Бити “бабцю”. Україна vs Австрія на євроарені

17 Сер, 2015| автор:

У четвер в суперники донецькому “Шахтарю” у рамках 4 кваліфайраунду дістався віденський “Рапід”. Команда міцна, але, відверто кажучи, більш ніж по зубах донецькому клубові. Навіть незважаючи на те, що “зелено-білі” вибили на минулії стадії амстердамський “Аякс”. Ми ж вирішили згадати, як українські команди боролись з “бабцею Австрією” на футбольних полях Європи у незалежний час.

Отож, з розіграшу сезону 1992/93 до 2014/15 українські та австрійські клуби в очних зустрічах перетинались 24 рази, у яких програли в 9-ти випадках, розписали мирову чотири рази та здобули 11 звитяг над австрійськими командами. Статистика практично рівна.

Кубок УЄФА 1992-1993. 1/32 фіналу

«Динамо» – «Рапід» 1:0 (Яковенко)

Поразка у “золотому матчі” від “Таврії” здорово похитнула амбіції київського гранду, який в терміновому порядку вирішив шукати якісь нововведення, щоб зруйнувати трагічний мікроклімат у команді. Як панацея, на посаду начальника команди був запрошений Йожеф Сабо.

«Минулий сезон повинен послужити нам уроком. Занадто багато було демократії, а гравці до цього не звикли. Та й сам я, зізнаюся чесно, виявився не готовий. Довелося застосовувати санкції. Деякі виконавці покарані, в інших переглянуті умови контракту. Сподіваюся, що зіркова хвороба пройде. Але для повного одужання доведеться гарненько попрацювати на тренуваннях».

Склад команди поповнили Ігор Панкратьєв з “Жальгіріса”, Шкапенко із запорізького “Металурга”, Микола Зуєнко з “Зорі”. З команди за систематичне порушення режиму був відрахований Олег Матвєєв. Окрім того, команда була готова позбутись від Саленка: «Це добре, що він покидає клуб. У Саленко непомірні амбіції, але як футболіст він багато із себе не представляє. Ми зробимо все, щоб його продати. Ось тільки коштувати він став набагато менше, ніж на початку року».

Першим кроком до відновлення командного духу мала стати перемога над віденським “Рапідом” в рамках розіграшу Кубку УЄФА. Матч не викликав ажіотаж у київської публіки – всього лиш 18 тисяч уболівальників мокли під дощем, чекаючи на перемогу своїх улюбленців. І дочекались: на 46 хвилині перший і єдиний гол у матчі забив Павло Яковенко. Слизький результат і все мало вирішитись в Австрії.

«Рапід» – «Динамо» 3:2 (Мандреко, Фьортофт (дубль) – Леоненко (дубль)

Ну а матч-відповідь став чи не першим валідольним єврокубковим матчем в історії незалежної України. Австрійці з перших хвилин захопили ініціативу і вже до 36-ої хвилини тричі розстріляли ворота литовського кіпера “Динамо” Мартікенаса – автографи у володіннях останнього поставили Мандреко та двічі Фьортофт. Проте Динамо, зусиллями “тюменського Пірло” Леоненка, зуміло відквитати два м’ячі (останній на 87 хвилині) і вийти у наступний раунд Кубку УЄФА.

Наступним суперником киян став бельгійський “Андерлехт”. На жаль, дуель завершилась більш ніж плачевно. Гостьова поразка з рахунком 4:2 (відзначились Шкапенко та Леоненко) ще давала якісь надії на домашній матч, проте на київському стадіоні “динамівці” просто осоромились перед 45-тисячною публікою, пропустивши 3 м’ячі без жодної відповіді. “Трахнути” “Андерлехт” (як писала тогочасна преса) не вдалося. 

Кубок УЄФА 1993-1994. 1/32 фіналу

«Дніпро» – «Адміра-Ваккер» 1:0 (Максимов)

«Адміра-Ваккер» – «Дніпро» 2:3 (Бахер, Льюнг – Беженар, Похлєбаєв, Михайленко)

До матчів з австрійською “Адмірою” “Дніпро” підходив у критичному стані. Вперше в тренерській практиці Миколи Павлова гравці займалися не тренувальним процесом, а в основному проводили товариські поєдинки – відразу вісім протягом 17-ти днів. До старту національної першості футболісти “наїлися”. Окрім того, клуб переживав фінансову кризу:

“Зараз “Дніпро” перебуває в таких умовах, як жодна команда вищої ліги. За рівнем зарплат, думаю, ми найменш благополучні”

Підопічні Павлова двічі обіграли на стартовому етапі австрійську «Адміра-Ваккер» (1: 0 і 3: 2). У першому матчі гол забив Максимов, а у матчі-відповіді голи Беженара, Похлєбаєва та Михайленка зняли усі питання в дуелі.

