Ось і закриваємо ми перший етап нашого чемпіонату. Тепер ми ділимо його на дві шістки, і кожен клуб знає, за що він буде боротися. Хтось за чемпіонство, хтось за бронзу (хоча, здається, доля медалей уже вирішена?), хтось за Лігу Європи, хтось за кубок престижу, хтось за виживання, хтось просто буде боротися. Це ж УПЛ, тут не можна не боротися.
Розставити всі крапки над і повинен був останній матч 22 туру, в якому столичний “Арсенал” приймав полтавську “Ворсклу”. Але ось яка історія. Цей поєдинок зовсім не повинен був бути останнім – гра повинна була відбутися ще в суботу вдень. Чому ж її перенесли на понеділок? І як же багато відповідей ми отримали на це питання. Кого тільки не звинувачували в цьому – і телетрансляторів, і УПЛ, і всіх-всіх-всіх. Люди будували здогадки, обговорювали різні теорії змови. Мовляв, “Ворскла”, через ФІФА, УЄФА та Печерський суд, усіма правдами і неправдами, домоглася невеликої переваги – грати після того, як всі конкуренти вже проведуть свої поєдинки.
Але все виявилося куди прозаїчніше. Справа в тому, що “Динамо” на пару з “Олімпіком”, не дуже хотілося грати на вбитому газоні. Отже, вони посприяли тому, щоб “каноніри” і “ворскляни” зіграли не перед ними, в суботу, а вже після їхнього матчу – в понеділок. Ну а “Ворскла” з “Арсеналом” вирішили, що вони не горді – можуть побігати і на несвіжому газоні, корона не впаде. Хоча і був варіант перенесення матчу в Полтаву.
Так чи інакше. Матч мав відбутися в понеділок, і він таки відбувся. Можна довго розмірковувати про те, кому потрібен футбол в будній день о 17:00. Але, схоже, УПЛ вже просто розписується у власному безсиллі – яка різниця коли грати, якщо на стадіон, все одно, прийдуть від сили 100 чоловік.
Цінова категорія квитків на цей вирішальний матч становила 50-60 гривень. Один уболівальник, навіть, жартома, запитав у касира, а чи точно вони йому заплатять. Дійсно, з нашими футбольними реаліями потрібно ще подумати, хто кому повинен доплачувати. От мені цікаво, чому не зробити хоча б один раз, заради експерименту або заради приколу, квитки гривень по 5? Просто подивитися, що з цього вийде. Всяко краще, ніж приправу роздавати.
У нашій же грі вирішувалося якщо не все, то дуже багато. Ні для кого не секрет, що “Ворсклі” потрібно було тільки перемагати. А інакше ніяких більше поїздок в Лондони і Лісабони. “Арсеналу” ж було глибоко всерівно на плани полтавців, у них свої проблеми і завдання – там маячить повернення до Першої ліги. Тому їм теж очки потрібні, як повітря. За “канонірів”, в цей день, переживали не тільки свої вболівальники, але і маріупольські. Перемога Ворскли закривала їм дорогу до жаданої топ шістки, тому деякі гравці “азовців”, зокрема Борячук і Федорчук, особисто прийшли на стадіон, в надії, що це якось посприяє втраті дорогоцінних залікових пунктів для “зелено-білих”. Цікаво, чи мала місце якась фінансова стимуляція від керівництва “Маріуполя”? А що, це ж не заборонено. Іноді навіть вітається – кажуть, рівень футболу піднімає, самовіддача починає зашкалювати. Щоб ви остаточно зрозуміли всю важливість цього матчу, в Київ приїхало все керівництво “Ворскли” – навіть президент з віце-президентом. На кону стояло багато що.
Сачко трохи здивував стартовим складом, випустивши на позиції крайніх атакуючих півзахисників Пердуту і Артура (номінальних захисників), а також відразу обох нападників Кареку і Коломойця, які, на двох забили в чемпіонаті аж один гол. Ставка явно була на те, щоб точно не пропустити, а там десь один-два заштовхати. У старті “канонірів”, в свою чергу, опинилися не чужі для Полтави Кадимян і Ковпак. 36-річний форвард ще спокійно може собі дозволити виходити з перших хвилин в поєдинках прем’єр-ліги, хоча й, в цьому матчі, раз по раз, забирався в офсайди, в кращих традиціях Піппо Індзагі.
Що стосується ставки полтавців зіграти на нуль – то вона згоріла вже на восьмій хвилині. Банально, з кутового, “Арсенал” спокійно собі повів у рахунку. “Ворсклі” тепер потрібно було забивати, як мінімум, двічі. А як це зробити, якщо в попередніх трьох матчах вони не забили жодного разу? Увага, знавці, правильна відповідь – це можна зробити з пенальті. Двічі, по ходу матчу, суддя вказував на позначку на користь “ворсклян” – і обидва рази Шарпар впевнено реалізував вирок. Нечисленні фани “канонірів” стали звинувачувати арбітра в якійсь упередженості, докоряючи йому в тому, що полтавці заплатили йому… галушками.
Мабуть, галушки рефері не особливо сподобалися. А інакше як можна пояснити пенальті (вже третій в грі) у ворота Шуста за лічені хвилини до кінця поєдинку? Всі вболівальники “зелено-білих” були впевнені, що “у судді сміттєвий бак замість серця” і сподівалися на диво від свого воротаря. На жаль, дива не сталося. Пенальті був реалізований, а “Ворскла” – деморалізована. У гостей просто не було часу, щоб якось змінити ситуацію. Навіщо захисник “Ворскли” Саків так розмахував ногами у власному штрафному майданчику в такий відповідальний момент – залишається загадкою. В підсумку ми маємо СТАНДАРТну нічию 2:2 (3 голи з пенальті, 1 – з кутового).
Час забавної статистики. Кількість фолів за матч: 6-31 на користь “Ворскли”. 6-31! Полтавці вийшли битися на поле, у всіх сенсах цього слова. Може, краще, потрібно було просто зіграти у футбол? Один мій колега висловився, що тому “Арсенал” і плентається на останньому місці, якщо робить всього 6 порушень правил за матч. Мовляв, в УПЛ так не можна, тут так не вижити.
“Арсенал” вирвав для себе цю нічию. Хто знає, можливо саме це очко і допоможе їм втриматися в еліті. “Каноніри” буквально затягли “Ворсклу” за собою в другу шістку. Після матчу полтавські футболісти мали не надто теплу розмову зі своїми фанами і вислухали все, що у них накипіло, і що вони власне про все це думають. Цікавий факт – “Ворскла” в цьому сезоні зіграє з “Арсеналами” (включаючи лондонський) цілих 6 разів! Дійсно унікальний рекорд. А десь там, у себе вдома, після перегляду цієї гри, може дозволити собі келих вина Олександр Бабич. Його “Маріуполь” таки втримався в першій шістці чемпіонату, багато в чому завдяки старанням футболістів “Арсеналу”.
“Ворсклі” ж потрібна революція. При чому революція на всіх рівнях. “Я розумію, що у мене буде розмова з керівниками, і якщо справа в мені, то я готовий піти хоч завтра”, – сказав Сачко на флеш-інтерв’ю. Хто може дивитися в завтрашній день, підкажіть, Василь Вікторович ще на місці?
Фото – ФК “Ворскла”
Ярік П’ятницький, “Брутальний футбол”
