“Брутальний Футбол” продовжує розплутувати складний клубок із різних футбольних клубів під назвою “Карпати”. На цю тему ми вже писали і спеціальні матеріали, і брали інтерв’ю в очільників різних львівських “Карпат” – як чинних, так і новостворених. Сьогодні настав час ще одних “Карпат”, які дуже важливі у контексті того, яким буде майбутнє цього бренду-клубу. Вітаємо в гостях головного тренера друголігових “Карпат” (Галич-Бурштин) Романа Гнатіва, який напередодні поспілкувався з журналістом “БФ” Ігорем Шевчуком. Що це за проєкт і що з ним буде далі – читаємо далі в інтерв’ю.
– Романе Михайловичу, Христос Народився! Як провели Різдво?
– Славімо Його! Різдво провів добре, їздив до батьків. Це в мене традиція проводити різдвяні свята з ними. Вони живуть у Червонограді. Щороку до них їжджу. Серед зимових свят мені, звичайно, найбільше подобається Різдво, бо це сімейне свято і найкраще.
– Провести час вдома з сім’єю краще, ніж десь на лижах у Буковелі?
– Звичайно,вдома з сім’єю краще. На ковзанах кататись вмію, щодо лиж, то зараз нічого не можу сказати, бо давно не катався. Ще, напевно, в дитинстві. Але тоді були більш такі спортивні, якби ходьба лижня. В нас високих гірок не було, щоб з’їжджати. Тому досвіду на таких гірськолижних трасах, як в Буковелі, немає. На ковзанах ще в дитинстві навчився, а зараз періодично у Львові ходжу на спортивний комплекс “Медик”. Цього року був там, але вже зробили, що неважливо чи то зі своїми ковзанами, чи з прокатними. То велика різниця, комфортніше зі своїми, бо ти прийшов, купив квиток, перезувся і пішов кататись, а так треба ще ковзани взяти, підібрати розмір і так далі. Ми були в неділю, то стояли десь хвилин 40 в черзі, плюс там ще дистанція була, мабуть, це найдовша черга в якій ми перебували. Люди ходять, але такого ще не було, можливо, через обмежену кількість людей так сталось. Десь так трішки ближче від трамвайної колії на Княгині Ольги стояли в черзі (сміється – прим).
– Щодо Буковеля, нещодавно в Україні оголосили локдаун, а наш президент Володимир Зеленський поїхав у Буковель, де зараз дуже багато людей. На вашу думку, це правильно?
– Я навіть не знаю. Однозначно, що люди повинні займатись спортом на свіжому повітрі. Але це має бути з дотриманням всіх норм карантину, навіть тої самої дистанції. Бачив по телевізору, як один на одному біля підйомника, то так не можна. Потрібно дотримуватись просто всіх правил. От ми катались на ковзанці, то все було добре, всіх норм дотримано. Так як робиться в Буковелі, що стільки людей, то це мабуть неправильно.
– Зараз в Україні павза з футболом, однак популярний біатлон. Стежите?
– Наразі ні. Щось я перестав слідкувати. Колись, дуже давно, стежив за всіма видами спорту, всіх спортсменів, що в біатлоні, у фігурному катанні, хокеї, баскетболі. А зараз якось так відійшов, більше зосереджений на футболі. Нещодавно дивився молодіжний чемпіонат світу по хокею, випадково натрапив на трансляцію. Загалом, не дивлюсь. Можу прочитати новини, але щоб дуже сильно цікавитись, то ні.
– Щодо “Карпат” (Галич-Бурштин). Чому вирішили прийняти пропозицію та очолити команду і чи були варіанти з інших команд?
– Вирішив, тому що повірив у цей проєкт, було цікаво. Так, певні труднощі у нас виникали, складнощі з формуванням команди, не було дуже багато часу. Однак для мене це не вперше та, здається, нам вдалось все зробити. Десь на початку загубили очки і з лідерами могли краще зіграти, але в принципі команда підібралась непогана. Інші варіанти в мене були, говорити зараз про це немає вже сенсу, бо це минуле. Я обрав цей клуб, тому наразі рухаємось з “Карпатами”. Повністю задоволений тим, тому що тут плани, ставляться конкретні цілі та задачі. У таких командах цікавіше працювати, коли є амбіції.