Ліга Чемпіонів 1996-1997. Попередній раунд

«Рапід» – «Динамо» 2:0 (Штумпф, Гутті)

Знову з “Рапідом” київські “динамівці” зіткнулись лобами у рамках розіграшу Ліги Чемпіонів 1996/97 років. Відень, 30 тисяч уболівальників, ідеальна футбольна погода. Проте гра українців виглядала примітивно. Стартові гри і перший гол у ворота Кутєпова – відзначився Штумпф. Не обійшлось і без вилучень – Сергій Беженар підвів команду, здійснивши фол останньої надії. Ну і звісно, злий рок останніх хвилин – на 89 хвилині “Радід” вдруге відзначається.

Після матчу Йожеф Сабо, незадоволений суддівством шведа Фріска, зі злості розбив скляні двері на стадіоні “Пратер”, а потім привселюдно заявив про «сплановану дискримінацію» щодо «Динамо» (Карпін, перелогінься). Один з тренерів “Рапіда”Сергій Шавло погодився, що арбітр дійсно не призначив очевидний пенальті у ворота його команди за фол проти Реброва і не вилучив болгарського захисника Трифона Іванова за фол останньої надії на Леоненко:

«Але ж Сабо у футболі не перший рік і чудово розуміє: для того, щоб перемогти в гостях, потрібно бути сильніше суперника і забивати. Маленька симпатія судді завжди буде на боці господарів ».

«Динамо» – «Рапід» 2:4 (Калітвінцев, Максимов – Іванов (дубль), Хацкевич (автогол), Кюбауер)

На жаль, домашній матч  обернувся фіаско – 2: 4. Йожеф Сабо був на своїй хвилі:

“У нас в команді велика НП. Вісім чоловік хворих. Ми залишилися без лівого і правого флангів. Всі ланки порушилися. Футболісти не врахували наших зауважень. Волосянко було доручено стежити за Івановим (два голи після стандартних положень), але він відіграв просто жахливо. Журналісти піднесли Леоненко, що коли він забиває два голи сільській збірній Литви, його проголошують найкращим футболістом світу”

Ну і в адресу журналістів Сабо теж викинув кілька незрозумілих реплік:

“Ви дуже злі. Ви погані тактики і погано розумієтесь у футболі. Ви їхали в поїзді і побачили, як на пустирі ганяють м’яча. Після цього ви почали писати про футбол. Чому ви так ненавидите київське «Динамо»?”

Кубок УЄФА 2002-2003. 1/64 фіналу

«Аустрія» – «Шахтар» 5:1 ( Яночко (дубль), Хельстад (дубль), Джалмінья – Бєлік)

“Шахтар” вилетів з Ліги Чемпіонів (від “Брюгге”) і в 1/64 Кубка УЄФА мав зустрітись з віденською “Аустрією”. Ахметов перед командою поставив завдання виграти євротрофей:

“Я не знаю, скільки років потрібно працювати на цю мету, але сьогодні я її ставлю! І всі ми, об’єднавшись, будемо разом йти до неї. Повірте, вона реальна. І моє завдання – створити всі умови для перемоги “Шахтаря” на європейській арені”.

Як бачите з підсумку матчу, Ринат погарячкував. До розгрому гірників привели словак Яночко, бразилець Джалмінья і норвежець Хельстад. Перший і останній забили по два голи, а бразилець вів гру “Аустрії” і чітко реалізував пенальті перед самою перервою. Не пішла гра у Ковалевські, свою роль також зіграло вилучення Зубова. “Я здивований, що в арсеналі донеччан не знайшлося засобів, які допомогли б їм зберегти надію на прийнятний результат у поєдинку. Перед матчем здавалося, що “Шахтар” по всіх ігрових параметрах перевершує “Аустрію”. Думаю, ваші футболісти, принаймні, більшість з них, зіграли відсотків на 30 від своїх можливостей”.
Наступного дня прес-служба гірників повідомила, що Ахметов і Скала “прийшли до рішення перервати спільну роботу”. Звісно, якби “Шахтар” у Відні програв з меншим рахунком, то італієць напевно готував би команду і до матчу-відповіді. Але ця поразка – це пляма, яка “лягає тінню на весь український футбол”.

«Шахтар» – «Аустрія» 1:0 (Левандовскі)

На матч-відповідь команду вивів Валерій Яремченко, який зі стартових хвилин випустив 3-х форвардів. Але забив опорник Левандовські.

Кубок УЄФА 2004-2005. 2-й кваліфікаційний раунд

«Іллічівець» – «Аустрія» 0:0

Домашній поєдинок, хоч і закінчився нульовою нічиєю, все ж не дав сумувати шанувальникам футболу на стадіоні “Іллічівець”. Ажіотаж був шаленим, оскільки квитків у вільному продажу практично не було (вони розійшлись через заявки місцевого заводу імені Ілліча).

