Рівно шість років тому культовий нап повісив бутси на цвях. Розповідаємо, як це було.
Якщо заплющити очі на сумнозвісну руку Тьєррі Анрі у плейоф кваліфікації ЧС-2010, то загалом француз був ще тим профі. Але, звісно, як гравець: всі, хто стикався з Тіті за тренерства в “Монако”, твердять, що він страждав важким ступенем синдрому Олега Блохіна — замість тактичних розборів влаштовував тематичні вечори, суть яких полягала у перегляді його голів “Манчестер Юнайтед” і “Лідсу”. На жаль, не всім щастить вчасно вбити у собі футболіста, тим паче такого, як Анрі.
Ще б пак, людина виклалася у всіх матчах, навіть на просторах MLS. Досить поглянути на статистику, щоб машинально зняти капелюха — в 135 зустрічах виконавець оформив 52 м’ячі та 42 асисти. Вау! І це не в сучасній версії чемпіонату, де є доволі інтригуюче видовище, футбол гідного рівня і телеконтракти, а інвестори ледь не б’ються за можливість отримати омріяну франшизу. Показово, що в докоронавірусну епоху проєкт генерального секретаря Дона Гарбера передбачав розширення з 26-ти до 30-ти учасників (наразі ця ініціатива пригальмована, але факт залишається таким — бізнесова еліта, намацавши очевидні зиски, так і рветься на борт).
Північноамериканська ліга часів Анрі — дещо інша річ. Перспективна, проте оцінена зі знаком “мінус” — сприйняття на кшталт Об’єднаних Арабських Еміратів, куди пенсіонери досі збігаються заради легких грошей. Бідолашний Стівен Джеррард із зарплатнею в 6,2 млн. євро в “Лос-Анджелес Ґелаксі” (більше “капало” тільки Кака) так і не зрозумів, чому пересічний американець плутав його з Девідом Бекхемом, а експерти відверто хейтили — цей парубок не відпрацьовує як слід! Якщо копнути глибше, то MLS була схожою і на УПЛ — в 2014-му “Чівас США” зник через безглуздість керівництва, яке привело “червоно-білих” до втрати популярності та фінансового колапсу.
Що стосується персонально Анрі, то тут, як бачите, немає проблем — він бився до останнього поєдинку, про який ми зараз і поговоримо.
***
В 2014-му 37-річний Тьєррі буквально “божив” — в 35 матчах француз зробив 27 результативних дій згідно системи “гол плюс пас”. Водночас цього не вистачило, щоб не те що виграти дивізіон, а навіть безперешкодно потрапити у пул претендентів за півфінал Східної конференції — “Нью-Йорк Ред Буллз” змарнував занадто багато моментів (50 пропущених при 55 забитих), внаслідок чого не добрав надважливі очки та фінішував четвертим. Довелося пробиватися через сито плейоф — попередній кваліфікаційний раунд підготував “червоним бикам” у суперники “Спортинг Канзас-сіті”. Склалося непросто — “чарівники” пручалися, першими вийшли вперед, але, на щастя, ввімкнувся Анрі. Футболіст віддав ключову передачу, завдяки якій ньюйорківці зрівняли рахунок, і допоміг перехилити шальки терезів на власну користь — 2:1.
Чвертьфінал склався не менш насичено — в двоматчевому двобої “Ред Буллз” здолав вашингтонський “Ді Сі Юнайтед” із загальними 3:2 на табло (Тіті тричі асистував). Здавалося б, справа класу, та у столиці США колектив Майка Петке був близьким, щоб втратити рівновагу — після поразки 0:2 “Юнайтед” тиснув та вдома зафіксував 2:1. Мало для проходу далі, але достатньо для тривожного меседжу, адресованого Тьєррі і компанії — щось тут не так.
І ось 1/2-га конференції — ще якісь лічені кроки, щоб пробитися до фіналу кубка MLS. Паралельно на Заході бушував “Лос-Анджелес Ґелаксі”, тож громадськість прогнозувала смачну вивіску “Анрі проти Лендона Донована”. Виглядає круто, правда ж? До того ж обидві зірки неодноразово натякали про завершення кар’єри — чим не додатковий стимул забити стадіон та бари на сто відсотків?
Втім, для початку треба розібратися зі ще одною перепоною — по той бік барикад підчікував “Нью-Інгленд Революшн”. Бостонці посіли другу сходинку в дивізіоні (55 залікових балів), проте куди їм було братися до ньюйорківців — команда володіла найдешевшим складом ліги (5,95 млн. євро) та не могла похизуватися знаковими персонажами. Он винниківський “Рух” й те коштує дорожче — 6,6 млн. євро! Хіба досвідчені Анрі, Пегі Люїндула та Тім Кегілл не впораються із завданням?
Питання наче риторичне, але “Нью-Інгленд Революшн” так не думав — ще в першій зустрічі “ревс” підтвердили амбіції, давши “Ред Буллз” смачного підсрачника. Анрі був активним (настільки, що побачив перед собою “гірчичник”), однак не врятував — бостонці повели в рахунку, не знітилися після того, як Бредлі Райт-Філліпс (молодший брат Шона Райт-Філліпса) відквитав гандикап і підставили підніжку на за п’ять хвилин до закінчення основного часу — 2:1.
Картина вималювалася не з приємних, але не вважалася критичною — все ж можна змінити, навіть попри фактор домашніх трибун “Революшн”. Ет, де там. “Ред Буллз” очікувано пішов вперед, першим оформив взяття воріт (Кегілл відгукнувся на пас Анрі та завдав удар з близької дистанції), але не впорався на 41 хвилині з Чарлі Девісом. По перерві гойдалки продовжилися — варто було Люїндулі вдруге засмутити голкіпера Боббі Шаттлворта, як вищезгаданий Девіс відвантажив дубль. Отакої…
Після фінального свистка ньюйорківці у розпачі звалилися на газон, єдиним, хто стояв на ногах, був Анрі. 32-тисячний натовп вітав “Нью-Інгленд Революшн”, але камери насамперед пильно слідкували за діями француза — всі очікували, що ось зараз він підійде до журналістів та сповістить про прощання з футболом. Тьєррі неквапливо походжав, люб’язно розмовляв з господарями, вітаючи їх з виграшем Східної конференції. Але не залишив допитливих репортерів без коментаря:
“Ще нічого не ясно. Я все ще не прийняв рішення, це не моя справа — спекулювати здогадками. Одне можна сказати напевно: я залишуся у футболі, буду тренером, функціонером, чиновником. Побачимо”.
***
Було видно, що Анрі не наївся футболом, ба більше, між його слів читалися рядки про ймовірний камбек в лондонський “Арсенал”. Однак повернення не сталося — нападник потерпів до 16 грудня, після чого офіційно здався. Його подальша кар’єра добре відома — робота на телебаченні, асистентом Роберто Мартінеса та бездарним коучем біля керма монегасків. Сьогодні Тьєррі командує канадським “Монреаль Імпакт”. Виходить так собі — “синьо-чорно-білі” йдуть на дев’ятій позиції Східної конференції.
“Нью-Інгленд Революшн” зіткнувся у фіналі кубку MLS з “Лос-Анджелес Ґелаксі”, але не досяг мети — “лос галактикос” вирвав трофей в естратаймі (2:1). Лендон Донаван купався у променях слави і вибрав шикарний момент, щоби повісити бутси на цвях. Правда, в 2016-му Капітан Америка знову підписав контракт з “ЛА”, потім подався до Мексики і в 2019-му нарешті зіграв лебедину пісню — останньою зупинкою виявився “Сан-Дієго Соккерс”.