Поки “Минай” ще в Україні і не відправився в теплі краї на збори, Ігор Шевчук скористався можливістю і записав інтерв’ю з найкращим бомбардиром закарпатської команди Анатолієм Нурієвим. Форвард розповів про конкуренцію з Мілевським, про гру “мєжду” з Кополовцем, а також поділився своїми думками щодо гумору “БФ”. Ну і розмова вийшла, читаємо.
– Привіт! Як відпочив, що прикольного було під час відпустки?
– Привіт! Добре відпочив. Нічого такого прикольного, чесно кажучи, не було. В принципі весь час знаходився вдома. Єдине що, то їздив відпочити у Буковель, покатався на гірках, на лижах – ні. Футболістам не бажано кататись на лижах, щоб уникнути травми. Не дай Бог щось! В Буковелі людей дійсно дуже багато. Для мене без різниці, бо я на підйомниках не катався, а там великі черги були. Мабуть, не було куди поїхати, то люди обрали Буковель.
– 16-го січня ви зіграли перший матч у цьому році. Всі живі після нього?
– Так, всі живі. Я отримав невелике ушкодження, нога трішки болить. Але там нічого серйозного, я впевнений. Тому загалом все добре, всі живі й здорові.
– Відомо, що з командою зараз тренується ексгравець “Карпат” Олексій Ковтун. Скільки ще людей у вас зараз на перегляді та хто саме?
– Я навіть не знаю, що вам сказати. Так, у нас Ковтун тренується. Я, чесно, прізвищ інших не знаю, десь людей 10 ще на перегляді.
– Також із командою тренується Михайло Кополовець. Стягує тренуватись чи вже заржавів трохи?
– Ні, чесно, Міша ще досі в такій непоганій формі. Ну як, вагу він набрав, але, думаю, Кополовець ще вийде і покаже хороший рівень гри. В нього є достатньо досвіду. Навіть коли виходив ще в Першій лізі, то було видно, що він нас підсилював. 20-30 хвилин ще своїх дасть і дуже добре допоможе команді, потрібно лише набрати форму.
– Кополовець не штрафує за те, що йому на тренуванні прокинуть поміж ніг?
– Я раз на тренуванні йому поміж ніг прокинув, то мене не оштрафували (сміється – прим). Просто всі посміялись та й все.
– Чи знали в команді, що Артем Мілевський може стати гравцем “Минаю”?
– До переходу? Ну, були якісь розмови, що там Мілевський може бути. Але все-таки більше людей схилялись до того, що він перейде в “Рух”. Багато розмов про це йшло, писали різні ЗМІ, плюс всі бачили, що Мілевський був на матчі “Руха” проти “Дніпра-1”, стояв поруч з Козловським.
– Як відреагував, коли дізнався, що Тьома буде твоїм одноклубником?
– Зрадів. Цікаво ж з такою людиною виступати в одній команді, яка пограла в “Динамо”, в Лізі Чемпіонів, “Реалу” забивав. Артем –досвідчений футболіст, тому були більше емоції радості. Правда, він грає на тій самій позиції, що я, тому не дуже багато радості й було (сміється – прим). Насправді Мілевський – звичайний пацан. Тобто поводить себе дуже навіть добре, вливається в колектив, немає такого, що зірка якась. Вважаю, що він буде організовувати цю команду, люди навколо нього будуть збиратись. Артем допоможе нашому колективу скласти більш дружню атмосферу. Що я йому сказав, коли він прийшов? Привіт, я Толік. А ти можеш не називати ім’я, я і так знаю (сміється – прим).
– Коли Мілевський розривав “Спартак”, ти вчився в ДЮФК в Мукачево, так? Чи імпонував Артем тобі як футболіст і на кого ти більше рівнявся?
– Якщо брати Артема, то мені подобалась його гра в “Динамо” у той час. Він був дуже сильним нападником, зараз ним і залишився. А загалом в мене завжди був кумиром Вейн Руні, моя улюблена команда “Манчестер Юнайтед”. Мені подобається його характер, як він себе веде на полі, імпонувала його гра на той момент. А “Манчестер”, бо я грав з татом постійно в PES 2008 і там був сильний “Юнайтед”: Роналду, Руні, Саха. І я так за них грав, з того часу сподобалась ця команда, вболіваю за них досі. Так, там був не ліцензований “Ман Ю”, була назва “Ман Ред”. Зараз я вже більше перевагу надаю FIFA. Всі грають це і я почав також.
