“Брутальний Футбол” мав змогу поспілкуватись з Владленом Юрченко, українським футболістом, півзахисником німецького клубу “Баєр 04”. Юрченко є одним з найперспективніших футболістів України, який з 2009 року по 2011 рік виступав за юнацьку збірну України до 17 років і провів 27 матчів, забивши 13 м’ячів. Виступав у команді в якості капітана. Отже, ми раді вітати в гостях на “Брутальному Футболі” Владлена Юрченка, який відповів на запитання редакції та найкращі питання читачів, вибрані з коментарів у нашій спільноті “ВКонтакті”.
– Як відбувалося твоє освоєння у Німеччині? Наскільки важко було влитися в нове за менталітетом суспільство? Можливо, були які-небудь кумедні ситуації?
– Було важко, звичайно, перших півроку звикав до всього, особливо проблеми були із мовою спілкування. Загалом, зараз уже краще і звик до всього. Можна сказати, що адаптація пройшла успішно. А ситуацій яких-небудь (пауза), та, здається, не було.
– З ким у Німеччині у тебе зав’язалися найбільш дружні стосунки? Можливо, ти знайшов справжніх друзів у партнерах по команді?
– Поки що немає. Мова спілкування заважала, проте, думаю, з часом все буде краще. Спілкуюсь зі всіма, але, щоб близько дружити – поки що ні з ким.
– Кого із партнерів по “Баєру” ти можеш відмітити як найвисококласнішого виконавця та чому?
– Думаю, тут всі гравці хорошого рівня, кожен на своїй позиції хороший. Я не можу виділити когось.
– Ваш перехід в “Баєр” став неочікуваним поворотом подій чи заздалегідь спланованою справою?
– Я знав про те, що вони слідкували за мною і були готові мене придбати. Знав це вже, приблизно, за рік до переходу.
– Селекціонери клубу переглядали тебе на матчах?
– Так, звичайно. У матчах за збірну України u-19.
– Житель Миколаїва передає тобі привіт від усього міста і запитує наступне: чи підтримуєш ти зв’язок із хлопцями з якими грав у складі ФК “Миколаїв”?
– Так, звичайно. Ось, до прикладу, недавно приїздив додому, ми зустрічалися, сиділи, розмовляли. Та й не тільки, спілкуємося у соціальних мережах, переписуємося. Кожну відпустку я приїжджаю, в мене залишилися тут друзі. З ким я починав з дитинства – з тими і підтримую контакт.
– Якщо би сьогодні прийшла офіційна пропозиція “Шахтаря” про твоє повернення до складу “гірників” із гарантією гри у основному складі, ти би погодився?
– Цікаве запитання. Я думаю, якби тренер змінився, тоді би це було можливим, тому що “Шахтар” моя улюблена команда, рідна, і я, звичайно, хотів би в ній грати, але тільки в тому випадку, якби змінився тренер команди, тому що з сьогоднішнім тренером неможливо.
– Ти говориш, що з таким тренером неможливо, а чому ж саме?
– Тому що він не робить ставку на українських гравців, це його рішення і воно виправдане, адже “Шахтар” виграє. Нічого не можу сказати поганого, лише те, що українців не грають, ось в чому проблема. Можливо, зараз, після того, як “Шахтар” продав деяких легіонерів, з’явиться шанс пробитися в основний склад більшій кількості українців.
– На тренуваннях були які-небудь симпатії до гравців, які він придбав за більші кошти, аніж українських виконавців?
– Звичайно, коли їздив і тренувався із основною командою “Шахтаря” це відбувалося постійно.
– Всі ми знаємо, що в Україні давненько стало проблемою надмірна популярність у зв’язку між фанами, букмекерськими конторами та футболом. А от як в Німеччині футбольна аудиторія відноситься до подібного?
– Думаю, вболівальники можуть поставити ставки на деякі матчі, але в межах допустимого.
– В Україні цього року були деякі скандали у справах із договірними матчами. За час твого перебування в Німеччині відбувалося щось подібне?
– Цей рік, доки я був там, я ні єдиного разу не чув про таке, тут навіть ніхто про це і не думає. Якщо тут таке відбудеться, можна на все життя потрапити за ґрати.
– Чи були пропозиції для продовження кар’єри від інших клубів, окрім “Баєра”? Якщо – так, то від яких саме?
– Конкретного більше нічого не було.
– Що відмінного у тренуваннях в “Шахтарі” та “Баєрі”?
– Ну в Донецьку ми більше працювали на техніку, було більше роботи із м’ячем, а тут більше працюємо на силу, більше боротьби, зіткнень, жорсткого футболу якого не було в Донецьку.
– Твій сьогоднішній наставник відноситься до всіх гравців клубу однаково чи з певними симпатіями до легіонерів або ж німців?
– Ні, однакове ставлення з першого дня до сьогодні. . І головний тренер і помічники до всіх ставляться однаково.
– Чи є зараз які-небудь пропозиції оренди або ж ти хочеш залишитися у цьому клубі на наступний сезон?
– Є пропозиції оренди, на даний момент ми з моїм агентом думаємо як краще вчинити. Звичайно, я би хотів залишитися в «Баєрі», але при умові, що я буду грати більше, набиратися досвіду, тому що, як минулому році мало ігрової практики мене не надто влаштовує.
– Чи можеш ти назвати конкретні назви клубів, які тобою цікавляться?
– Ні, поки що, не можу озвучити цього.
– Ти провів досить гарно минулі літні збори, проте в офіційних зустрічах за “Баєр” виходив не так часто, як би цього хотілося. Тренер якось пояснював тобі чому так сталося?
– Перші півроку я був неготовий фізично, я працював над цим. Після других зборів я забивав і віддавав, проте свого шансу досі не отримав. Я розмовляв з наставником, він говорить: «Все нормально, тренуйся, все добре, прийде час». Така ситуація склалася, що тут тренер хоче, щоб я залишився, але я не граю, і така ситуація двійна, незрозуміла.
