Рівно чотири роки тому Федерація футболу Руанди прийняла рішення про накладання грошових штрафів на ті команди та гравців, які були викриті у використанні чаклунства. Для футболістів – близько 100 фунтів стерлінгів, а для клубів – майже 3 тис. фунтів стерлінгів.
Це була реакція на подію, яка вже переповнила чашу терпіння федерації. В одному із матчів чемпіонату держави нападник Мусса Камара приклав до штанги невеличкий предмет, а згодом туди ж забив гол і зрівняв рахунок в грі. Через це на полі виникла штовханина, але тим не менше поєдинок продовжився.
Дивна тема, подумаєте ви? Дитячі казки на ніч. Але це не зовсім так. Так історично склалося, що людина з давніх-давен звикла у щось вірити. В якусь певну вищу силу, яка панує над усіма і присутня в усіх сферах людського життя. Футбол не є винятком із правил.
Африка – синонім чаклунства
/origin-imgresizer.eurosport.com/2013/09/19/1094651-18680651-2560-1440.jpg)
В Африці будь-яка сфера життя тісно пов’язана з чаклунством, а футбол – особливо. Там це є не тільки битвою команд, але і битвою чаклунів, до яких звертаються клуби та вболівальники.
Джерело сили чаклунів – духи, з якими треба встановлювати зв’язок – приносити жертви. Вважається, що чаклуни можуть передавати силу предметам, які надалі можуть бути або корисними, або шкідливими в залежності від завдання. Зазвичай чарівники вважають злими та чорними, хоча вони можуть знімати людині причину, пристріт та інші прокляття.
Стосовно спорту, то там магія існує давно. Одні чаклуни працюють хаотично, а інші об’єднуються і професійно працюють на певну команду. Вона має два напрями – позитивний (працює на свою команду) та негативний (працює на команду суперників).
Віра в магічний вплив на результат не тільки живе, але і процвітає. І якщо в цивілізованій Європі це не є предметом постійних обговорень, то майже кожен поважний африканський клуб тримає в штаті шамана (чаклуна), який перед грою проводить різні ритуали на перемогу. Щоб було ще зрозуміліше, плата за роботу чаклуна коливається від 5-7 тисяч доларів до 50 тисяч доларів.
Цікава річ – на дворі XXI сторіччя, а тисячолітні вірування у магічну силу були, є і скоріш всього будуть до того часу, поки існує людство.
Приклади, щодо магічних та містичних подій на африканських футбольних полях
В Зімбабве чотирьох футболістів було життєво дискваліфіковано за те, що перед матчем вони просто помочилися в центральному колі, виконуючи настанови клубного чаклуна. Він гарантував їм перемогу, але команді дали за це технічну поразку (0:3). Схожий ритуал був у Конго. Перед грою футболісти, обнявшись, зібралися в центрі кола, а закритий ними капітан мочився на відмітку, з якої вводять м’яч в гру.
Тренер голкіперів збірної Камеруну Томас Нконо, за півтори години до початку півфінальної гри зі збірною Малі (лютий 2002 рік), намагався заховати на кромці поля невеличкий амулет. Працівники поліції побачили це, накинулися на тренера, збили його з ніг і вивели до підтрибунки. Головний тренер Камеруну Шефер після цього інциденту спочатку не хотів виводити свою команду на поле, але його вмовили керівники Африканської федерації й поєдинок відбувся. Перемогу в тому матчі здобули камерунці з рахунком 3:0.
У 2003 році арбітр зупинив відбірковий матч Кубку африканських націй між Руандою та Угандою через декілька хвилин після стартового свистка. Річ у тім, що голкіпер господарів – Мухамад Моссі підпалив власні ворота. Пізніше свій безглуздий вчинок Моссі пояснив тим, що відганяв від своїх володінь злих духів. Полум’я ледве не дійшло до трибун. Але все обійшлося, вогонь вчасно погасили. Поєдинок завершився перемогою господарів 1:0.
Цікавий випадок відбувся якось в Танзанії. Тут за чемпіонський титул билися “Янга” і “Сімба”. Місцева федерація суворо попередила суперників грати чесно. Але обидві сторони не послухалися і звернулися за допомогою до штатних чаклунів. Ті дуже старалися, але сили були рівними й команди зіграли внічию. Наступного дня кандидатів на чемпіонський титул оштрафували. Докази були залізними. На одних фотографіях були зафіксовані представники “Янгі”, які закопували магічний амулет на пустирі. На інших – представники “Сімби”, які виконували аналогічний обряд біля роздягальні суперників. Правда не зрозуміло, чому тоді федерація Танзанії не зупинила поєдинок, коли ці ж команди виконували певні чаклунські ритуали на полі? Розсипали біллі порошки, розбивали яйця й колективно мочилися прямо на газон.
