Український клуб вперше з 2016 року сьогодні знову зіграє у чвертьфіналі єврокубкового турніру. Виправити результат сьогоднішнього матчу не можна буде, адже у “турнірі восьми” на виліт, що складається з одного матчу, кожен гол на вагу “матч поінт”. Напередодні чвертьфінального двобою Ліги Європи між донецьким “Шахтарем” і “Базелем” пригадуємо, як “гірники” виграли ключовий матч осені 2008-го, після якого повірили в себе і взяли курс на перемогу в пам’ятному Кубку УЄФА.
У протистоянні “Шахтаря” і “Базеля” є досить цікава закономірність, яка, схоже, пов’язана певною циклічністю у всесвіті: команди зустрічаються “каждих” 12 років. В цілому донеччани чотири рази зустрічалися з “ротблау” і не зазнали жодного фіаско – принаймні, з огляду статистики і загального рахунку. Насправді ж швейцарці стабільно створювали проблеми – наприклад, у 1996-му вони зіпсували “гірникам” старт у Кубку Інтертото. Українці розпочали з нічиєї 2:2, у подальшому “попливли” та у підсумку програли конкуренцію “Антальяспору”, безпосередньо “Базелю”, та ще й “Ротору” Віктора Прокопенка.
Наступна зустріч сталася у сезоні Ліги чемпіонів 2008/09. “Червоно-сині”, як і підопічні Мірчі Луческу, продерлися через кваліфікаційний шлях – щоправда, у суперника він виявився куди тернистішим. Якщо донеччанам знадобилося лише розібратися із загребським “Динамо”, то “Базель” взяв курс щаблиною нижче – з другого кваліфайраунду. Залишивши позаду “Ґетеборг” (5:3) та “Віторію” Гімарайнш (2:1), команда відчула, що може замахнутись і на більше. Тож напередодні першого туру з “Шахтарем” головний тренер Крістіан Ґросс, будучи задоволеним виконаною роботою, дозволив собі на емоціях пограти м’язами. Серед компліментів Луческу і бразильському вектору пролунав хоч і справедливий, але прикрий коментар: “Ми знаємо, що в своєму чемпіонаті “Шахтар” зараз зовсім не виблискує, і після семи турів знаходиться лише на одинадцятій сходинці з відставанням в одинадцять очок від лідера. Отже, гравці і тренер зараз перебувають під тиском, що може зіграти нам на руку”.
Преса розцінила слова Ґросса як браваду і ментальну атаку – мовляв, не чекайте на стадіоні “Санкт-Якоб Парк” гостинного прийому. Менеджер не лукавив – станом на вересень “ротблау” впевнено йшли у Суперлізі (4 перемоги в 5 поєдинках) та виглядали досить монолітно. Словом, переконливіше, ніж українці – після 7 турів УПЛ “Шахтар” мав у активі жалюгідні 7 очок (кашу зіпсували “Львів”, “Карпати”, “Дніпро”, “Металіст”, “Ворскла” і запорізький “Металург”). Провальний початок сезону неабияк розхитав крісло під Луческу – настільки, що пішли серйозні розмови щодо потенційних змін на тренерському містку. От же були часи: міг Мірча з ганьбою піти із Донецька, не стати легендою “Шахтаря”, не виграти купу трофеїв та… не очолити київське “Динамо”? Позаяк, історія розпорядилася по-іншому.
Румунський керманич знав: його становище врятує важлива перемога. “Базель” для цього чудово підходив, однак був заряджений битися. І, схоже, “перегорів” – навідавшись до столиці Швейцарії, донеччани зафіксували 2:1 на свою користь, переплюнувши господарів за практично всіма ключовими показниками. Кількість ударів по воротах, в площину, кутові і відбори – в цих компонентах наші хлопці спрацювали на відмінно. Спільні старання трансформувалися у точні удари Фернандінью (його дальня “гармата” буквально деморалізувала Франко Констанцо) і Жадсона, який, розігруючи навісний стандарт, дезорієнтував голкіпера та таким чином забив у “роздягальню”. Єдине, що засмутило – “червоно-сині” все ж розпечатали ворота Андрія П’ятова; на 94-й хвилині Давід Абрагам відреагував на верхову передачу і своєчасно підставив ногу.
Що цікаво, українські масмедіа зустріли факт виграшу зі стриманим оптимізмом. Причина зрозуміла – роком раніше, в кампанії ЛЧ 2007/08, “помаранчево-чорні” стартували перемогами над “Селтіком” (2:0) і “Бенфікою” (1:0), проте, отримавши подвійний ляпас від “Мілана”, розтринькали гандикап і у найвідповідальніший момент втратили шанси навіть на Кубок УЄФА. Тож ніякого шапкозакидання тоді не було, лише тверезий погляд на ситуацію. Тим паче, коли попереду “Барселона” і міцний “Спортинг” – клуби з класом і кращим підбором виконавців.
