Нідерланди завжди пишалися ван Боммелем. Так, інколи Марк вів брудну гру, не соромлячись, ламав опонентів, але завжди бився і за клуб, і за збірну. Та не одним таким бруталом відома країна тюльпанів. Марк прийшов у професійний футбол завдяки “Фортуні” із Сіттарда. Майже у той же час світ побачив і Фернандо Ріксена, про якого ми сьогодні і поговоримо.
Вони були одноклубниками, практично одночасно покинули футбольну “колиску” – Боммель . попрямував до “ПСВ”, а наш герой підписав угоду із менш іменитим “АЗ”. Там він пограв два сезони, після чого переїхав до Шотландії, де затримався на довгих шість років.
“Рейнджерс”! Ще не встигла аура Пола Гайскойна зникнути із клубу, як на заміну прийшов Фернандо Ріксен. Із пляшкою та нічогеньким ударом. Норовливий та запальний опорник якось не захотів слухати одного із лідерів колективу, Андрія Канчельскіса (думаю, всі знають такого хлопчину) і, не довго, думаючи, влаштував махач, в якому останнє слово прогнозовано було за ним. однак, згодом про інцидент забули, Андрій долучився до “Саутгемптона”, а публіка полюбила Нандо. Але жирну крапку над “і” поставив алкоголь. На Ріксена чекала подорож через всю Європу.
Пітерський “Зеніт” завдячує Адвокату перемогою в Кубку УЄФА. Дік опинився в Росії в 2006-тому році, отримав солідний карт-бланш та природно кинувся витрачати газпромівські грошенята для підсилення колективу. І одразу ж звернув увагу на найбільш проблемну зону команди – півзахист. Адвокат довго не думаючи, вирішив запросити Ріксена, який у “Рейнджерсі” мав, як ви зрозуміли, не найліпшу репутацію. Тому не дивно, що футболіст спочатку перебував на правах оренди. Мало що там у нього в голові коїться!Тут потрібно не те що слідкувати за його ігровими кондиціями, а й за буйним характером. Втім, Адвокат розраховував на такого хлопця – Фернандо злий, гарячий та буде битися на полі за м’яч. Тим паче, майже свій, бо, він, Дік вже тренував його у стані “джерс”.
Коли Ріксен потрапив до країни ведмедів, балалайок та дешевої горілки, то був у легкому шоці. Здавалось би, ідеальна атмосфера! Та наш герой швиденько прозрів, коли Аршавін, Анюков та Денисов одного разу влаштували йому оглядини нічного міста. Петербург вразив нідерландця вдень, а от вночі, в компанії п’янючої трійці йому пощастило у такому вигляді натрапити на кількох даїшників. Яке було здивування Нандо, коли правоохоронці замість того, щоби відлупцювати Шаву та, врешті-решт, закрити йому пельку, просто вибачились та відпустили. Загалом, Ріксену довелося ще довгий час звикати до ментальності наших східних сусідів. Ну де ви ще бачили, щоб три мільйони рублів серед білого дня видавалися у звичайнісіньких пакетах? Пізніше півзахисник напише: “Якби хто-небудь дізнався, що ці пакети забиті грошвою, то мені б прострелили голову. І це правда – в Росії можуть вбити за десять рублів”. Пізніше додасть: “Я опинився в своїй країні!”.
А далі – знаменита бійка між ним та Радімовим під час контрольного поєдинку проти “Малаги”. Ріксен, у кращих традиціях Петра І, прорубав Владиславу кілька раз кулаком. До речі, цей інцидент вплинув на капітанство Радімова і пов’язка дісталася нашому Анатолію Тимощуку. Одним словом, нідерландець знову продемонстрував свої улюблені навички у ближньому бою. Але бій із “Зенітом” він програв – клуб втомився терпіти дебоширство та постійні забавки із алгоголем, і контракт, у підсумку, було розірвано. Куди гріха таїти, свого часу гравець лікувався у реабілітаційному центрі шість тижнів, але “зелений змій” “відносини” мав кращі, ніж лікарі.
Нандо вирушив до “альма-матер” – “Фортуни”, три сезони захищав її кольори, потім кинувся допомагати аматорському “Мінору”. Він не так давно завершив кар’єру, зізнався що смертельно хворий, але опускати руки не збирається. Він же боєць.