Іноді магічні забобони та їхнє виконання могли завершитися трагічно. Так, наприклад, в жовтні 2008 року тренер однієї з команд другого дивізіону чемпіонату Зімбабве погнав своїх хлопців купатися в річці Замбезі. Наставник хотів очистити футболістів від впливу злих духів перед поєдинком національного чемпіонату. На жаль, в річку увійшло шістнадцять гравців, а вийшло п’ятнадцять. Про те, куди подівся один футболіст у річці, яка кишіла голодними крокодилами та бегемотами, залишається тільки гадати.
В чемпіонаті Конго, один із голкіперів команди, прямо на полі почав виконувати ритуальні чаклунські рухи. Це викликало бурю невдоволення вболівальників суперників. На полі почалися заворушення, в результаті яких загинуло тринадцять осіб.
А ось ФІФА перед початком ЧС-2010 в ПАР опублікувала листа про заборону використання магічних африканських ритуалів. Приводом для цього стала подія, яка відбулася в Есватіні (Свазіленд до 2018 року). В цій державі гравці та вболівальники закопали стільки амулетів в головне футбольне поле країни, що воно повністю було виведене з ладу. Вже не кажучи про опалення вогнем газону стадіону.
А ось ще цікавий момент. Цілих 10 років чекали івуарійські чаклуни подяки від влади Кот д’Івуара за перемогу збірної в Кубку Африки 1992 року. Чародії із передмістя столиці були впевнені, що саме їхня робота схилила чашу терезів на користь івуарійської збірної. З того часу чаклуни регулярно скаржилися на те, що їм не віддячили за внесок в перемогу. Коли ж їхнє терпіння луснуло, один з них пригрозив наслати на збірну причину. Зробив він це чи ні не ясно, але з 1992 року збірна Кот д’Івуару так особливо нічим не відзначилася. В результаті, через 10 років міністр оборони цієї африканської держави, Куассі, від обличчя всього івуарійського істеблішменту вибачився перед чаклунами.
Як вірування в футбольну магію та чаклунство перекинулося до Європи
Звичайно, чаклунство і прикмети – дві великі різниці. В прикмети вірять не тільки африканці. Багато футболістів з інших країн при кожному виході на поле виконують різні ритуали, які, за їхнім глибоким переконанням, повинні принести їм успіх.
Помиляються ті, хто вважає, що віра в різні прикмети та забобони – доля економічно найменш розвинених країн. Перед цією хворобою свого часу не встояли навіть французи. Всі чудово пам’ятають обов’язкові поцілунки Лорана Блана в лисину Бартеза перед початком кожної гри на мундіалі 1998 року та чемпіонату Європи 2000 року. Дурість, звичайно, але чемпіонами світу та Європи вони тоді стали.
Як тут не згадати магічні ляльки за 10 євро (висотою 15 см), які у формі англійської збірної продавалися на чемпіонаті світу в Німеччині 2006 року. Навіщо? Спитаєте! Просто так історично склалося, що німці недолюблюють жителів Туманного Альбіону. Тому, не дивлячись на те, що вони не грали на мундіалі в одній групі, мотив був простим: господарі турніру бажали вбити надію англійців на перемогу.
Румунія: давня спадщина місцевих мольфарів
Цікава прикмета є в національній збірній Румунії. Автобус з гравцями ніколи не розвертається на трасі.
У 2005 році семеро фанатів однієї з румунських команд поховали за стадіонним табло кішку і спалили півня прямо в центрі поля для того, щоб принести вдачу своєму клубу. Крім того, вболівальники пов’язали стійки воріт червоними мотузками й попросили футболістів перед початком наступного поєдинку надіти спідню білизну на виворіт
А що в Україні?
Неодноразово з магією стикалася і збірна України. Наприклад, перед матчем плей-оф (осінь 2001 року) Україна – Німеччина за вихід на чемпіонат світу 2002 року, один із німецьких журналістів зробив таке. Перед початком гри він крадькома зарив біля воріт на полі НСК “Олімпійський” невідомий предмет. Як потім з’ясувалось (коли адміністратори нашої збірної швиденько вийняли цей предмет), це була монетка в 1 пфеніг. Німці частенько робили подібний ритуал: вважалося, що це принесе потрібний результат для збірної.
