Сьогодні матчем “Олімпік” – “Львів” розпочнеться останній тур УПЛ в цьому році. Ігор Шевчук скористався цим приводом і подзвонив до гравця донецької команди Івана Зотька. Він грав за легендарний харківський “Металіст”, який сьогодні міг би святкувати своє 95-річчя, його ледь не вигнали з академії цього клубу, тренувався з Дані Парехо та Луїшом Нані. Згадуємо про сьогоднішні справи та старі-добрі часи із нашим сьогоднішнім гостем.
– Ти вихованець “Металіста”. Розкажи, які були умови і життя в ті часи?
– Умови були шикарні, академія чудова та дуже крута база. Загалом було все для того, щоб стати футболістом. Мій перший тренер — Сергій Станіславович Прокопов. Найвеселіше було те, що мене хотіли разів двадцять вигнати з академії, але цього так і не відбулося. Різні ситуації відбувались. Десь з кимось посварився, однак найбільше, мабуть, через школу, бо я любив поспати на уроках.
– Чому “Металіст” зник?
– Через одну погану людину, яка буквально за рік зруйнувала велику імперію, що робилась протягом багатьох років. Звісно, що йдеться про Курченка.
– Дербі “Металіст” – “Дніпро”, свого часу було найкращим в Україні?
– Так, це було дербі на одному рівні з матчем “Шахтар” – “Динамо”. Емоцій додавало те, який був аншлаг на стадіоні в Харкові. Люди дуже сильно любили “Металіст”. Я сам ходив на фан-сектор в 15 років та підтримував команду кричалками, разом з ультрасами.
– Твій дебют в УПЛ відбувся, коли ти вийшов на поле замість Бєсєдіна. Що відчував в той момент?
– Звичайно, що було хвилювання. Згодом перший дотик до м’яча та все стало на свої місця.
– Артем Бєсєдін – топ-форвард? Розкажи якусь веселу історію, пов’язану з ним.
– Топ-форвард та дуже хороша людина. До збірної часто збирались разом: він, я, Вітя Коваленко, Ігор Кірюханцев, Саня Осман та Валера Лучкевич. Тоді розпочиналися веселощі. Різні історії, травили одне одного. Як таких не пригадаю, було всяке, але згадати не можу.
– Твій легендарний гол а-ля Шевченко у ворота “Чорноморця”. Дзвонив Шева після матчу?
– Дякую! Ні, Андрій Миколайович не телефонував. Але, думаю, що мій гол йому точно хтось показував. Я тоді взагалі-то подавав, вже говорив про це. Якщо м’яч залетів, то значить, що ми більше заслуговували на перемогу.
– Далі була Іспанія – “Валенсія”. Як взагалі надійшла така пропозиція?
– Завершувалася ціла епоха того харківського “Металіста”. Всі розуміли, що потрібно шукати команди. Мій агент Максим Карагодін озвучив мені декілька пропозицій, серед яких була “Валенсія”. Я, довго не думаючи сказав, що хочу туди. Також приїжджав агент з Іспанії та дивився на моє тренування. Він вже розмовляв зі скаутами “Валенсії”. Були пропозиції ще з Німеччини, Ізраїлю та Кіпру.
– Розкажи про цей етап у своїй кар’єрі.
– Завершився контракт з “Металістом” та я полетів до Іспанії. Не міг тренуватись там, напевно, тижні два через те, що на стадіоні в Харкові не було нікого з керівництва “Металіста” та мені не могли віддати документу, що я вільний агент. Після того, як все вирішилось, я розпочав тренування з “Валенсією”. Згодом ми поїхали на збори та тренер після першого ж матчу сказав, що я йому потрібен, але треба вивчити мову.
– Вивчив іспанську?
– Так, іспанську мову вивчив.
– Три матюки на іспанській мові.
– Hijo de puta, Mierda, Chupa me la polla. Єдине попрошу людей, які це будуть читати, краще не переводьте ці фрази (сміється – прим.).
– Ти тренувався з їхньою основою: Нету, Гая, Канселу, Гарай, Парехо і так далі. Хто тебе найбільше вразив?
– Напевно, Дані Парехо. Найрозумніший футболіст з феноменальною та завжди своєчасною передачею. З ним я тренувався. Парехо був головою “Валенсії”.