Команди провели яскравий матч, проте лідери команд – Закарлюка та легендарний Івіца Вастіч – свої моменти не реалізували. Вже в дебюті “Іллічівець” міг повести в рахунку після кутового. Шищенко навісив на ближню штангу, де Мальцев виграв верхову боротьбу і пробив, правда Дідуліца м’яч парирував перед собою. Кривошеєнко постійно тримав у напрузі оборону гостей, будучи єдиним форвардом команди Павлова. Одного разу його падіння у штрафному Аустрії претендувало на пенальті ,але литовський арбітр Мальзінскас вказати на позначку не наважився.  Крім того, небезпека біля воріт Дідуліца виникала після штрафних у виконанні Закарлюки.

Австрійці за весь перший тайм по-справжньому Нікітіна не потривожили жодного разу. А ось після перерви гостріше діяли вже вінці. Пожвавили гру вийшли на заміну Яночко , Гілевич і Кіцбіхлер . Маріупольці після перерви були близькі до голу лише на 85 хвилині, коли Закарлюка бив з лінії штрафного, але м’яч зрадницьки розминувся з дальньою стійкою. Остаточне з’ясування стосунків у цій парі відкладено до Відня.

«Аустрія» – «Іллічівець» 3:0 (Сіонко, Вастіч (дубль з пенальті)

Проте, виїзний матч став фінальним для маріупольців у цьому розіграші Кубка УЄФА. Розгром і добавляти тут нічого. Маріупольцям рано було тягатись з австрійською дружиною, хоча Івіца Вастіч забив двічі з 11-метрової позначки (цього можна було і уникнути). Ще один гол на рахунку Сьонко. Після матчу Павлов заявляв, що:

«…в першому таймі ми ні в чому не поступались господарям. В Маріуполі був чистий 11-метровий в ворота австрійців, і тут – таке ж саме. Проте, арбітр чомусь не назначив пенальті. По грі ми такої поразки не заслуговували, але два швидких голи після перерви вирішили розвязку цього поєдинка».

Ліга Чемпіонів 2007-2008. 3-й кваліфікаційний раунд

«Зальцбург» – «Шахтар» 1:0 (Циклер, пен)

«Шахтар» – «Зальцбург» 3:1 (Лукареллі, Кастільо, Брандао – Маєр)

Про цю дуель говорити багато не приходиться. Згадаю лише той факт, що перший матч проходив на штучному газоні і головний тренер донеччан на це неодноразово звертав увагу. Після програшу в Австрії “Шахтарю” неодмінно слід було перемагати з різницею у 2 м’ячі – як команда вибиралась з цього положення ркщае погляньте на відео)

Ліга Європи УЄФА 2009-2010. Раунд плей-оф

«Штурм» – «Металіст» 1:1 (Байхлер – Олійник)

«Металіст» – «Штурм» 0:1

Невдала селекція нe дуже сильно вплинула на показники харків’ян у чемпіонаті України, зате боляче вдарила по амбіціях клубу на міжнародній арені. Свій перший бap’єp в особі хорватської “Рієки” підопічні Маркевича подолали без особливих проблем, то австрійський “Штурм” виявився не по зубах.

Тодішній команді не вистачало перевірених бійців, які були відсутні з різних причин. Слюсар відбував дискваліфікацію через застосування допінгу (Фред, привіт), а Рикун відновлювався після травми. На лівому фланзі бракувало активності Ганчаржика, а в нападі – Коелью, який пропустив всю літню підготовку і лише до поєдинків зі “Штурмом” зміг набрати хоч якусь форму, яка дозволяла вийти на поле. Відсутність квартету лідерів минулого сезону  мали компенсувати новачки, проте вони в більшості своїй розчарували. Розчарував і результат дуелі з австрійським клубом, хоча після виїзної нічиєї «Металіст» мав усі шанси на успіх за сумою двох матчів. Мирон Маркевич після фіаско поставив своїй команді невтішний діагноз:

“У нас кожен грає сам за себе, а це дуже страшний симптом. Немає колективу. Якщо раніше він був. то зараз повністю відсутній”.

«Металург» (Донецьк) – «Аустрія» 2:2 (Кінсглі, Дімітров – Ачімовіч, Діабанг)

В четвертому раунді плей-оффу Ліги Європи “Металургу” судилося зустрітись із грізнішим (спершу перемогли в словацького “Інтерблоку”) суперником – віденською “Аустрією”. Ніколай Костов надзвичайно переживав з приводу травми основного форварда – Мгуні, який напередодні дуелі з «Аустрією» зазнав ушкодження і був вимушений пропустити обидва поєдинки.

