Хух, друзі! Непоганий у нас виявився вікенд, еге ж ? БФ традиційно, у кількох словах разом з вами перегляне головні моменти 24 туру УПЛ. Погнали!
“Чорноморець” – “Металург” З – 0:0
Як то кажуть, “ноу коментс”. Дуже прикро, що така мала відвідуваність матчу, хоча й цілком зрозуміла. І для кого все це? Одесити на рідну арену не потраплять, як мінімум, до завершення сезону. На післяматчевій прес-конференції головний тренер запорізького “Металурга” Анатолій Чанцев зауважив, що підсумковими 0:0 вкрай незадоволений, хоча кілька років тому цей результат можна було сприймати за успіх. #Григорчукповернися
Присвячується естетам та палким прихильникам обох колективів:
“Іллічівець” – “Ворскла” – 1:2
Мабуть, це традиція така – здійснювати камбеки. Минулого тижня підопічні Василя Сачка зламали опір донецького “Олімпіка” та, у підсумку, тріумфували із рахунком buy digoxin with no prescription. 3:1. Підкреслимо, що очна зустріч проти “Іллічівця” розвивалась за схожим сценарієм: маріупольці забили першими, втім гості відповіли швидким голом. І знову Ковпак! Правда, тоді Олександр реалізував пенальті, цього ж разу вразив ворота Гальчука після розіграшу кутового.
Команда Миколи Павлова не збиралася здавати позиції, але тиску “ворсклян” втримати не зуміла – у завершальні 10 хвилин гри Міщенко змусив кіпера маріупольців вдруге діставати круглого з сітки.
З оглядом донецького дербі “Шахтар” – “Металург” Д можете ознайомитися ТУТ
“Зоря” – “Карпати” – 1:1
Схоже, що “галицькі леви” перейняли манеру у “Ворскли” – забивати одразу ж після голу у свої ворота. Желько Любенович засмутив Мисака на 34-тій хвилині, а через дві хвилини подібні емоції відчув і Микита Шевченко. Зазначу, що колектив Ігора Йовічевіча нарешті демонструє жагу до перемоги, принаймні, не пасе задніх та не підлаштовується під опонента. Така гра дозволила “карпатівцям” не те що попрощатися із зоною вильоту, а й забезпечити перевагу у три пункти над “Іллічівцем”. Без сумніву, успіх (сарказм). Однак, з іншого боку, львів’яни показали, що здатні битися.
“Олімпік” – “Металіст” – 2:1
Нарешті свято на вулиці донеччан – Роман Санжар та команда здобули перемогу над “Металістом”. Тищенко та Лисенко (складаємо віршики?) забили у кожному із таймів відповідно, сподіваючись що цих голів вистачить – в двох минулих турах “Олімпік” вражав ворота суперника, але була втрачена не те що перемога, а й навіть нічия.
“Волинь” – “Говерла” – 4:2
“Говерла” вдруге поспіль програє із чималеньким рахунком, але показує, що має яйця. Тепер грізну команду Грозного довелося вгамовувати “Кварцялоні”. Попри те, що Сандро Кобахідзе шокував Коваля у дебюті матчу, а Бабатунде – на 23-тій хвилині, на табло, по завершенні першої сорокап’ятихвилинки, світилися 2:2. Фещук і Мякушко досить оперативно встановили рівновагу – на 28-ій та 45-ій хвилинах відповідно. Тож інтрига зберігалася і всі з нетерпінням чекали другого тайму.
Не знаю, що там у роздягальні казав Кварцяний, але “Волинь” вийшла на поле куди вмотивованішою та по-спортивною злою. Як результат, Бікфалві та Козьбан люб’яно залишили і свої “автографи” у “рамці” Макса Коваля.
Варто звернути увагу на те, що захист у “Говерли” абсолютно нікудишній. Куди ви біжите, хлопці? Пора мем із сліпими суддями переробляти на сліпих ужгородців. У світлі останніх подій, сліпі судді вже не актуальні. Гол Козьбана лише підтверджує мої слова. Між ноги з бісиклети!
“Динамо” – “Дніпро” – 1:0
“Динамо” не може? Віда допоможе! Кияни змарнували кілька прекрасних нагод, аби вразити ворота Яна Лаштувки ще у першому таймі, тож голу довелося чекати майже ввесь матч. Підкреслимо, що склад, заявлений на поєдинок Маркевичем, основним ніяк не назвеш – Мирон Богданович не приховує, що прагне отримати цінніший трофей та й відрив від столичного клубу був пристойним. Ну а сил на “Севілью” треба чималеньких. Власне, “зливом” гру теж назвати язик не повертається – наприклад, Безус змарнував супермомент, але пробив вище володінь Шовковського. У старті з’явилися Сваток, Влад, Блізніченко, Шахов та Ксьонз.
“Динамо” продемонструвало характер, і, як бачимо, вперше з 2009 року виграло золоті медалі. Вітаємо!
