Матчі «Шахтаря» та «Дніпра» традиційно ділять Україну на дві половини, одну з яких перманентно «бомбить» після фінального свистка. Сьогоднішній матч ще до старту заставив «підгоріти» половину Неньки, а каталізатором напруги став – барабанний дріб – звісно ж, донецький клуб, який вирішив шукати щастя із дніпрянами не у Львові, а в Одесі. Журналісти всієї країни можуть лише дякувати «гірникам» за все більш цікаві «вкидання на вентилятор», але і дніпропетровський «Дніпро» не залишився в боргу перед «акулами пера». Після матчу з «Динамо» та втрати Калініча і Канкави навколо синьо-біло-блакитної емблеми можна було побачити сіру ауру безвиході. Як виявилося, це був лише обман зору. Та про все по порядку.
Обидва наставники привезли в «Південну Пальміру» тверду основу. Гірники проводили генеральну репетицію перед матчем із «Рапідом», а Мирон Богданович, якому відмовили у відставці (і слава Богу), приміряв обойму на весь чемпіонат, в якому прийдеться грати майже без замін – лавка у «Дніпра» дуже коротка. Тим не менше, Маркевич знову залишив Безуса на банці, випробувавши Даніло під Селезньовим, який розташувався на вістрі. Щодо «Шахтаря», то можна відмітити награвання Ордеця, що не може не радувати, а також гру Фреда у основі.
Одеса зустріла вболівальників чудовою погодою та величезною кількістю міліції. Такі дані наводять фанати Дніпра:
На стадіоні ж атмосфера була досить спокійною. Мірча Луческу після гри сказав, що був задоволений вболівальниками, проте щось підказує мені іншу думку – коуч Шахтаря просто не хоче визнавати, що трохи більше 13 тисяч глядачів, більша частина яких підтримувала не гірників, а Чорноморець, коштували скандалу із переїздом на нову арену. Один із лідерів дніпропетровського двіжу був більш радикальним у своїх висловлюваннях:
Перший тайм нічим не дивував – і гірники, і дніпряни проводили рівну гру, яка складалася із боротьби та навісів. Нешвидкий темп та доволі спокійна атмосфера на трибунах створювали враження тренувального матчу, де одні не можуть, а інші не хочуть. Єдиним небезпечним моментом був прохід Тейшейри на 45 хвилині, але удар вийшов вкрай невдалим. Рівний тайм, що відмітив навіть коментатор матчу.
Все змінилося у таймі другій половині гри. «Дніпро» продемонстрував справжній «back in the days», розриваючи «Шахтар» на контратаках. Дніпропетровці знову прибавляють у другому таймі, в той час як їхні помаранчево-чорні візаві вже не перший раз у ньому підсіли. Особливо виділялися Матеус і Селезньов, яким і випаде доля стати героями матчу. Перший сьогодні просто знищив Срну, а гра Євгена стала квінтесенцією його корисності на початку Чемпіонату – в кожному матчі форвард багато бігав і шикарно підігрував, а в протистоянні із колишнім клубом в нього виходило просто все.
Першим дзвіночком для команди Луческу став момент на 56 хвилині, коли Селя . вивів на рандеву із П’ятовим Даніло, але тому не вистачило холоднокровності. Через 5 хвилин аналогічну ситуацію не реалізував Матеус. «Шахтар» в той же час не збільшував швидкості і продовжував навішувати у штрафну – іноді це було небезпечно, але, в основному, Дуглас все забирав. Головну небезпеку ніс Гладкий, але і його гра не ставила перед захистом «Дніпра» нереальних задач.
Відчувши щось неладне із «Шахтарем», Мирон Богданович робить 2 заміни, які «зробили» матч. Першою була поява на полі Бабатунде, який настільки сильно зіграв, що через 20 хвилин шокований наставник «Дніпра» повернув його на лаву для запасних. Інакше вийшло з Безусом – тепер вже точно його можна назвати джокером Маркевича. З виходом Романа синьо-біло-блакитні почали проходити центр поля в одну-дві передачі, а «Шахтар» став дуже багато фолити.
Так «Дніпро» й вийшов уперед на 84-й хвилині – Безус віддав передачу на рівні Пірло, Хаві або Ротаня. Словом, це був космос. Матеус використав такий пас максимально, без проблем перетворивши вбивчий момент у гол.
«Шахтар» у відповідь почав збиватися на навалу, але в результаті залишився у меншості після акторської гри Федецького у додатковому часі. Червону отримав Шевчук. Це залишиться на совісті Артема і тих, хто роками надихав на такі поступки наших футболістів. В будь-якому випадку, це не вплинуло на гру.
Фінальною крапкою став гол Селезньова, який своїм трудом доказує – працюй і отримаєш достойну винагороду. «Шахтар» вшосте поспіль не може перемогти Дніпро. Весною він програв дублю синьо-біло-блакитних, а сьогодні – основі.
Нехай це стане гарним уроком команді Мірчі Луческу перед архіважливим для України протистоянням із віденським «Рапідом». Ну а колектив Мирона Маркевича хочеться привітати та попросити не збавляти обертів – втрату ще одного футбольного діаманту УПЛ не переживе.
Михайло Юхименко, Каріна Шпорт, спеціально для Брутального Футболу