– Які емоції відчував під час тренування з однією із топових команд Ла Ліги?
– Спочатку хвилювався, а згодом, коли це вже стало регулярним, так як з “Месталью”, то тільки потрібно було думати на тренуванні в десять разів швидше. В таких командах завжди підтримують молодих гравців. Намагаються допомогти та стати сильнішим, як футболіст.
– Що тобі сподобалось в цілому в Іспанії?
– Напевно, їхній менталітет та відношення. Як в житті, так само і у футболі.
– Селезньов говорив, що в Іспанії українців не люблять та погано до них ставляться. Підтвердиш його думку?
– Я би не сказав, що не люблять. Просто тобі потрібно було ментально змінитись, щоб з кимось налагодити контакт. Наприклад, вечеря. Вони не вечеряють так, як ми. В них вона розпочинається приблизно 21:30 та триває годину-півтори. Мені це перший час дуже не сподобалось, але згодом вже звик просто.
– Чому не вдалось пробитись в основу “Валенсії”?
– Напевно, через те, що був вихованець клубу, якому більше приділяли час та розраховували саме на нього.
– Далі було “Ельче”. Там вже було краще, чи ні?
– Ну, було краще. В першу чергу, через те, що це була перша команда, а не друга. І були мужики, там легше грати у футбол. Мене запросив один тренер, але через кілька тижнів його забрали та прийшов інший. Він розраховував на своїх людей. “Ельче” подобалось тим, що це професійна команда та мені було там комфортніше грати.
– Валенсія, Ельче, Льєйда, яке найкрасивіше місто та чому?
– Кожне місто красиве по-своєму. Льєйда біля Барселони близько, то я часто туди їздив. Ельче, наприклад, славиться тим, що там найбільше пальм в Європі. Валенсія теж дуже гарне містечко.
– Українцям досить складно заграти за кордоном. Недавно головний тренер бельгійського “Мехелена” сильно розкритикував Мар’яна Шведа – сказав, що він закритий, некомунікабельний і високомірний. Це в нас проблеми з ментальністю чи до українців заздалегідь упереджено ставляться?
– Не знаю, яка ситуація там з Мар’яном, але до мене було інше відношення. Упередженості ніякої не було, все нормально.
– Зараз ти травмований. Як проходить відновлення, коли відбудеться повернення?
– В мене порвана плечева губа. Відновлення доволі тривале. Моє повернення слід очікувати десь через два з половиною місяці, принаймні, так сказав лікар.
– Ти говорив, що був раніше модником. Найдорожчий одяг, який ти коли-небудь купляв, чи годинник?
– Важко сказати, що в мене найдорожче. В мене чимало брендових речей. Мабуть годинник, за нього я віддав десь 600 євро.
– Ти тренувався з “Ворсклою”, але підписав контракт з “Олімпіком”. Чому?
– З полтавською “Ворсклою” просто не зійшлись в певних умовах. Все було добре, але просто мали місце бути певні моменти, які не змогли вирішити.
– Топ-3 футболісти, з якими ти грав в одній команді?
– Луїш Нані, Віктор Коваленко та Гонсалу Гуедеш. Нані швидкий та технічний. Коваленко розумний та з хорошою передачею, а Гуедеш добре працює з м’ячем на швидкості.
– “Я дуже радий, що не підписав контракт з “Динамо” чи “Шахтарем”. Твоя цитата з одного інтерв’ю. Можеш її пояснити?
– Це було давно та я говорив щодо академії. Стосовно перших команд київського “Динамо” та донецького “Шахтаря”, то я мрію потрапити туди та спробувати себе на топ-рівні. Багато просто хто розповідав, що потім тебе нікуди не відпустять з академії, навіть якщо завершився контракт. Тільки через це. Але я не кажу, що в них вони погані, просто не хотів до цих академій.
– Зараз в іранських ЗМІ з’явилась інформація, що твій одноклубник Шахаб може перейти в “Динамо”. Як думаєш, він вже доріс до рівня ґрандів і де йому було б краще – в “Динамо” чи “Шахтарі”?
– Час покаже. Наразі Шахаб демонструє хороший та якісний рівень футболу.
