Про те, що гратиме “Рух”, здавалося, знали всі. По всьому місту висіли постери із запрошенням на матч з “Колосом”, обіцяючи, що “буде бій”. Центр Львова перетворився у справжню фанзону жовто-чорних, де кожен зумів відчути атмосферу футбольного свята та побачити те, як же насправді потрібно працювати з вболівальниками. Вітаю вас у своєму репортажі, давайте розбиратися у всьому.
Карантин вніс корективи у наше життя. Футбольний світ також зазнав змін. Матчі, в основному, проводять без уболівальників. Доводиться обходитися трансляціями в інтернеті або ж на телебаченні. Але є щасливчики, які отримали можливість потримати в руках квиток на футбол, повболівати за улюблену команду та поринути в атмосферу стадіону з думками: “Як довго я на це чекав!” В такі моменти цінуєш змогу банально піти на матч. У ряди щасливчиків потрапили і жителі Львова. Це чудова новина для футбольного клубу “Рух”, який нарешті опинився у лавах УПЛ. Перший домашній поєдинок вболівальники команди змогли подивитися на власні очі.
Менеджмент клубу до матчу з “Колосом” віднісся з повною серйозністю. Вони зуміли створити справжнє футбольне свято для своїх вболівальників та потенційних поціновувачів. Важливо працювати не лише зі своїми фанами, а й заохочувати ходити на стадіон звичайних перехожих. Місце для промоакції клуб обрав ідеально – площа Ринок. У неділю там гуляє багато людей: місцеві жителі та туристи. Це хороший шанс заявити львів’янам про себе, адже, як заявляють у клубі, “Рух” – це нова оборона Львова.
Що ж такого цікавого “жовто-чорні” підготували для своїх вболівальників? Ще за сім з половиною годин до початку матчу у центрі міста діяла фанзона. Гучна музика одразу привертала увагу. Уболівальники “Руху” мали можливість зробити пам’ятну світлину у фотозоні, чим вони з радістю і скористувалися. Особливо ця забавка сподобалася юним вболівальникам.
Активний ведучий постійно запрошував людей до ігрової зони. Погратися з м’ячем змогли не лише діти, але й дорослі. Час від часу відбувався розіграш квитків на матч з “Колосом”. Це не звичайна лотерея. Квиток ти можеш отримати лише за певні вміння. Наприклад, потрібно було набивати м’яч.
На імпровізоване поле запрошували 10 хлопців. Коли підійшла жінка, їй спочатку сказали: “Лише хлопці”, але все ж дозволили приєднатися зі словами: “А ви теж у футбол грати вмієте? Ну ставайте тоді”. Реалії такі, що у футболі досі роблять акцент на чоловічій аудиторії. Можливо, такий конкурс був і для дівчат окремо. Цього сказати не можу, адже не перебувала весь час у фан-зоні.
Окрім фізичних навиків, виграти квиток вам могли допомогти ваші знання про “Рух”. Ведучий ставив запитання. Відповідаєш правильно – забираєш свій приз. Вікторина була не складною. І з цього діалогу я зрозуміла, що виграти може кожен:
-Хто мені скаже, яка емблема у ФК “Рух”?
-Полоски!, – вигукує чоловік.
-Скільки їх?
-Чотири?
-А точніше?
-П’ять!
-Вітаю, квиток ваш!
Цікаво те, що довкола були прапори з емблемою. Але чоловік все одно зумів помилитися. Ставлю йому 2 з рухознавства! Та і полосками емблему назвати не можна. Це більше схоже на сліди від кігтів лева. На сайті “Руху” можна знайти таке пояснення: “це абстрактний символ з п’яти жовтих смуг, який викликає безліч асоціацій, як-то щит, подряпину від кігтів, гриву лева, маску лицаря та інше”.
У фан-зоні працювало багато красивих дівчат. Вони вже стали справжньою візитівкою клубу. Спосіб простий, але дієвий. Все ж чоловіки люблять дивитися на симпатичних панянок, а коли вони ще й позують біля байків в атрибутиці “Руху” – взагалі казка. Все це дійство відбувалося в умовах карантину. Але дистанцію ніхто і не думав тримати.
Наступна розвага для вболівальників – помпезний від’їзд клубного автобусу з футболістами від готелю в сторону стадіону. Прихильники жовто-чорних оплесками вітали гравців та додавали своєю підтримкою мотивації на матч. Автобус супроводжував джип з гучною музикою, ведучим, дівчатами та піротехнікою, а позаду мчали байкери, заповнюючи вулиці гучними звуками моторів. Таких учасників дорожнього руху неможливо не помітити. Одним словом – ефектно!
Наступний квест для вболівальників, які проводжали команду у центрі міста, – дібратися до стадіону. Здавалося, проблем не має виникнути. Транспорт їздить, часу достатньо, але тут в гру вступає карантин. Маршрутки часто не зупиняються (перед моїми очима вже проїхало таких 4), адже вже взяли допустиму кількість людей. Довелося влаштовувати собі марафон та бігти до кінцевої, щоб влізти. Навіть у громадському транспорті люди обговорювали поєдинок, який от-от відбудеться. Однак, на моєму маршруті вболівальники були впевненні у перемозі “Колоса”, хоча їхали підтримувати “Рух”. Аргументували це не укомплектованим повністю складом, недостатнім досвідом та відносно сильним суперником.
Нарешті на горизонті замайоріла “Арена Львів”. Стадіон прекрасний, але, курва, розташований на околицях міста. Добиратися довго, не завжди зручно, а з матчу часто доводиться повертатися на таксі. В інстаграмі рухівці обіцяли, що ігрові локації будуть і перед стадіоном, однак нічого з цього мені не пощастило побачити.