Як не старалися “гірники”, а минулорічний сценарій був близьким до повтору. І, як завжди, не вистачало крихти вдачі – показово, що “Шахтар” ледь не обіграв “Барселону” в Донецьку, однак “розкис” у кінцівці другого тайму та став жертвою Ліонеля Мессі. Те ж саме зі “Спортинґом” – португальці вирвали 6 очок, відзначившись результативними пострілами винятково у заключні 15 хвилин.
Як підсумок, після чотирьох ігрових днів в активі українців залишалися 3 очки, взяті у боротьбі з “Базелем”. Та і вони не давали якихось гарантій, тільки незначну перевагу – напередодні “ротблау” неочікувано розписали нічию з “Барселоною” 1:1 (та ще й на “Камп Ноу”!) і зачепилися за шанс посперечатися за путівочку в Кубок УЄФА.
Враховуючи прикрий досвід з “Бенфікою”, атмосфера наелектризувалася: невже “помаранчево-чорні” знову створять собі труднощі? Перед Луческу стояло важке завдання – зберегти рівновагу та відкинути критику. Попереду гра, яка визначала долю путівки в євровесну; мало хто розраховував, що в заключному турі донеччани ось так завітають до Каталонії і дадуть бій “Барселоні”. Потрібно вигравати ось тут і зараз – щось схоже “Шахтар” відчує і сьогодні, зважаючи на одноматчевий формат плейоф Ліги Європи.
***
Попри важливість поєдинку, РСК “Олімпійський” не зібрав повну аудиторію – на трибунах розмістилося 14 тисяч глядачів (трохи більше половини місткості стадіону). Чи не пошкодували вболівальники, коли усвідомили, що знехтували найрезультативнішим матчем “помаранчево-чорних” в ЛЧ на той момент?
На передматчевій прес-конференції Луческу наголосив: “У “Базеля” потужна команда – багато гравців понад 180 сантиметрів, грає в одному темпі. Навіть коли програвали 0:5 “Барселоні”, то продовжували грати у своїй манері. Домоглися успіху в чемпіонаті – займають перше місце. Важливо не порушувати правила і не “приводити” у свій карний майданчик високорослих гравців “Базеля”. Суперник матиме перевагу на “другому поверсі”, а ми – у грі внизу. Якщо всі гравці виконають установку, то впевнений, ми одержимо перемогу”.
Перед тренером стояли нагальні завдання: ким компенсувати втрати травмованого Дмитра Чигринського та Брандау, що нахапався “гірчичників” і напрацював на дискваліфікацію. Луческу вдався до неоднозначних кроків – розташував на вістрі атаки Луїса Адріану і зробив ставку на Миколу Іщенка, який мав доповнити і страхувати Олександра Кучера. Обидва футболісти викликали певний скепсис – бразилець міг похизуватися тільки 3 голами, забитими в УПЛ (двічі постраждав “Чорноморець” і Львів”), а Іщенко проводив другий матч у Лізі чемпіонів. Частково румун вгадав із перестановками – якщо Іщенко був на висоті, то Луїс після перерви був замінений на Євгена Селезньова.
“Під” Адріану Луческу кинув звичне тріо – Вілліан-Фернандінью-Жадсон. Грубо кажучи, “Базель” поступився цим футболістам – Крістіан Ґросс обрав захисну модель з п’ятьма півзахисниками і одним центрфорвардом (та і те Ерен Дердійок мав опускатися на допомогу), проте не врахував флангову роботу бразильців. Що Жадсон,що Вілліан носилися вздовж бровки наче навіжені – пресингуюючи швейцарців, вони, по-перше, звільняли простір і, по-друге, буквально вимотали захист.
Ще до середини першого тайму “ротблау” нагадували вареного рака – було зрозуміло, що ультракомпактність, обрана Ґроссом, лише заважає. Відхід до власного карного майданчику та серія помилок фактично означали капітуляцію – “Базель” не просто віддав м’яч і простір, він за винятком кількох епізодів за них навіть не боровся.
“Гірники” не стали церемонитися – на 32-й хвилині Констанцо дістав із сітки перший м’яч. Вілліан навісив, Олексій Гай прийняв і одразу адресував м’яч на хід Жадсону – плеймейкер вразив ворота прицільним ударом у правий кут. Гості ж під завісу першого тайму вийшли у небезпечний контрнапад, але Іщенко не дозволив Едуардо вибігти віч-на-віч з П’ятовим. Втім, примарну надію хоча б на нічию вбив Вілліан – по перерві латиноамериканець здійснив красивий прохід по флангу, увірвався до штрафної зони, прибрав фінтом захисника і подвоїв перевагу. Ще один більярдний постріл!
Рахунок 2:0 змусив “Базель” розкритися, чим донеччани неминуче скористалися: на 65 хвилині Даріо Срна виконав прострільну передачу, Констанцо проспав вихід і Жадсону залишилося штовхнути м’яч у незахищений лівий кут. Через сім хвилин бразилець втретє порадував “автографом” бідолашного воротаря – все завдяки Вілліану, який відтягнув на себе двох оборонців. На табло – 4:0.