Дебют зустрічі був однозначно за гостями. Міленко Ачимович – злий геній збірної України, зі своєї лівої ноги пробив точно в праву “дев’ятку” воріт Дишленковича. Гіршого старту і уявити було неможливо, з урахуванням того, що первинним завданням “Металурга” у першій грі було не пропустити. Проте досить швидко донеччани відквитали гандикап. Господарі вирішили спробувати провести атаку через правий фланг, де до активного Маріо Сержіо підключався Велізвар Димитров. Саме з цього флангу на 17 хвилині була виконана подача в центр штрафної і Санні Кінгслі дотиком головою зумів перекинути м’яч через голкіпера “Аустрії”, тим самим зрівнявши рахунок.

До кінця першого тайму гострих моментів біля воріт обидвох команд не було. Щоправда як тільки арбітр дав свисток про початок другого тайму, розслаблена оборона “Металурга” знову здійснила грубу помилку. Чечер програв боротьбу Мамаду Діабангу – останній прийняв передачу від свого партнера і другим дотиком пробив у лівий кут воріт Дишленковича. Після цього гості вирішили закритися в своєму штрафному і віддати перевагу своїм візаві. Окрім того, вилучення заробив Мамаду-Діабінг – тому господарі будь що хотіли вирівняти положення у матчі. Команда Костова продовжувала шукати шляхи до воріт “Аустрії” і робила це переважно через правий фланг, звідки одна за одною йшли подачі Маріу Сержіу. Та гольова ж атака «Металурга» була проведена з протилежного флангу. Санні Кінгслі отримав м’яч на лівому куті штрафного майданчика, віддав в центр на Дімітрова і болгарин холоднокровно пробив повз лежачого Шафара.

«Аустрія» – «Металург»  3:2 (дод. час) (Окоті, Ачімовіч, Сулімані – Танаса, Мхітарян)

З перших хвилин пішла “весела” гра. На 9 хвилині Танаса увірвався в штрафну, але схибив. Потім Ачімовіч не реалізував перспективний штрафний. Поступово перевагою заволоділи “металурги”, яким краще вдавалося контролювати м’яч в центрі. Як наслідок – на 20 хвилині рахунок був відкритий. Лазіч перехопив м’яч в центрі поля і запустив по флангу Макрідіса. Кіпріот зряче навісив, а Чіпріан Танаса не залишив Шафару жодного шансу.

Приходили в себе господарі не довго і вже через 15-ть хвилин відновили статус-кво в двоматчевій дуелі. Спершу Сержіу, вибиваючи, влучив м’ячем у Ачімовіча, в результаті чого останній безперешкодно прострілив і найбільш спритним виявився Окота. Після перерви ініціатива знову перейшла до підопічних Костова, які великими силами перейшли в наступ – регулярно здійснював флангові набіги Сержіо, Кінгслі з Макрідісом також з’являлися в найнесподіваніших місцях, Танаса завжди був напоготові. На 54 хвилині безперервний тиск таки дав свої плоди. Макрідіс, зігравши в «стіночку» з Чипріаном, увірвався в штрафну і, вже падаючи, віддав поперечну передачу. Мхітарян був холоднокровним – 1:2. Та знову за 15-ть хвилин австрійці зрівняли рахунок – на цей Ачімовіч переграв Дішленковіча.

На 90 хвилині Дімітров, заробивши штрафний, вирішив поговорити з рефері. Як підсумок, другий «гірчичник» і туманні перспективи на овертайм. Просто-таки підвів команду Велізар. У додатковий час перевага була вже на боці господарів. На 115 хвилині Сулімані ударом з «точки» вирішив підсумок протистояння.

Наступні матчі відбулись відносно недавно, проходячи в рамках групового етапу Ліги Європи.

Ліга Європи 2011-12. Група G

«Аустрія» – «Металіст» 1:2 (Юн – Папа Гуйе, Клейтон Шав’єр)

«Металіст» – «Аустрія» 4:1 (Девіч, Едмар, Папа Гує, Соса – Мадер)

1/16 фіналу

«Ред Булл Зальцбург» – «Металіст» 0:4 (Тайсон, Крістальдо (дубль), Девіч)

«Металіст» – «Ред Булл Зальцбург» 4:1 (Хінтерегер (автогол), Крістальдо, Бланко, Марлос – Янтшер)

Ліга Європи 2012-13. Група K

«Металіст» – «Рапід» 2:0 (Едмар, Клейтон Шав’єр)

«Рапід» – «Металіст» 1:0 (Алар)

Ліга Європи 2013-14. Група G

«Рапід» – «Динамо» 2:2 (Бургшталлер, Тріммель – Ярмоленко, Дібон (автогол)

«Динамо» – «Рапід» 3:1 (Ленс, Гусєв, Велозу – Бойд)


Menu Title