Щодо дотримання умов карантину. В чергах до кас та турнікетів вболівальники не дотримувалися дистанції, деякі з них навіть не одягнули маски. Температуру при вході також нікому не міряли.
Доволі халатне відношення до цього моменту. Антисептиків на стадіоні не знайшла. Хочу зауважити, що більшість людей, йдучи до свого сектора, чемно одягали маски. До початку першого тайму поліція навіть робила зауваження відвідувачам стадіону, які знехтували правилами. Зрозуміло, що на секторах вже можна обійтися без маски. Свіже повітря та достатня відстань між вболівальниками забезпечать необхідні умови. Однак, я все ж була впевнена в тому, що стюарди будуть ще раз перевіряти квитки на вході у гейт, щоб унеможливити потрапляння людей, які люблять сідати деінде, а не на місце вказане у квитку. Все ж цінова категорія в різних частинах стадіону – відрізняється. Ніякого контролю не було, а стюардів на стадіоні – мінімальна кількість. Мені пощастило зустріти лише чотирьох. Здається, “Рух” так зосередився на подіях довкола матчу, що забув про такі важливі деталі.
Останнім перформансом перед двобоєм став вихід короля Данила на коні разом зі своїми вірними лицарями. Він передав капітану “Руха” Ігореві Дуцю герб міста. У висновку, це ніяким чином не допомогло команді здобути перемогу. Але за шоу дякую. Такого хочеться бачити на стадіонах частіше.
Щодо гри. Як і очікували, сильнішим виявився “Колос”. Ще у першому таймі дублем відзначився Євген Морозко. Перша половина зустрічі була повністю за гостями, незважаючи на невпевнені атаки суперника.
У другому таймі господарі поєдинку намагалися виправити ситуацію, однак лише на 95 хвилині змогли зробити рахунок 1:2, забивши пенальті. Автором єдиного голу за “Рух” став Русин. Перемога “Колоса” беззаперечна. Вболівальники гостей, які приїхали підтримати команду до Львова, радісно вигукували та святкували перемогу.
***
Ще до матчу я поспілкувалася з поціновувачами “Руху”. Обговорили карантин, ставлення до львівських команд та шанси “Руху” в УПЛ.
Першим моїм співрозмовником став Іван, який не вважає пандемію перешкодою для матчів з вболівальниками:
-Серед моїх знайомих немає жодної людини, яка б хворіла на Covid-19. Якщо б ситуація була серйознішою, то я б мав негативне ставлення. А те, що зараз є – цілком допустимо. Ми сидимо далеко одне від одного, стадіон великий. Можна навіть верхній ярус відкрити для вболівальників, щоб розкидати їх по периметру. Я не вважаю, що ходити на футбол – це щось погане.
-Як давно ви вболіваєте за “Рух” чи ви прийшли вперше підтримати команду?
-Я вболівав за “Карпати”. Для мене справжніх “Карпат” не стало ще років 7 тому, коли прийшли Смалійчуки і пішло-поїхало. Я люблю футбол, мене дід водив на стадіон “Україна”, коли він ще був з лавками. Футбол для мене у Львові то щось дуже серйозне, то не просто прийти і “сємочькі” полускати. Тому, якщо є інакший футбол і люди ще щось пропонують добре, то я піду туди.
-Якби “Рух” грав з “Карпатами”, то кого б ви підтримали?
-Я б вболівав за “Рух”. Єдина причина – це власник. Він вболіває за футбол і за свій клуб, а не якісь там пару гектарів чи за гроші.
-А яке ваше ставлення до ПФК “Львів”?
-Немає такої футбольної команди.
-На якому місці у турнірній таблиці “Рух” завершить сезон?
-На верхню шістку шансів немає. Він заслуговує, але він не буде там через свого тренера. То є не той тренер. Як показує практика є такі тренери, як Луческу, який прийшов до “Динамо”, яке нічого не може. Зараз воно вже щось може. Нормальний тренер може з будь-якої команди хоч щось зробити, цей (прим. автора – Іван Федик) не може нічого.
Попрощавшись з Іваном, я пішла “ловити” людей біля фудкорту. П’ятеро з п’яти не хотіли визнавати існування футбольного клубу “Львова” та називали клуб “сміттям”, “пустим місцем” тощо. Такої ж думки був і пан Олексій:
-Звичайно, що у матчі між “Рухом” та “Карпатами” чи фекаліями, я буду за “Рух”. Я відвідував матчі цієї команди у Другій лізі, Першій та тепер в УПЛ. Чи зможуть вони поборотися за першу шістку? Думаю, що шанс є, але потрібно підписувати ще нових футбольорів. Тренеру дати час, якщо результатів не буде – міняти. Головне зараз грати.
-Я за те, щоб пускати людей на стадіон під час карантину, але якщо місто знаходиться у зеленій чи жовтій зоні. В іншому випадку – це дурне діло. “Арена Львів” – велика, місця багато. Хтось кашляне – не страшно, головне сидіти подалі одне від одного. Хоча люди все одно сідають поряд. Можна краще контролювати те.
На якому місці опиниться “Рух” по закінченню сезону поки можна лише гадати. А наразі закликаю дотримуватися вас умов адаптивного карантину, одягати маски у скупченнях людей та користуватися антисептиком. Подбайте про свою безпеку та безпеку інших.
Софія Дорощук спеціально для “Брутального футболу”