І це ще не все – останній цвях у домовину швейцарців увігнав Селезньов. Не встигли “червоно-сині” оговтатися від четвертого м’яча, як вже асистував сам Жадсон – точним пасом розрізав захист, українець підхопив круглого і холоднокровно розібрався з Констанцо. Справжня феєрія і гідне вибачення за попередні невдачі.
У розмові з журналістами Ґросс виглядав розгублено – вже не було тієї зухвалості, що простежувалася у вересні. “Ми намагалися грати компактно. Це нам вдавалося до 50 хвилини. До цього, на 30 хвилині, ми пропустили гол. Ми намагалися зрівняти рахунок, щоб у наступному таймі розраховувати на щось більше. Але ця спроба не вдалася. Для нас брати участь у груповому етапі Ліги було вже досягненням. Це найкраща група в турнірі. Удачі “Шахтарю” в Кубку УЄФА”, – резюмував спеціаліст.
А от Срна сяяв:“Шахтар сьогодні забив усе, що не вдавалося за останні півроку. Ми присвячуємо цю перемогу нашим уболівальникам і президенту. “Базель” – дуже хороша команда і обіграти її може тільки суперник, сильний характером і духом. Можна сказати, що наша чорна серія закінчилася”. Слова виявилися правдивими і пророчими – у подальшому “гірники” гучно гримнули дверми, обігравши “Барселону”, перевели подих і в травні відсвяткували тріумф в Кубку УЄФА.
***
З часу проведення матчу сплило чимало води, однак його історія живе досі. Наприклад, в безпосередніх героях зустрічі – дехто із них і зараз є професійним футболістом. Фернандінью (“Манчестер Сіті”) та Вілліан (“Челсі”) успішно виступають на Туманному Альбіоні, Луїс Адріану (“Палмейрас”) дограє в Бразилії, а Томаш Гюбшман (“Яблонець”), як мінімум, ще рік перебуватиме на високому рівні. Євген Селезньов (“Бурсаспор”), який увійшов у гру з лави запасних, нагадує про себе з берегів Туреччини, а Марсело Морено, що так і не з’явився на полі, захищає кольори “Крузейро”. А ось Жадсон наразі на вільних хлібах – у березні 2020-го плеймейкер припинив співпрацю з “Корінтіансом”.
Не забуваємо про Андрія П’ятова, який капітанить і в “Шахтарі”, і збірній України – 36-ріний воротар у відмінній формі та не збирається поступатися заброньованим місцем. Богдан Шуст, що сидів за спиною свого візаві, сьогодні представляє інтереси друголігового “Інгульця”. Ще є Даріо Срна – хорват хоч і повісив бутси на цвях, але працює на благо “гірників” у якості футбольного директора. Мірча Луческу теж при справах – після сезону 2015/16 він з’їздив за “порєбрік”, провалився зі збірною Туреччини і зовсім нещодавно очолив київське “Динамо”, чим спровокував обопільний хейт з боку вболівальницького контингенту.
Що стосується “Базеля”, то з тодішнього складу залишилися Валентин Штокер та Фабіан Фрай (акурат дебютував у Лізі чемпіонів в тому матчі, коли “гірники” обіграли “Базель” 5:0). Давід Абрагам (“Айнтрахт” Франкфурт), Бехранг Сафарі (“Мальме”) та Ерен Дердійок (“Пахтакор”) давно покинули “Санкт-Якоб Парк”, але ще продовжують грати. Крістіан Ґросс у травні 2009-го зі скандалом попрощався з “Базелем”, після чого спробував власні сили в “Штутгарті”, “Янґ Бойз”, “Аль-Ахлі” і єгипетському “Земалеку”. З лютого 2020-го безробітний.
Чи доцільно порівнювати нинішні команди з їхніми версіями дванадцятирічної давнини? Знаєте, атмосфера дещо схожа і водночас відмінна. Сучасний “Шахтар” однозначно на коні – клуб забезпечив комплект внутрішніх медалей і зберіг добротні кондиції. “Базель”, як і в розіграші 2008/09, зіпсував кінцівку домашнього чемпіонату та звалився на третю сходинку. Можна сказати, що сьогодні “червоно-сині” у програшному становищі, хоча й близько не виглядають приреченими – клуб “пролетів” повз Лігу чемпіонів, злий сам на себе і хапається двома руками за можливість якомога довше протриматися у Лізі Європи. Кіпрський АПОЕЛ (4:0) та франкфуртський “Айнтрахт” (4:0) вижбурнуті за борт плей-оф, на черзі – донеччани.
Особливість майбутньої дуелі полягає в її знаковості і специфіці – другого шансу суперники банально не отримають. Сподіваємося, “Шахтар” пригадає минулий досвід – колектив вміє і знає, як зібратися з силами у вирішальну мить і гарантувати необхідний результат. Можливо, це дасть додатковий імпульс у гонитві за кубком ЛЄ – історія схильна повторюватися. Як не крути, а обіграшем “Базеля” українці ознаменували похід за трофеєм КУЄФА. Це той випадок, коли “можно повторить”, за що точно не буде соромно.
