“Брутальний Футбол”, добре пам’ятаючи демарш Тайсона в “Шахтарі”, поцікавився, як одіозний бразилець поживає на батьківщині.
Наприкінці літа 2019-го Тайсон ледь не перейшов у “Мілан”. Італійці мали намір орендувати бразильця, в подальшому торгувалися, проте “Шахтар” заправив 30 мільйонів євро. Трансфер не стався і ситуація, виникла навколо гравця, прогнозовано вийшла із-під контролю. Тайсон, будучи дитиною у дорослому тілі, скис зі швидкістю борщу, не схованого у холодильник. Сергію Палкіну вдалося тимчасово приглушити конфлікт, проте вінґер створював нові, або ж опинявся в їх епіцентрі.
Слізливі пости, тицяння середнього пальця київським орнітологам, саботаж матчу з “Ромою” в Лізі Європи, хованки в туалеті, перевід в дубль “гірників” — явно не те, на що розраховували вболівальники. Зрештою, частина з них полегшено видихнула, коли у квітні 2021-го Тайсон нарешті пішов; інша ж пригадала те саме літо 2019-го, коли “Шахтар” міг виручити бодай якісь бабки. Що ж, “не судьба”.
Бразилець емоційно попрощався з “помаранчево-чорними” та визнав свої помилки.
“Я вів себе не найкращим чином, але мені вдалося домовитися з керівництвом”,
— сказав він одному із південноамериканських видань.
Водночас Тайсон різко зник з нашого медіапростору. Враховуючи, настільки сильно гравець хотів порвати з Україною, ми заповнюємо інформаційну прогалину і розповідаємо, як йому живеться в “Інтернасьйоналі”.
Одразу отримав капітанську пов’язку
Не секрет, що для “Інтернасьйонала” Тайсон — не остання людина. Вінґер є вихованцем “червоних”, в період з 2008-го по 2010-й роки виграв два чемпіонати штату (за напругою тамтешні баталії не поступаються емоціям дербі “Перекоси” — “Тріумф”), Південноамериканський кубок і Кубок Лібертадорес. Чудовий доробок, щоби з плином часу вважатися локальною легендою — частково саме тому Тайсон у першому ж матчі по поверненні отримав капітанську пов’язку (прикметно, що “Інтернасьйонал” розгромив “Олімпію” Асунсьйон 6:1 та кваліфікувався до плейоф КЛ).
Втім, не треба думати, що Тайсона зустріли і наразі сприймають типовим пам’ятником, “а-ля Толік Тимощук за тренерства Михайла Фоменка”. Бразилець повноцінна бойова одиниця і закономірно визнаний лідером у роздягальні.
Тут треба пояснити одну деталь. “Інтернасьйонал” переживає цікаві часи — в 2018-му команда повернулася до бразильської Серії А, живе в умовах тривалої фінансової кризи (плюс, суттєво вплинув коронавірус), комплектується за рахунок вільних агентів, тож не спроможна похвалитися стабільністю.
Якщо в 2018-му “червоні” фінішували третіми на загальнонаціональному рівні, то через сезон — сьомими. В 2020-му колектив ледь не вирвав золоті медалі (“Фламенґу” набрав на 1 очко більше), але попрощався з вожаком — Паоло Ґерреро (тим самим перуанцем, який колись шпілив за “Баварію” та “Гамбург”).
“Інтернасьйонал”, зібраний із необстріляної молоді, “збитих льотчиків” і дідів (є Родріґо Моледо, колишній захисник харківського “Металіста”) потребував новий мотор. Керівництво втомилося від постійних синусоїдальних перепадів і вміло скористалося сваркою між нападником і “Шахтарем” (щоправда, ці ж люди не відзначаються терпимістю — з 2018-го клуб змінив 8 фахівців, а Тайсон працює вже з третім).
Тож наш герой, мегадосвідчений і титулований, очікувано був наділений статусом першої скрипки. Чи виправдовує він ці сподівання на ділі?
Не слід дивитися на кількість голів та асистів
У нас заведено мірятися гольовою статистикою, ніби причандалами — важливо, у кого більше і на скільки. Тайсон відзначився 4 м’ячами і 1 асистом в 26 зустрічах, тож може скластися враження, що він філонить. Це зовсім не так — нападник виконує величезний об’єм роботи і всіляко підтримуваний.