– Які в клубу фінансові умови і чи вчасно виплачуються кошти?
– В нас нормальні для Другої ліги умови. Щодо виплат, то в нас все вчасно, закрито. Ніяких боргів немає, ні перед футболістами, ні перед тренерським складом. Все, що обіцяли, те виконали. З цим проблем немає. Плюс зараз ось готуємось до зборів, маємо їхати до Туреччини. Ми виходимо 25-го січня, згодом медогляд і решта деталей. До середини лютого будемо готуватись у Львові, а потім планується виліт на збори. Повернемось вже безпосередньо перед початком чемпіонату. 21-го лютого плануємо вилетіти до Туреччини і десь до 11-го березня будемо там. Базова дата відновлення Другої ліги 19-те березня, але це виходить п’ятниця, а чи ми будемо грати в той день, чи в суботу, чи в неділю, то вже будемо знати перед початком чемпіонату.
– За моєю інформацією були два потенційних місця де провести збори. Це Іспанія і Туреччина. Чому обрали другий варіант?
– Тому що з Іспанією складнощі, немає ясності через ковід чи нас пустять. Якби не було цієї ситуації, то, швидше за все, ми би поїхали до Іспанії. Цей варіант обговорювався ще восени. Сподівались, що буде краще і ми там проведемо збори, але як бачимо цього не сталось. Туреччина – єдиний оптимальний варіант куди можна зараз поїхати, тому обрали її.
– Зараз команду покинула низка гравців. Серед тих хто пішов основними були: Заваляк, Кримінський, Антошик, Садоха, Верещак. По суті пів команди. Чому вирішили попрощатись зі своїми лідерами?
– Ну, відверто кажучи ці хлопці грали непогано, але в нас є бачення, що на їхні позиції потрібно брати сильніших. Ось, наприклад, Верещак – хороший нападник, ми його брали через те, що він забивний. У командах, в яких був Юра, він там забивав. В нас чомусь не пішло, хоча мав моменти, але, здається, жодного голу він так і не забив. Форвард, який не може відзначатись, це не той результат, на який ми розраховували. Вважаю, що йому потрібно було один забити, щоб пішло, але не вийшло так зробити. Сподіваюсь, що в інших командах він знову почне забивати. Так само і решта гравців, кожен вніс свій певний вклад в той результат. Однак наразі ми потребуємо сильніших футболістів на ці позиції.
– Також незрозуміла ситуація щодо Ляха і Сича, вони грали на правах оренди та зараз повернулись в “Рух”. У нещодавньому інтерв’ю “Спортарені” ви сказали, що по них питання буде вирішуватись. Що саме буде вирішуватись – хочете продовжити оренду?
– Звичайно, що хотіли би продовжити оренду. Тому що вони були в нас на провідних ролях. Зараз це залежить від них, від того, як вони себе проявлять в першій команді “Руху”. Якщо вони поїдуть на збори з ними і їх там залишать, то ми не зможемо орендувати цих гравців. Якщо Ростислав і Олексій не будуть задіяні в першій команді, то, як на мене, їм краще грати в Другій лізі, набиратись досвіду, ніж в дублі. Будемо бачити.
– Екскапітан львівських “Карпат” Орест Панчишин покинув клуб. Ви з ним добре знайомі по роботі в команді Ю-19. Є шанс його побачити в “Карпатах” Галич-Бурштин?
– Станом на сьогоднішній день, напевно, що ні. Поки що це питання не піднімалось. На цій позиції в нас є гравці, а брати Ореста, щоб він був гравцем заміни, чи виходив там коли хтось травмувався, чи перебір карток, то це неправильно. У його віці потрібно грати, зараз немає змісту про це говорити. Якби його позиція була вакантна, тоді можна було би розглядати. В нас є Вербний, він досвідченіший, тому ми на нього робимо ставку, він виправдовує ці сподівання.
