З нагоди 34-річчя нападника “Брутальний Футбол” розповідає, чим той займається з моменту від’їзду з Європи.
За всієї неоднозначності Луїс Адріану є культовим персонажем українського футболу. На кожен лулз, незабитий гол у порожні ворота бразилець неодмінно відповідав вдалою результативною дією. Як підсумок, він став найкращим бомбардиром в історії “Шахтаря” (128 “банок”) та виграв з донеччанами 15 трофеїв, серед яких особливе місце займає пам’ятний кубок УЄФА. Та і не забуваймо, що цей “днар” є другим футболістом, якому вдалося відзначитися пентатриком в Лізі чемпіонів — нехай і проти мертвого БАТЕ (кампанія 2014/15). Факт, з яким складно не погодитися.
Після від’їзду з України нападник очікувано провалився в “Мілані” (настільки, що був “винагороджений” сумнозвісною “Золотою урною”). Якщо розібратися, то єдиним у плюсі залишився саме “Шахтар” — Сергій Палкін “нагрів” італійців на 14 мільйонів євро.
“Россонері” довго не панькалися і за першої-ліпшої нагоди “спулили” латиноамериканця в московитський “Спартак”. Там Луїс підтвердив, що є ідеальним гравцем винятково для пострадянського простору — забезпечив довгоочікуване золото та вважався одним із лідерів “м’яса”. Втім, у 2019-му прийшов час повертатися до Бразилії — “червоно-білі” вкотре перебудовувалися і вирішили позбутися баласту.
Подібним епітетом Адріану складно охарактеризувати — немає жодних сумнівів, що він знадобився б навіть зараз. По-перше, “Спартак” відвалив непристойні підйомні “мертвому” Алєксандру Кокоріну, на тлі якого бразилець виглядав би Ліонелем Мессі. По-друге, РПЛ — тихохідний чемпіонат, де зібрані рукоблуди, мажори, майже нікому непотрібні в Європі, та звичайні раки. Достатньо поглянути на виступи російських клубів у Європі.
Як би там не було, в липні 2019-го Луїс приєднався до “Палмейрасу” та зник з радарів європейської преси. Що ж, заповнюємо прогалину.
Приїхав зіркою на “жирну” зп
Однією з причин трансферу Адріану була його зарплатня (близько 4 мільйонів євро в рік). “Спартак” розвантажував відомість і, здавалося б, оформив вигідні умови — 3 мільйони доларів, не виплачував останній рік за контрактом та залишив за собою 50 відсотків з потенційного перепродажу. Вже потім виявилося, що інформація, унісон подана російською та бразильською пресою, не відповідала дійсності — “Палмейрас” заплатив втричі менше.
Адріану був би не собою, якби не вибив хороші пункти договору — підписав папери до літа 2023-го з місячним окладом у 800 тисяч бразильських реалів (за нинішнім курсом майже 120 тисяч євро). Для “Палмейрасу”, враховуючи платіжну спроможність клубу, це не було суттєвою проблемою — наприклад, добре знайомий Дуду міг похизуватися цифрою у 1,2 мільйони тамтешньої валюти. За даними, вказаними за 2019 рік, Луїс тримався у топі найбільш високооплачуваних виконавців бразильської Серії A (першу сходинку посів новачок “Сан-Паулу” Дані Алвес з зп в 1,5 мільйони реалів) та для наочності випередив Рафінью (того самого типа, який взяв Лігу чемпіонів у складі мюнхенської “Баварії”).
Керівництво “зелено-білих” погодилося на такий крок досить важко (перехід відбувся за лічені години до закриття вікна в Бразилії), але було підкуплене доволі пристойним бекграундом Адріану. У ньому вбачали зірку (чи виправдано — з’ясуємо трохи згодом) та і сам Луїс запевнив, що продемонструє максимум:
“Народ Палмейрасу, дякую за привітальні повідомлення, за доброту. Я дуже радий підписати контракт з “Палмейрасом”. Я зроблю все можливе, щоб домогтися поставлених цілей”.
