Михайло Юхименко підготував авторитетну експрес-аналітику по матчу “Шахтаря” проти “Інтера” в ЛЧ (0:0), не забуваши обґрунтувати її топ-мемасами.
Після жеребкування групового етапу Ліги чемпіонів традиційно оптимістичні українські вболівальники влаштували “Шахтарю” поминки ще при його житті. Ну а як інакше, коли на одному стільці “Реали” мадридські, а на іншому “Інтери” міланські – а ще є крісло з “Боруссією” для бідних. Тут, батєнька, не до єврокубків – краще зосередитись на УПЛ, спробувавши повернути друге місце хоча б до зими. Ще й коронавірус втрутився у справу, залишивши Луїша Каштру без усіх лідерів.
Втім, після двох турів ЛЧ “Реал”, “Інтер” і Ґладбах валяються в калюжі під гнилим парканом, а “Шахтар” очолює групу з чотирма очками – і це при тому, що матч проти “Борусії” ще попереду.
Українські фанати та експерти поступово почали перевзуватись, забувши про всяких там унтерменшів з Німеччини і почавши рахувати дні до прориву в плейофф (а там, вочевидь, і перемога в ЛЧ не за горами), хоча вихід на перше місце стався після нулів з “Інтером”. Виглядає абсурдно, але чи так це насправді?
“Шахтар” втоптали в газон…
Можна багато говорити про те, який бій “гірники” дали гранду, а можна поглянути на статистику ударів – 4:12, (1:4 в площину + поперечка “Інтера”). Можна також оцінити карту ударів “Шахтаря”, щоб зрозуміти, наскільки небезпечним був “Шахтар”, але баланс сил наглядніше опише показник очікуваних голів – “кроти” награли аж на 0,08 xG проти 1,97 xG у міланів.
Особливо скрутною ситуація виглядала до перерви. Віктор Вацко у першому репортажі після чергового повернення на Імперію Зла намагався якось красиво підсумувати події першого тайму, але найкращу оцінку подіям на полі дала наша Софійка Дорощук.
Лукаку і компанія так сильно розкатували оборону “Шахтаря”, що Хочолава через годину гри попросив заміну.
Все це було наслідком добре організованої системи пресингу “нерадзуррі”, внаслідок якої “Шахтар” навіть за центр поля перейти не міг, а передачі та всі варіанти продовження були накриті ще до прийому м’яча. А шо ви хотіли? “Інтер” – найкраща після “Баварії” та “РБ Лейпциг” команда Європи за інтенсивністю пресингу (6,94 PPDA).
В другому таймі міланці виглядали не так потужно, але “Шахтарю” італійці нічого не дозволили. Ба більше – в їхньому активі був удар повз порожні ворота та чистий пенальті, який не призначили. Словом, все могло завершитись не нічиєю, а черговим розгромом у розміреному темпі, однак у цій історії є кілька важливих нюансів.
Але “Шахтар” – крутий
По-перше, варто зазначити, що “Шахтар” стартував у рекордно молодому складі. У другому матчі ЛЧ поспіль у “гірників” вийшло 7 гравців віком 21 і менше років – такого не траплялося з 1993 року. Не дивно, що вони у першому таймі нервували.
Велетенський чорний властелін Лукаку разом із партнерами за 100 мільйонів євро не так давно принижував основу “Шахтаря” та збірної Англії, а у чемпіонаті Італії бельгієць наколоив 22 голи з початку попереднього сезону – він є найкращим легіонером Серії А в історії. Було б дивно, якби Ромелу не познущався над вчорашньою українською школотою та грузинським дружком, якого і в УПЛ возить каждий другий.
За звання найкращого чорношкірого у цьому матчі може посперечатися хіба що оцей король шаманів:
Вірогідно, він зарядив свою ляльку вуду на користь “Шахтаря”, адже навіть у найбільш скрутні хвилини на полі не виникало ситуацій, які б “гірники” не контролювали. Тільки два моменти Барелли та епізод Брозовіча-Мартінеса виявились структурно провальними для оборони – там захисники дійсно втратили своїх суперників. Всі інші шанси “Інтера” так чи інакше були пов’язані з індивідуальним класом міланців – вони могли протиснути, перестрибнути, перегнати, якісно прийняти пас, але відіграти суперника гостям вдавалося лічену кількість разів. А проти них, повторюю, грало сім шкетів та захисник, якого і в УПЛ випускають лише по великих святах.
Зрештою, слід зазначити, що за весь другий тайм “Інтер” створив тільки непризначений пенальті та той самий момент Брозовіча-Мартінеса. Сумарно всі потуги міланців (а це – аж три незаблокованих удари) потягнули на 0,6 очікуваних голів.
Можливо, проблема була в “Інтері”, який суттєво збавив темп і почав валяти дурня по перерві в другому матчі поспіль, однак не слід забувати і про якість оборони “Шахтаря”. Донеччани не залишили супернику простору, не дали “нерадзуррі” розбігтись і не допускали розтягування по ширині та вертикалі. Зрештою, пацани просто перестали боятись “Інтер”.
Сенсація можлива?
Чи достатньо цього набору для сенсації в ЛЧ? Насторожує той факт, що ситуація у групі закручується на манер того, що сталося рік тому – всі можуть бити всіх, але “Шахтар” мав реальний шанс вийти в 1/8 фіналу. Тоді все завершилось втратою очок у вирішальних матчах та вильотом в ЛЄ.
Втім, рік тому “гірники” грали значно натужніше, а зараз відчувається певний запас міцності – резерв не тільки не поступається основі, а і кращий за неї. Фактично, у Луїша Каштру тепер півтора склади на ЛЧ. Крім того, всі ці перемоги резервістами на тлі коронавірусу дуже нагадують початок якоїсь чергової європейської казочки. Чому б ні?
Коли, як не в парадоксальну коронавірусну епоху, ставити максимальні задачі?