– Як гадаєш, Артем скоріше твій конкурент за позицією на полі чи більше помагатиме в ролі “десятки”?
– Вважаю, що буде більше допомагати. Моя позиція не тільки “десятка”, я можу зіграти і нижче в центрі поля, і чистого форварда. В Першій лізі я взагалі грав опорника. Це вже коли в УПЛ вийшли, то Кобін почав мене ставити більше під нападником. Якщо Мілевський гратиме напа, то я можу опускатись нижче. Це буде сто відсотково допомога. А конкуренція, ну хто буде сильніший, той і гратиме. Все залежить від тренера. Він буде бачити, робити висновки і ставити тих людей, які заслуговують.
– На якій позиції тобі грати зручніше? Під нападником чи на вістрі атаки?
– Під нападником. На вістрі потрібно постійно із захисниками битись. Я просто не такий великий. Ось Шиндер 190 см, Мілевський теж. Вони більш такі форварди, які можуть поборотись із високими захисниками. А мені у верховій боротьбі важко з гравцем із 195 см росту боротись, під нападником легше. Тобі скинуть і вже думаєш, бити чи пас давати. Мені це краще підходить.
– До речі, ти дивишся канал Міля на Ютубі або його друга – канал Кент?
– Іноді дивлюсь. Не можу сказати, що там всі серії, але час від часу можу глянути. Кента так само. Критика Алієва? Чесно кажучи, я не можу його засуджувати, або казати, він правильно це робить чи ні. Батьки своїх дітей не змушують їх це дивитись. Ютуб – це майданчик, де люди матюкаються, якщо брати “Камеді клаб” або “Что было дальше”. Там ж також дивляться діти 11-12 років. Вони якщо захочуть, то навчаться матюкатись. Навпаки, можливо, для них це і повчально. Подивляться і подумають чи хочуть бути такими, чи ні.
– Ти коли почав матюкатись?
– Як тільки почав говорити (сміється – прим). Батьки мене застерігали від матюків, але десь в 4 роки, здається, почав. Як почув, щось почав розуміти і так далі. Знаю, що почав курити з 6 до 7. Ріс у дворі з пацанами старшими, то спробував сигаретку. Згодом тато з мамою мене трішки відпиздили, завершив я з сигаретами, пішов на футбол. Ну і слава Богу, що так.
– Якісь футбольні програми переглядаєш? Які медіа взагалі читаєш чи на які підписаний в соцмережах?
– “Трендець” дивлюсь деколи, “Великий футбол”, “Красаву” можу глянути. “Великий футбол” не часто. Тому що там обговорюють лише “Шахтар” і “Динамо”. Решта команд зіграли, ну зіграли, молодці. Хіба якийсь скандал, там суддя чи ще щось. А навіщо мені дивитись цю передачу, якщо я про “Шахту” і “Динамо” знаю достатньо. Дивився “Манчестер Сіті”, але це не програма, а фільм був. В соцмережах підписаний на “Брутальний Футбол”. Загалом читаю мало про футбол. Мені це не дуже цікаво. Ось навіть на “Брутальному” інтерв’ю зараз виходять, якщо мені цікава людина, то я прочитаю. А так ще іноді можу “Спортарену” або “Трибуну” читнути, але дуже мало статей.
– Як тобі наш гумор?
– Нормальні жарти. Але мені не подобається тільки про ось це “не дивись на ідіота”, коли ви кидаєте, як український гравець їде грати в Росію. Не знаю просто в чому сенс. Ви робите погану рекламу людині, яка поїхала в Росію грати, але це його життя. Так, в нас важкі стосунки із цієї країною, однак це його вибір. Він їде туди, бо вважає це за потрібне. Є люди, які вважають, що це правильно, а є які проти цього.
