Шевченко насправді писав про УПЛ. Сучасна інтерпретація

9 Бер, 2020| автор:

З нагоди 206-ї річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка “Брутальний футбол” вирішив пофантазувати – що б сказав Кобзар, якби жив у наш час та був прихильником українського футболу.

Адже сказати є що – рідненька УПЛ оповита різноманітними подіями, скандалами та розбірками, крізь які, вряди-годи, просочується час на перегляд футболу. Збірна, українські легіонери, УАФ, клубні перипетії – все це не оминуло б погляду великого письменника. Вашій увазі витяги з класичних творів Шевченка, які надзвичайно влучно передають навколишню атмосферу.

  • Як будь-який українець, поет підтримував би збірну, тим паче, коли біля її керма не менш знаменитий однофамілець. Напутнє слово напередодні Євро-2020 точно не завадить.
  • Тут коментарі зайві. Українці все частіше зважуються на переїзд до Західної Європи, чим покращують рівень національної команди. Роман Яремчук, Олександр Зінченко, Андрій Ярмоленко, Руслан Маліновський, Роман Безус – всі дослухалися до повчальних слів.
  • А от що на рахунок київського “Динамо”, то тут творець приєднався б до думки мільйонів уболівальників – роки минають, а “біло-сині” все живуть минулим та грають зі згаслими очима. На жаль, серця свідків конспектів ВВЛ дійсно сплять – інакше б легендарний клуб не “волочився по світу”.
  • Дані рядки чудово ілюструють відірваність нашої еліти від реальних подій. Наприклад, нещодавно Андрій Павелко  розповів про ймовірність створення так званого дивізіону Б УПЛ – як вважає очільник УАФ, реформа чемпіонатів U-19 та U-21 вплине на розвиток молодіжної першості. Цікаво, а що робити з цією інформацією “Зорі”, яка згідно всім відомих обставин не має школи? Чи “Олімпіку”, чия молодіжка взагалі дискваліфікована через договірні матчі? Словом, і сміх, і гріх – відбувається ілюзорність активної роботи, зате набиваються кишені.
  • А ось як би Кобзар відреагував на байдужість чиновників стосовно долі “Дніпра”. Сподіваємося, що з часом команда повернеться, знову гучно “зареве”, а її суперники “застогнуть”.
  • Присвячується львівським “Карпатам” та всім колективам, які тільки планують/погрожують поповнити ряди небесної ліги.
  • Безсумнівно, Шевченко не залишився б осторонь подій на Донбасі – як справжнього фаната, його хвилювала б доля луганської “Зорі”, яка шостий рік поспіль базується у Запоріжжі.
  • Друга строфа невмирущого твору доповнює тему, обрану із послання “І мертвим, і живим, і ненародженим…”, розповідаючи про подальшу долю деяких учасників “Дніпра” – так у червні 2017-го “мужики” підписали контракти з Андрієм Луніним, Максимом Луньовим, Євгеном Чеберком, Владиславом Кочергіним та Олександром Сватком. Станом на сьогоднішній день двоє із перерахованих виконавців захищають кольори інших клубів – Лунін здійснив перехід до мадридського “Реалу” та наразі набирається досвіду в Сеґунді, а Сваток транзитом через “Хайдук” приєднався до “Дніпра-1”.
  • Те ж стосується донецького “Шахтаря” – “гірники” вимушено подорожують Україною, поки їхній стадіон-красень перебуває в руках ОРДЛО.
  • А Тарас Григорович попереджав. Переконані, що він передчув би недобре ще у 2013-му. Пригадайте, як до анексії Криму Росією у спортивному медіапросторі часто лунала ініціатива щодо створення Об’єднаного чемпіонату. На щастя, це свавілля не сталося, і психоделічні ідеї Валерія Газзаєва були викинуті на звалище історії (у самісіньку її клоаку).
  • Втім, закінчимо матеріал на позитивно-ностальгічній хвилі – пригадаймо, якою до війни виглядала УПЛ. Доволі самобутній чемпіонат, зі співаючими дівчатами на трибунах та бравими парубками, здатними тягати не лише плуг. Сьогодні вони в інших місцях, проте зі словами Кобзаря на вустах. Віримо, що все налагодиться, і наша вечірня зіронька обов’язково встане.