починається медійна війна між Смалійчуком і Козловським. Смалійчук пропонує гроші суперникам “Руху” за відібрані очки у команди Козловського, щоб не пустити їх в УПЛ.
- 30 червня. Садовий зустрічається із Смалійчуком, після чого озвучує розмиту заяву про те, що місто готове сприяти клубу і хоче бачити “Карпати” у вищій лізі.
- 2 липня 2020. Андрій Садовий уже не говорить про фінансування професійного клубу, але каже, що місто готове взяти на баланс школу “Карпат”.
- 30 липня відбувається зустріч Олега Смалійчука з батьками школи, яку не фінансують із березня. Відбувається складна дискусія, на якій сторони не доходять консенсусу. Школа вирішує вийти зі структури “Карпат”.
- 4 вересня депутати створюють комунальну дитячо-юнацьку футбольну школу “Карпати 1963”, яка перейшла у підпорядкування управління спорту Львівської міської ради.
- 14 жовтня зареєстровано ТзОВ “ФК Карпати” на чолі із Степаном Юрчишиним, який за сумісництвом є заступником директора дитячо-юнацької школи “Карпат”.
Що маємо в залишку. З одного боку є Олег Смалійчук, який намагається здійснити відому широкому загалу схему, яка полягає в кількох ключових пунктах: а) дочекатись грошей за Хорхе Карраскаля; б) відправити цей клуб-юридичну особу в небуття; в) зареєструвати свій інший проєкт “Карпати” Галич-Бурштин у Львові; г) розрахуватись із боргами “втоплених” “Карпат”; ґ) відновити корпоративні права і повернути емблему старих “Карпат” для нової юридичної особи. Це в ідеальному світі.
Проте цей план має кілька наріжних каменів. Перший — Олегу Смалійчуку, швидше за все, не вдасться перевести “Карпати” у Львів. Посварившись з Козловським, він закрив для себе двері в Асоціацію футболу Львівщини, яка вирішує питання про прийняття клубу у своє товариство. Очільник львівської асоціації — Олександр Шевченко, колишній віцепрезидент “Руху”. В серпні він прямо сказав, що проти цієї сумнівної, на його думку, схеми.
Камінь другий. Процес відновлення “Карпат” запущено і Олег Смалійчук із Сергієм Болотніковим, Дмитром Копієм та Ростиславом Ящишиним, так виглядає, залишаються в глибокому офсайді. Річ у тім, що “Карпати”, які створює Юрчишин, постануть на базі комунальної школи “Карпат”, яку Смалійчук сам же втратив. Це доволі сильний хід нового клубу — як іміджево, так і в дусі тяглості традицій, адже обличчями нового клубу стають ті, з ким асоціюються “Карпати”.
Як нам розповіли джерела, наближені до новостворених “Карпат”, вже найближчим часом команда почне свій шлях, розпочавши з обласних змагань, а навесні “Карпати” заявляться в аматорську лігу, звідки візьмуть курс на Другу лігу. Наразі клуб готові підтримати фінансово вісім донорів. Тренувати команду будуть Андрій Тлумак та Андрій Сапуга.
Очікується, що школа “Карпат” підтримає новостворений клуб, коли він гратиме в професіоналах і, очікувано, постачатиме йому вихованців.
Зараз школа “Карпат” підписала договір із футбольним клубом “Рух”. Це нам підтвердив директор Комунального Закладу “Дитячо-юнацька спортивна школа з футболу “Карпати” Ігор Савицький.
За його словами, випускники школи повинні розвиватись і для того, аби переходити на наступний рівень, вони повинні йти по сходах клубної структури. І поки нові “Карпати” долатимуть шлях в аматорському футболі, руку подав, як не дивно, “Рух”.
Олег Смалійчук любить повторювати фразу: “Не важливо, хто навпроти, важливо, хто поруч”. Красива інстаґрамна цитата, але, здається, не у його конкретному випадку. Зараз навпроти Смалійчука значна частина ветеранів і легенд “Карпат”, колишня дитячо-юнацька школа, львівська федерація, Григорій Козловський і міська рада. Всі вони працюють на те, щоб створити нові “Карпати”. До речі, якщо вірити Олегу Смалійчуку, то і Петро Димінський вже теж не поруч, а навпроти.
В програмі “Бомбардир” директор з розвитку “Карпат” Сергій Болотніков сказав, що його можна буде назвати аферистом, якщо вони з Олегом Смалійчуком візьмуть гроші за Хорхе Карраскаля і покинуть з ними клуб. Втім, поки не зрозуміло, які є адекватні виходи із ситуації у їхньої команди: створювати у Львові ще одну “юридично чисту” без боргів команду занадто пізно. Варіант із поверненням Коломойського не розглядаємо апріорі.
Взявши в управління клуб, Смалійчук зробив ставку на піар, ексцентризм та команду медійників. Однак в реальності з управлінням футбольного клубу це не має нічого спільного. Зустрівши опір серйозних людей, які не бавляться в промоційні ігри, а регулюють питання на вищих рівнях, співвласник “Карпат” поставив себе у цугцванг. Кожен наступний хід наближає його до поразки в партії.
Зараз ситуація з “Карпатами” схожа на мем зі спайдерменами, де кожен показує пальцями один на одного. Продовження “карпатівського” серіалу буде захопливим, можна не сумніватись.
Іронічно, та поки львів’яни боряться за те, хто відновить “Карпати”, “Рух” і “Львів” безславно замикають турнірну таблицю УПЛ. Коли футболом займемось, панове?