– На цей момент ти знаходишся в топ-3 бомбардирів УПЛ цього сезону. В тебе 6 забитих м’ячів. Попереду тільки Циганков і Шахаб. Ставиш собі за мету стати найкращим голеадором цього сезону?
– Я ставив мету на початку сезону забити десять голів. Звісно, що апетит приходить під час їжі та мені би хотілось стати найкращим бомбардиром. Але як показує практика, я в Першій лізі хотів стати найкращим голеадором, а зайняв 2 місце. Хоча і були матчі, де я міг забивати голи. Тому я прийняв собі в голові таке, що не потрібно сильно прагнути забити гол і стати найкращими бомбардиром. Так, десь в підсвідомості хочу, але якщо вийдемо 2 в 1, то я віддам пас краще. Немає такого, що я маю забити більше всіх і стати найкращим.
– Залишишся штатним пенальтистом команди в другому колі?
– Це дуже складне питання. Ось зараз Мілевський прийшов, Кожанов добре б’є, а я вже два не забив. Сподіваюсь, що залишуть мене ще до останнього промаху. Думаю, що завершу з пенальті, якщо ще раз не реалізую його. Чи важко бити? Чесно, то більш з психологічного боку важко. Ти так налаштовуєшся, підходиш до м’яча, а в голові купа думок, переживання, куди бити, що буде якщо не заб’ю і так далі. Особливо коли перший раз промахнувся з “Десною”, то наступний раз бив “Дніпру-1” вдома вже, то з’явилась якась невпененість, було складно. Слава Богу, що забив. З психологічної сторони дійсно важко, йде боротьба самим з собою.
– До слова, ти потрапив у збірну першого кола УПЛ. З “Минаю” там одразу двоє, ти і ще Саків. Від інших клубів по одному футболісту. Про що це свідчить на твою думку?
– Напевно те, що “Минай” показує достатньо хорошу гру в першому колі. Команда грає цікавий футбол, ми сильно не поступаємось суперникам, більш досвідченим командам в УПЛ, ніж ми.
– Тебе уже не раз, мабуть, журналісти питали про збірну України, та все ж: як вважаєш, чи є шанси пробитись до збірної України виступаючи за “Минай”?
– Вважаю, що шанси є завжди. Але якщо виступати за “Минай”, то тільки якщо ми будемо десь в зоні єврокубків, лише так. Якщо боротись за виживання, то думаю, що ні. Навіть якщо 15 заб’єш тебе не викличуть. Ось Філіппов як приклад. Не знаю, чому його не викликали, це потрібно питати в Андрія Миколайовича.
– Згідно даними сайту “Transfermarkt” ціна гравців “Минаю” складає 4.8 млн.євро. Це найнижча ціна команди серед всіх клубів УПЛ. Як ставишся до цінників, які роздає цей відомий ресурс?
– Я до нього нормально ставлюсь, там хороші цінники. Я там десь 700 тисяч коштую, так? Ну бачите, трішки зіграв, забив кілька голів, ціна піднялась. Ну хто за мене дасть 700 тисяч? (сміється – прим). Не можу сказати, що це адекватна ціна для мене. Якщо брати по статистиці, то можливо. Але я би не сказав, що є найсильнішим гравцем в команді. “Трансфермаркт” ставить ціну залежно від статистики. Прикольно подивитись, що я вартую там 700 тисяч євро. Ніфіга собі! Хто би мені дав ці гроші, я би завершив з футболом (сміється – прим). Ні-ні, я жартую. Не завершив би. В мене любов до футболу, а не до грошей.
– Тебе хотів бачити “Дніпро-1” у своїй команді. Чому не перейшов?
– Це все чутки. Ніякої конкретики не було взагалі. Ніхто мені навіть не телефонував.
– Команда наразі попрощалась з чотирма гравцями: Карноза, Голодюк, Лопирьонок і Меліченко. Вважаєш це серйозною втратою для команди?
– Ну так, це втрати для нашої команди. Меліченко був основним гравець протягом пів року. Голодюк теж, постійно виходив. Для нас це втрати, звісно. Зараз подивимось, хто прийде на заміну і тоді можна буде говорити чи ми додали, чи втратили.
