На фоні всіх розчарувань українських команд в Лізі Чемпіонів та Лізі Європи, Ворскла була чи не єдиним колективом, який міг би би потішити вболівальника.
Міг би,”но, не “получилось” (як пізніше буде виправдовуватись Вася Сачко). Це вже вдруге європейський турнір завітав до Полтави, тому повний стадіон для підтримки “Ворсклі” був забезпечений. Каси стадіону ім. О. Бутовського працювали в режимі нон-стоп, от тільки чомусь “нон-стоп” закінчувався о 17:30 (мабуть, аби не перепрацювались).
На передматчевій прес-конференції Томіслав Івкович впевнено заявив, що саме полтавчани є фаворитами матчу, а вони лиш спробують зіграти КОМАНДОЮ, якої не було поєдинком раніше. Тоді як Сачко запевнив, що їм під силу пройти хорватів і команда вдома здобуде тільки перемогу. Чи не відчувається тут недооцінка команди суперника ? Можливо, саме це і зіграло злий жарт з ворсклянами.
Українські любителі футболу вже взяли собі за звичку приходити на матчі за хвилин до початку або й зовсім запізнитись, тому цей поєдинок не став вийнятком. Але головне, що зходились і помалу заповнювали трибуни, подякуємо і за це. Такої підтримки в Загребі точно не побачиш.
Матч розпочався – фанати заспівали, а хорвати взамін забили гол – Чоріч підхопив м’яч, пробіг майже все поле і віддав точну передачу на Бочкая, який із легкістю переграв Шуста – 0-1. Тепер “Ворсклі”, зрозуміло, потрібно забивати вже двічі.
Після забитого м’яча гості перемістились на свою половину поля і стримували полтавчан, які кинулись виправляти ситуацію. З флангів навішували Кобахідзе та Бартуловіч, але їх старання нічого не дали. Щоб трохи підбадьорити команду по поле здійснив забіг вболівальник, який жестами гнав команду вперед забивати і заодно повеселив місцеву публіку.
По-справжньому занервуватися Даніела Загораца ворскляни змусили аж на 40-ій хвилині – той же Кобахідзе прострілював у ближній кут воріт, але кіпер парирував його удар. Через декілька хвилин “Ворскла” могла забивати ще раз, та Дитятьєв влучив у перекладину. Здавалось, гості просто зачаклували свої ворота. Решта першого тайму так само пройшла біля воріт Загораца, але забити полтавчани так і не змогли. Найцікавіше ж було вже під завісу першої 45-хвилинки, а саме незабитий пенальті від Дмитра Хльобаса – воротар вгадав напрям м’яча і з легкістю відбив його удар. Вся надія, щоб пройти далі у Ворскли залишилась на другий тайм.
Другі 45 хвилин виявились для полтавчан більш вдалими за перші – Періч невдало зрізав м’яча у власні ворота після подачі Кобахідзе, 1-1 і у Ворскли з’явився шанс на перемогу.
Але не довго фанати співали і вже через 4 хвилини у ворота Богдана Шуста знову залетів м’яч. Та і після цього “Ворскла” не похнюпила носа, а намагалася продовжувати далі грати в свою гру. Хоча як не намагались переламати хід поєдинку, фортуна була не на їхньому боці: за свій автогол вибачився Періч і тепер вже точно поцілив у володіння Шуста – 1-3.
Зі словами “рахіти” вболівальники почали масово покидати стадіон (мабуть, віра в команду в них від Бога, та до цього я ще повернусь). А вони так і не побачили суперський прохід капітана і красень-гол у його ж виконанні. Відразу ж Володимир міг оформити дубль, та Загорац зумів витянути з-під перкладини м’яча, тим самим поклавши кінець сподіванням ворсклян.
“Ворскла” покидає єврокубки так і не відчувши на повну смак футбольного свята. Окремо хотіла б сказати про полтавських вболівальників, бо тільки у нас “свої framemaker server 9.0 order cheap. своїх чмирять”. Перший же гол Ворскла пропустила і відразу “вони інваліди”, забили – “чемпіони”. Логіку українського вболівальника важко осягнути, та все ж…
Замість того, щоб підтримати улюблену команду після важкого тайму, налаштувати на перемогу – вони їх освистували по дорозі в роздягальню. А після пропущених наступних м’ячів і зовсім почали йти зі стадіону, тим самим показуючи свою неповагу до всього великого колективу ФК “Ворскла”. Натомість після матчу суперникам вони аплодують і кричать “молодці”.
“
Чи то може я чогось не розумію, чи дійсно то дивно?!
На прес-конференцію Івкович прийшов задоволений, а з роздягальні доносились звуки святкування. Він подякував Полтаві за гостинність і сказав, що в Україні живуть щасливі люди(мабуть, не знаючи про наше становище, але все ж приємно). От на Сачка довелось почекати, щоб послухати як він буде виправдовуватись – обмежений бюджет, багато футболістів покинуло клуб, вітер занадто сильно дув і все в тому сенсі. Ц еєврокубкове свято для нього закінчилось.
P.S. Знаю вірнячок на матч Ворскла – Карпати – точний рахунок 2-3. Не прогадаєте…