Як ми вказали вище, за останні 8 місяців у “Інтернасьйоналі” тричі відбулися перестановки на тренерському містку, однак гравець, таке відчуття, наділений спеціальним імунітетом (на жаль, він не розповсюджується на травми).
Ось як свого часу Міґель Анхель Рамірес, наразі колишній наставник “червоних”, охарактеризував роль Тайсона:
“У нашому складі багато молоді і Тайсон виступає диригентом. Він виконує все, що набув впродовж міжнародної кар’єри. Він пережив хороші та погані часи, пройшов у “Інтернасьйоналі” абсолютно все. Він тут, щоб нагадати команді важливість ігор, його роль не тільки в роздягальні, а й кожного дня”.
Дієґо Аґірре притримується аналогічної думки. В середині вересня Тайсон пошкодив стегно і, коли процес відновлення добіг кінця, спеціаліст не без радісних ноток заявив на пресконференції:
“Тайсон є основним гравцем. Повернення Тайсона дуже важливе. Це гравець, який нам потрібен, з ним шанси на перемогу зростають”
(що цікаво, слова пролунали перед поєдинком з “Баєю”; Тайсон відіграв 62 хвилини, а “Інтернасьйонал” зафіксував 2:0 на свою користь).
У чому цінність футболіста? Бразилець, як універсал з широким функціональним діапазоном, задіюється на позиції правого/лівого вінґера, плеймейкера, центрфорварда та навіть центрхава.
В плані кондицій проблем немає — Тайсон вмикається із глибини і досить невимушено несеться до карного майданчика. Ви подивіться, що він зробив проти “Ґреміо” на початку листопада. Пробігти від своєї воротарської через все поле — раз плюнути! У підсумку активність гравця принесла дивіденди — Тайсон вразив ворота суперника і забезпечив перемогу 1:0. І це в дербі проти непримиримого ворога — не дивно, чому нападник легко ладнає із торсидою (ага, “фіґи” не показує).
Ще раз: здавалося б, 4 м’ячі та одна результативна передача. Але ж якими своєчасними вони виявилися! Окрім звитяг, продемонстрованих у боротьбі з “Ґреміо”, Тайсон відзначився проти “Шапекоенсе”, першому домашньому матчі після повернення уболівальників на трибуни. “Інтернасьйонал” тріумфував 5:2 (на рахунку Тайсона гол плюс пас), а сам універсал звернувся до фанатів — мовляв, ми зробимо все, щоб претендувати на найвищі місця (поки виходить не дуже — “червоні” йдуть на сьомій сходинці).
Тайсон приєднався до розгрому “Фламенґу” (4:0) — одного із основних претендентів на трофей Серії А. “Фла” женеться за лідируючим “Атлетіко” Мінейру на відстані 8 залікових пунктів, і таке становище зумовлено, зокрема, стараннями Тайсона. Відзначимо, що минулої суботи вінґер знову засмутив “червоно-чорних” (друге коло чемпіонату йде повним ходом), але тепер “Інтернасьйонал” пропустив ляща і поступився 1:2.
Ниття Тайсона виправдане
Тайсон відкрито прагнув звалити з України. Перейшовши до “Інтернасьйонала”, він в першому ж інтерв’ю підкреслив, що міг перейти у великий клуб, або допрацювати два роки за контрактом у “Шахтарі”.
Наразі можна констатувати той факт, що футболіст добився бажаного на батьківщині: його слухають, поважають та цінують (в “Металісті”/”Шахті” спостерігалося те ж саме, але в гостях — добре, а вдома — краще).
Показово, що бразилець отримує третю зарплатню в команді, після Еденілсона та Ґабріела Бошильї — як пишуть іноземні ЗМІ, 16 тисяч фунтів стерлінгів на тиждень / 832 тисячі фунтів стерлінгів за рік. Непогано-непогано.
Та і Transfermarkt вважає Тайсона найдорожчим активом “червоних” — оцінює в 7 мільйонів євро.
Загалом союз Тайсона та “Інтернасьйонала” виглядає перспективно і з логічним кінцем для виконавця — трудовий договір передбачений до літа 2023-го. Ймовірно, саме там нападник і виконає свою лебедину пісню.