А одного разу збірна Білорусі на відбіркову гру до Києва привезла з собою високого сивобородого старця Віктора Жаковку, який був дуже схожим на чаклуна з казкових билин. Жаковку в ролі допоміжної сили запросив в тренерський штаб наставник збірної Едуард Малофєєва. Ось тільки слабеньким виявився цей “чарівник”: білоруси програли українцям.
Маги із Країни басків
Цей випадок трапився напередодні поєдинку між “Атлетіком” із Більбао та мадридським “Реалом”. Рівно опівночі на клубному стадіоні “Атлетіка” з’явилася групка осіб, які в центрі поля вирізали газон і вирили ямку, куди поклали дохлу жабу, курячу лапку, головку часника, список гравців команди господарів, свисток, окуляри з товстими скельцями, шкіряну підошву та шість цапиних волосків. Завершили цю церемонію давнім закляттям.
Як потім виявилось, що в ролі нічних чаклунів були президент кораблебудівної компанії, власник страхового агентства, професор університету та колишній голкіпер “Атлетіка”
Деякі магічні рецепти успіху
Та повернімось до Африки: тут чаклуни, якщо їм вірити, можуть і причину навести, і хмари над полем розігнати, і будь-який результат забезпечити. Принаймні, так вважають на цьому континенті.
“Спочатку футболки потрібно випрати у великій бочці разом з частинками рослин та тварин, викликаючи духів предків. Перед поєдинком треба обробити польових гравців копитом зебри – це надасть їм витривалість. А голкіпера треба обстукати лапою мавпи, щоб він був таким же стрибучим та енергійним. При цьому дуже важливо, щоб він одягнув свою форму, яка просочена жиром лева. Під час гри, перед тим, як вибивати м’яча в поле, воротар повинен протирати його об свою кофту, щоб гравець, якому буде адресована передача, отримав разом з “круглим” частину сили й безстрашність царя природи”, – рекомендація одного із чаклунів африканської збірної, якою він поділився одному із журналістів, під час чемпіонату світу у 2010 році в ПАР.
Є більш жорсткі варіанти: взяти ляльку у вигляді гравця команди-суперниці й штрикати її голками. Деякі шамани стверджують, що можуть вплинути на хід матчу через екран телевізора. Так, наприклад, під час мундіалю в Японії та Кореї 2002 року, верховний жрець Сенегалу Нгой Мбай, який входив офіційно до складу делегації збірної африканської команди, розповідав про те, що допомагав сенегальцям, сидячи біля телевізора у своєму номері готелю. Правда, чи ні, але африканська збірна дійшла до 1/4 фіналу Чемпіонату Світу, здолавши на груповому етапі французьку команду.
А був ще такий випадок, коли дуже впливовий чаклун з Гани Кваку Бонсам у лютому 2014 року, напередодні бразильського мундіалю пообіцяв зробити все можливе, щоб Кріштіану Роналду пролетів повз світовий турнір і не зіграв проти африканської збірної, яка потрапила в одну групу з Португалією. Масла у вогонь тієї історії підлив той факт, що якраз напередодні ЧС–2014 у Роналду виникли дві серйозні проблеми – травма стегна та запалення колінного сухожилля. І якщо в Європі вважали, що ці проблеми виникли через виснажливий футбольний сезон, то в Гані багато хто думав інакше, що це наслідок тієї причини, яку наслав на португальця Бонсам.
З останніх подробиць було відомо те, що африканець навіть приніс у жертву чотирьох собак. Але кінець цієї історії був зовсім іншим. Крішті взяв участь у мундіалі і саме він забив м’яч, який остаточно похоронив надії Гани вийти до плей-оф (2:1).
Що не кажи, але багато у нашому житті загадкових моментів, які пов’язані із чаклунством і магією. Привороти, відвороти, заклинання, порча і багато чого іншого. Одним словом – чаклунство. До цього можна відноситися по різному, однак навіть скептично налаштовані люди не можуть заперечувати присутність якихось потойбічних сил, в деяких моментах нашого життя. А у багатьох народів світу магія і чаклунство являються неодмінною складовою їх існуванню.
