Про те, що Федерація футболу України подала офіційну заявку на участь нашої національної команди в чемпіонаті світу з футболу 2018 року, фінальний турнір якого пройде в Росії, широкій публіці стало відомо лише цього тижня.
Про той факт, що наша команда братиме участь у турнірі, право на проведення якого ФІФА віддала Росії, яка ось уже рік перебуває в стані конфлікту з Україною, розповідає Григорій Суркіс. Про це пише сайт footclub.
Якщо ви хочете знати мою, скажімо так, експертну думку, то вона така. ФФУ є діючим членом ФІФА — міжнародної організації, що володіє ексклюзивними правами на проведення Чемпіонату світу з футболу. І саме ФІФА, а не Росія чи якась інша країна проводить фінальні турніри світових першостей. Тому, будучи дисциплінованим членом ФІФА і не маючи планів про вихід з її складу або призупинення членства ФФУ просто не мала якихось спортивних підстав для відмови від участі в ЧС-2018.
Про реальність і очікування від нашої збірної.
Нашій команді ще належить завоювати путівку у фінальний турнір. Коли це відбудеться і — якщо це станеться, тоді буде зрозуміло, якими мають бути подальші кроки ФФУ і якими заявами або діями їх доречно буде супроводити. До поїздки збірної України в Росію поки далеко. У тому числі й тому, що на даний момент ні в . кого в світі немає абсолютної впевненості в тому, що ЧС-2018 взагалі відбудеться на території цієї країни. Адже ще не закінчені гучні антикорупційні розслідування ФБР і швейцарської поліції навколо деяких рішень ФІФА не тільки стосовно Росії, але і Катару. Тому я б не квапив події і не робив передчасних, поспішних висновків.
І згадав про ситуацію з кримським футболом.
Зрештою, ми вже мали прецедент при вирішенні настільки ж непростою і чутливої кримської проблеми. Не варто панікувати і зараз. На мій погляд, краще доуслухатися до поради мого земляка, одесита Михайла Жванецького, і переживати неприємності в міру їх надходження.
“Коментар БФ”: Якщо проведусь ЧС 2018 в Росії – треба їхати і перемагати. Але – до 2018 року ще багато чого може змінитися у наших з Росією стосунках. Тому до останніх слів Суркіса варто дослухатися. Поживемо – побачимо.
