«Ми втратили друга». Вбивство сербського вболівальника у Стамбулі
Ніколи не знаєш, який виїзд може стати останнім. Особливо, коли ти сербський вболівальник і їдеш у гості в Туреччину. І так натягнуті стосунки перейшли всі межі 21 листопада 2014 року. В цей день сталася трагедія – під час бійки був убитий серб Марко Івковіч.
Стамбул. Вболівальники місцевого «Галатасарая» побили біля арени 400 сербів перед матчем баскетбольної Євроліги з белградською «Црвена Звезда». Це був саме той поєдинок, який відноситься до категорії «підвищеного ризику». Зрозуміло, що турецька сторона мала подбати про безпеку своїх гостей. Але вони зробили інакше. Усіх 400 сербів вони просто не впустили на матч своєї команди, хоча всі вони мали квитки.
Ось так і залишилися поза межами арени, де дуже швидко їх перестріли стамбульські фани. Турки почали свій наступ, у якості зброї використовували каміння, арматуру та навіть холодну зброю. Поліція припинила бійку, застосувавши сльозогінний газ. Та для одного вболівальника ця сутичка стала останньою у житті. Марко Івковічу було лише 25 років, коли він отримав смертельне поранення у груди. Лікарі 5 годин боролися за його життя, але цю битву вони програли. Занадто багато крові було втрачено.
Карді Акташ був затриманий та засуджений на 25 років за вбивство Марко Івковіча. Друзі та рідні вимагають, щоб вбивцю залишили у тюрмі до кінця його днів, а захист вважає, що 25 років – забагато. Та людське життя безцінне і ніхто не має права забирати у когось можливість насолоджуватися ним.
На жаль, не всі усвідомлюють всю жахливість цього вчинку. У жовтні мережею почали ширитися фотографії, на яких вболівальники «Галатасараю» стоять над могилою Марко зі своєю атрибутикою. Людяність полишила їх, залишилася лише звірина сторона.
«Деякі помирали прямо в нас у роздягальні». Кровава бійня у Порт-Саїді
40 тисяч вболівальників прийшли подивитися на поєдинок між місцевою командою «Аль-Масрі» та каїрським клубом «Аль-Ахлі». Конфлікти на трибунах тривали протягом матчу, але вони швидко припинялися. Однак наприкінці, коли на табло красувався рахунок 3:1, сталося несподіване – вболівальники напали на фанів «Аль-Ахлі», а також прорвалися на поле та почали бити футболістів з тренерським штабом команди гостей. Дуже швидко все перетворилося на масову бійку. Утворилася тиснява, через яку зуміли пройти не всі. Поліція не зупинила неподобство на полі, тому всі робили все, що їм заманеться.
Кривава бійня та неконтрольований натовп забрали життя у 73 людей, ще близько тисячі були поранені. Багато з них мали ножові поранення. Не розумію, для чого глядачі беруть з собою холодну зброю. Рівень безпеки на дуже низькому рівні. Через це і загинули люди. Як повідомили медики, померли вони через піротехніку, травми, отримані під час тисняви, а також численні удари по голові. Один із загиблих помер фактично на руках футболістів «Аль-Ахлі». Вони винесли його, але тіло було все у крові і через деякий час вболівальник припинив дихати. Тим часом медики намагалися надати допомогу максимальній кількості людей.
Тренер команди гостей Мануел Жозе прокоментував цей страшний епізод:
– Мене били руками і ногами, потім мене витягли за межі стадіону. Я бачив, що багатьом уже тоді надавалася медична допомога і що багато хто до того моменту помер. Деякі помирали прямо у нас в роздягальні, тому що їм доводилося втікати з поля. Ніхто із гравців нашої команди не постраждав. Але тепер я повинен задуматися про власну безпеку. Тут немає ніяких умов для роботи.