Згідно інформації, оприлюдненої в березні 2021-го, Адріану лідирує серед решти одноклубників — навіть Феліпе Мело (так-так, він досі при справах) прилітає на картку на 200 тисяч реалів менше. Пояснення просте: вдарив ковід, “Палмейрас” взявся латати фінансові діри і поступово розлучився з рядом важливих імен (той же Дуду був відданий у оренду катарському “Аль-Духаїлю”). Літо 2020-го видалося пекельним, “зелено-білі” підняли касу (27,2 млн. євро) і відпустили кого лише можна. А от Луїс на місці. Справедливо?
Виступає на рівні
Достатньо поглянути на статистику, щоб дійти до логічного висновку — Луїс не просто так сидить на харчах. В 66-ти поєдинках форвард заніс до активу 26 м’ячів та 5 асистів — непогано, еге ж? Прибувши у самісінький розпал Серії A (нагадуємо, першість функціонує за схемою весна-осінь), Адріану взявся до роботи — в 13 зустрічах відвантажив 6 голів (хеттрик — “Флуміненсе”). Причому відчувалося, що він міг дати більше, проте завадили проблеми зі стегном, які зіпсували весь жовтень-середину листопаду.
Повноцінний розіграш 2020-го однозначно вийшов успішним: Адріану розжився 19 влучними пострілами (!), 5 з яких сталися в кубку Лібертадорес. Постраждали аргентинський “Тіґре”, парагвайський “Гуарані” (хеттрик) та “Рівер Плейт” під час першого півфіналу. Це легально?
Єдина прикрість — пандемія, що змусила кардинально змістити календар: чемпіонат тривав з серпня 2020-го по лютий 2021-го. Беручи до уваги темпи розповсюдження коронавірусної зарази, поліпшення ситуації не буде: за найкращого сценарію Адріану повернеться на поле в травні, коли й прогнозується старт першості.
Виграв ряд знакових нагород
Трофеї якнайвлучніше пояснюють роботу футболістів, менеджерів та тренерського штабу. Впродовж зазначеного часу Адріану не пощастило тріумфувати в Серії A — “Палмейрас” фінішував третім (2019), а через рік взагалі звалився на сьому сходинку турнірної таблиці. Зате був досягнутий національний кубок — команда спокійнесечко вижбурнула за борт сітки “Ред Булл Брагантино” (не складно здогадатися, чия франшиза), “Сеару” та “Америку Мінейро”, а у фіналі хлопнули “Греміо” (3:0).
Сюди ж приплюсуємо перемогу в чемпіонаті штату. Як ми зауважили в одному з минулих матеріалів, це середовище, де коників з лайна не ліплять і баталії принциповіші, ніж на загальнонаціональному рівні. Погодьтеся, батлитися з сусідами на одній вулиці значно веселіше, ніж щось доказувати на другому кутку села. “Палмейрас” впевнено подолав дистанцію, виграв свою групу і методично розібрав суперників; на вирішальній стадії “зелено-білі” мали труднощі з “Корінтіансом” (Адріану відзначився важливим взяттям воріт) і були вдалішими в серії післяматчевих пенальті (4:3).
Втім, й це не вишенька на торті — Луїс підняв над головою кубок Лібертадорес. Вище ми перерахували його звитяги по ходу турніру; в фіналі “Палмейрас” намучився з “Сантосом” — єдиний м’яч, організований Брено Лопесом, залетів в сітку на 99 хвилині. Як вам таке?
Виправдав очікування
Як казав класик бурлескного жанру, “ітогі падвєдьом”. Ви, мабуть, здогадуєтеся, куди ми хилимо. Так, Адріану заслужив певну похвалу: підтвердив актуальність і допоміг добитися серйозних успіхів. Настільки, що менеджмент “Палмейрасу” відпустив у оренду більш молодого та дорожчого конкурента — Дейверсон запрошувався з “Леванте” за 5,2 мільйони євро, однак загубився і з зими 2020-го перебуває в Іспанії (“Гетафе”, “Алавес”). Стилістично Луїс не змінився, почуває себе комфортно, витримує інтенсивний футбол і дає результат — що ще треба для повного щастя?
А ще бразилець не змінився в плані витівок — не так давно порушив карантин, втрапив у ДТП, збив велосипедиста і тепер отримає штраф. Причина — виїхав за матір’ю в супермаркет, бо та не вміє водити. Охохох. Дива та й годі.