– Чи уявляли ви вже, що у наступному сезоні в Другій лізі можливе зіткнення трьох “Карпат”?
– В житті все можливе, але я про це навіть не задумуюсь. Наше завдання – вихід в Першу лігу. Відповідно вже те, що може бути три команди, буде неможливим. Але це є життя і казати категорично про щось я не буду. Все реально.
– Що буде з командою, якщо не вдасться вийти в Першу лігу?
– Не знаю, напевно буде стояти завдання вийти ще раз (сміється – прим). Чесно кажучи, то зараз навіть про таке не думаємо. Нам під силу виконати це завдання у цьому сезоні. Всі думки направлені на це. Хто головний конкурент? Усі ті команди, які є вверху, разом з нами, в топ-5.
– Який матч вашої команди у 2020-му році запам’ятався найбільше та чому?
– Я навіть не можу виділити, всі були хороші, та ж перемога над “Ужгородом” на виїзді. Немає такого, що можна сказати ось дуже сильно запам’яталось, все рівно. Не можу виділити особливих матчів. Вважаю, що вони ще попереду.
– Проти кого було грати важко, неприємно і так далі?
– У перших двох турах, коли ми грали проти “Чайки” і “Рубікона”. Ми тільки входили в сезон, були не зіграні ще. А команди явно грали від оборони, нам не вистачило тих кондицій, щоб здобути перемогу. З ними загубили очки та від цих матчів не дуже хороші враження. Важко було грати проти львівських “Карпат”. Там молоді, перспективні футболісти. В тій грі ще були хлопці, яких не віддали в оренду. Склад був більш сильніший, ну і плюс там грають найкращі вихованці школи й академії, з ними були важко. Так, ми здобули перемогу, але гра була на нервах, до останніх секунд. Далось взнаки, що немає досвіду в молодих гравців, тому я так за ними і дивився попередні матчі, починали досить непогано, а згодом пропускали голи. В нас попереду ще ціле друге коло, при тому, що всіх лідерів, які вище нас, ми приймаємо вдома. Хоча скажу, що з тими командами, з якими ми граємо на виїзді, теж легко не буде. Цього року, принаймні в нашій зоні “А”, всі команди приблизно рівні, є сильніші, але кожна дає бій.
– Чи не задовга павза в Другій лізі? Останній матч був зіграний ще в листопаді, а перший офіційний матч у цьому році відбудеться в середині березня.
– Звичайно, що задовга. То вже просто не знаєш куди дітись. Та й для футболістів така велика павза – це не є добре. У нас країна в таких кліматичних умовах. Якщо ще УПЛ може починати в лютому, бо їхні стадіони мають підігріви та решта умов, так само, як і Перша ліга, то ми не маємо таких можливостей. Найбільш оптимально – це розпочинати в перших числах березня або вже наприкінці лютого. Це було би нормально. Але знову ж таки, в нас така погода. Ось до сьогоднішнього дня не було снігу (інтерв’ю було записано 13 січня – прим), було тепло, а зараз тиждень підуть морози, мінус двадцять. Як показує практика, в нас зима розпочинається тільки в березні. Знову ж таки все зводиться до стадіонів, які мають підігрів. От наприкінці минулого року випадок з матчем “Інгулець” – “Шахтар”. Це в УПЛ таке сталось, а в Другій лізі, то я не уявляю, скільки потрібно грошей, щоб це підтримувати. Після зими увімкнути підігрів, це ж не за день-два, потрібно це робити завчасно, щоб прогрілась земля, трава. Я не сильно в цьому компетентний, але думаю, що серйозні фінансові витрати підуть на клуб. Тому зараз єдиний вихід – це хіба шо пізніше починати чемпіонат.
– Наскільки вам зручно те, що у вашій групі зібрані команди, які знаходяться не далеко одна від одної. Тобто немає виїздів до умовного Маріуполя чи Харкова?
– Звичайно, що це добре. В принципі так, як є в Європі. Люди там не їздять по 25 годин в автобусах. У Швеції взагалі розбито на стільки зон, щоб команда більше, ніж 150-200 кілометрів, не їхала. Це нормально. Можна виїхати в день матчу, приїхати і грати.