– В клубі три легіонери: африканці Маємбе і Малепе, а також хорват Матіч. Якось спілкуєтесь цими хлопцями, крім “футбольної мови”?
– Так, я з Матічем живу в номері на виїздах. Він трішки вчить російську, я можу десь хорватські матюки вивчити (сміється – прим). Нормально спілкуємось. Хорватська, українська, російська мова, вони ж в принципі плюс мінус по звучанню схожі. Те, що він говорить хорватською, я все розумію, якщо не швидко. Маємбе і Малепе спілкуються англійською, переважно тримаються двоє. Я знаю англійську десь на рівні 8-го класу.
– Яке найкраще досягнення “Минаю” і особисто твоє у 2020-му році?
– Досягнення “Минаю” – вихід в УПЛ, ще й з першого місця. Моє особисте те, що я забив десь 20 голів за весь рік.
– В чому основна причина 11 місця “Минаю” після 1 кола?
– Напевно, якась мінімальна боязнь, УПЛ і так далі. Підсвідомо психологічно. Десь нас трішки вбили судді, з “Маріуполем” пенальті, з “Десною” з офсайду гол пропустили. Ось такі мінімальні дрібниці, така позиція склалась в турнірній таблиці. Вважаю, що “Минай” показав хороший футбол в першому колі.
– Що з питанням інфраструктури “Минаю”, які плани клубу – надалі грати в Ужгороді?
– Плани клуби я не знаю, це потрібно запитувати в нашого керівництва. На цей момент тренуємось на базі в “Минаї”, там хороше поле. Граємо в Ужгороді, здається, що має бути якась реконструкція, але я не сильно в курсі цього, не лізу в ці питання.
– В одному з недавніх інтерв’ю Артем Мілевський сказав, що головне завдання “Минаю” зберегти прописку в еліті, а по можливості посісти 6-10 місце. Чи передбачена фінансова мотивація за вищі місця в турнірній таблиці?
– На цей момент ні. Ще не сідали і не розмовляли з керівництвом.
– Хто виграє УПЛ в цьому сезоні, на твою думку?
– “Динамо”. Вони давно не вигравали, прийшов хороший тренер, видно, що команда виходить на кожен матч і гризе. В них з’явилось нове якесь бажання, вони хочуть цього. Зараз по організації гри “Динамо” має стати чемпіоном. Побачимо, що буде після зимової перерви, але я думаю, що кияни заберуть золоті нагороди УПЛ в цьому сезоні.
– Стежиш за Першою лігою України? Як вважаєш, хто в цьому сезоні вийде в УПЛ?
– Так. Думаю, що вийде “Верес”, “Агробізнес” і за третє місце побореться “Волинь” з “Металістом-1925”.
– Ти грав колись на дитячому рівні за Мукачево. Гравець “Олімпіка” Орест Лебеденко нам в інтерв’ю говорив, що вас конкретно тягнули судді. Що відповісиш йому?
– Це вже було тоді, коли Мукачево вийшло у вищу лігу, мене вже не було, я грав ще до цього. Тому нічого не можу відповісти. Я був у ДЮФК, а не МФА.
– Багато людей говорять про те, що дитячий футбол в Україні вбивають судді. Яка твоя думка щодо цього?
– Можливо, так десь і є. Наприклад, були там турніри різні в дитинстві. Психіка дітей, коли ти бачиш, що відбувається щось нечесно, то всередині погані відчуття. Не можу сказати, що прямо вбивають. Швидше, не дають так розвиватись, як воно має бути.
– Головний тренер “Карпат” Галич-Бурштин Роман Гнатів говорив нам в інтерв’ю, що на Західній Україні через брак фінансування футбол перебуває у занепаді. Погоджуєшся з ним?
– Можливо, так. От зараз “Мункач” (Мукачево) зробили дуже хорошу базу, там шість полей, взагалі краса. Для розвитку дитячого футболу, можливо, появиться нова кров, все почне заново кипіти. Є якийсь невеликий занепад, не було певної інфраструктури. Якби було більше фінансування, то із Західної України було би більше відомих футболістів. В УПЛ із нашого регіону цілих три команди із двох областей. Це дуже здорово.
– Традиція: розкажи брутальний анекдот.