Смерті дітей. Тиснява у Конго
Іноді певні дії можуть призвести до великої трагедії. Напевно, воротар «Ньюкі Сістем» не грався б у «закляття», якби знав, чим це все обернеться. У матчі зійшлися між собою «Сокозакі» та «Ньюкі Сістем». Як це часто буває у футболі, одна з команд програвала. Та замість того, щоб змінити ситуацію своїми професійними діями на полі, голкіпер «Ньюкі» раптово покинув свої ворота і почав говорити якісь «заклинання», щоб врятувати свою команду з-за допомогою «магії».
Це обурило футболістів команди-суперників. Розпочалася бійка між професійними спортсменами. Поліція одразу почала втручатися та розводити гравців. Та їм чомусь заважали вболівальники, які почали кидатися у представників правоохоронних органів камінням. Силовики, не подумавши, застосували сльозогінний газ. Він викликав паніку, а це призвело до тисняви. У результаті – 13 загиблих та декілька поранених. Найжахливіше, що серед жертв більшість – діти від 11 до 16 років. У натовпі їм найважче втриматися на ногах. Люди просто затоптали дітей. Їх життя обірвалося надто рано через футбольні конфлікти.
Насилля 2019 року. Гондурас
Смертельні конфлікти постійно трапляються. Виключенням не став і 2019 рік. У серпні, в столиці Гондураса, вболівальники «Олімпії» напали на автобус з командою «Мотагуа». Вони почали закидувати транспортний засіб камінням, поранивши трьох футболістів – Еміліо Ісагірре, Роберто Морейра і Джонатан Руж’є. Матч після цього інциденту відмінили. Проте, це не зупинило свавілля. Вирішувати стосунки між собою продовжили вболівальники «Олімпії» та «Мотагуа». Через ці сутички загинуло троє людей, біля десяти отримали поранення, серед них семеро – вогнепальні.
Агресія затуманює будь-який розум кожного, хто наважується не просто взяти до рук зброю, а й використати її проти прихильника іншої команди. Насилля у «третьому таймі» – недопустиме. Потрібно відходити від вуличних традицій типу «стінка на стінку» та почати цінувати вподобання інших, а найголовніше – життя. Футбол не повинен породжувати насилля. Сумно, що у 2019 році дехто продовжує жити за звіриними законами.
У нього немає крил. Падіння з трибуни
Аргентина. 17 квітня 2017 року. Місто Кордобо було в очікуванні дербі. Вболівальники прийшли підтримати команди – «Бельграно» або «Тальєрес». Нічийний матч з рахунком 1:1 вилетів б із пам’яті вже наступного тижня, якби не смерть одного вболівальника.
Емануель Бальбо змушений був втікати від бійки. Він вирішив перелізти через перило, щоб спокійно зістрибнути з трибуни. Однак, планам завадили. Декілька чоловіків вдарили його, Бальбо не втримався і зірвався вниз. Вболівальник отримав важкі травми, був доставлений у лікарню, де помер через два дні. Лікарі не змогли перемогти смерть.
Чому він взагалі втікав? У слідства є дві версії:
1) Вболівальники «Бельграно» сприйняли Емануеля за фаната «Тальєреса» і почали за ним полювання.
2) За словами батька загиблого, Бальбо міг впізнати у одному з фанатів винного у смерті його брата у 2012. Ця історія не уточнюється.
Клуб «Бельграно» заявив: «Ми глибоко співчуваємо гибелі Емануеля Бальбо і, як організатори події, підтверджуємо готовність сприяти правосуддю, щоб відновити справедливість. Висловлюємо свої співчуття рідним та друзям».
Суд керуватиметься статтею «Вбивство з обставинами, які обтяжують покарання», винному у цьому злочинні світить від 10 до 34 років. Поліція після інциденту затримала 4 підозрюваних.
Таких випадків у світі дуже багато. Футбол, на жаль продовжує породжувати насилля через погляди певного типу вболівальників. На їх думку, за свій клуб вболівальника команди-суперника можна навіть позбавити життя. Ось так просто без жалю всадити у когось ніж чи завдати численні удари по тілу. В голові лише агресія. Емоції повністю перекривають інтелект. Наскільки безпечно, знаючи про такі випадки, ходити на стадіони? Іноді похід на трибуну стає останнім у житті.
Софія Дорощук, спеціально для “Брутального футболу”