– Повернімось до вашої кар’єри футболіста. Ви якраз завершували в аматорах у Швеції у віці 33 років. Чому так рано повісили бутси на гвіздок?
– Та вже так йшло в нас в Україні, що більше ставку робили на молодь. Ну і я відчував, що на високому рівні вже грати важче. Плюс до того, після повернення з Швеції, я травмував коліно, мені зробили операцію і я вирішив, що не буду мучити ні себе, ні футбол. Прийняв рішення перейти на тренерську роботу, а там починав з нуля, тому що ніякого досвіду, досягнень, знань як у тренера не було. Як опинився в Швеції? Запропонували поїхати, ну і мені було цікаво, тому вирішив туди поїхати. Це був хороший досвід. Можливо, якби мені було до 30 років, то я не опинився би там, а вже в такому віці, в якому там опинився, то нормально.
– Що вразило в Швеції?
– Їхнє життя, як вони відносяться до всього. Є закони, правила, вони їх дотримуються і роблять все свідомо. Люди живуть, впевнені у завтрашньому дні, працюють, заробляють, від життя отримують задоволення. Природа шикарна, гарна країна, озера, ліса. Те що в них холодно, зима завершується в травні, у квітні, пам’ятаю, ще сніг лежав. Ввлітку в них буквально 20 градусів тепла і це вже вважається жарко.
– Ваш тренерський період у “Скалі”. Чому команда зникла?
– Напевно,через те, що президенту було важко одному тягнути це все. Наскільки я знаю, то всі інвестори, з якими він починав, відійшли. Все лягло на його плечі: і академія, і команда. Мабуть, через цю причину. Все-таки це великі витрати. Часто пригадую цей період у “Скалі”, бо він мені в принципі багато чого дав. Хороший був час, здобув певний досвід.
– Зараз багато старих команд відроджується. Чи є шанс побачити “Скалу” на тому рівні, що колись?
– Шанси вони завжди є. Тут потрібно, щоб були зацікавлені всі в цьому. Підтримка не тільки якоїсь людини, а на місцевому рівні. Щоб влада хотіла цього і підтримувала команду. В комплексі загалом, бо по-іншому діла не буде.
– Чи хотіли би ви спробувати себе в ролі експерта на телебаченні?
– На сьогоднішній день, то ні. Можливо, колись з часом. Зараз мене найбільше цікавить моя тренерська робота, я цим живу. В нас експертів, я бачу, є багато, є на кого подивитись і послухати.
– Дивитесь аналітичні програми? Хто з експертів в Україні найбільше подобається і чому?
– Таких в нас були дві програми. Це “Великий футбол”, яка є досі, та “ПроФутбол”, що йшла на “2+2”. Мені подобалось, як Нагорняк аналізував і Вацко. Зараз до вподоби у “Великому футболі” Славік Шевчук. Коли є можливість, то завжди дивлюсь. Там огляди матчів, аналіз, розбір, це дійсно цікаво.
– Якби у вас була можливість взяти у свою команду одного гравця з Першої ліги та одного з УПЛ, то хто би це був?
– (Сміється – прим). Потрібно подумати, там багато хороших футболістів. У нас чимало молодих і перспективних гравців, особливо ті хлопці, які стали чемпіонами світу. Сказати когось одного важко. Навіть не знаю. Дійсно є багато класних і хороших.
– На Західній Україні обожнюють футбол, чимало професійних клубів, однак жоден не вражає результатами. Як гадаєте, чому так?
– Тому що в нас пішов занепад на Західній Україні. Якщо подивитись з обласних міст, які були раніше представлені у Вищій лізі, то це і Рівне, і Франківськ, і Чернівці, і Тернопіль. Вважаю, що це все пов’язано з фінансуванням. Для того, щоб вийти в УПЛ і там залишитись, потрібно хороших футболістів, інфраструктуру, базу, тренувальні поля, все на цьому базується. А це все впирається у фінансування.
