Напередодні товариського матчу між Чехією та Україною “Брутальний Футбол” згадує чеських легіонерів, що “пилили” на наших просторах.
Їх було небагато, зате у кожного своя історія. У когось наповнена успіхом, у когось — образою, а комусь тупо не щастило. Не будемо тягнути резину і краще гуртом поностальгуємо: хто ці учасники чудової сімки?
Маріо Голек
Позиція: центральний захисник
Клуб: “Дніпро” (2008-2011 рр.)
Статистика: 68 матчів, 2 голи, 1 результативна передача
Трофеї: —
В листопаді 2007-го до Запоріжжя навідалася молодіжна збірна Чехії та встановила над братією Олексія Михайличенка переконливі 2:0. Поразка обійшлася дорого, адже позбавила покоління Антонова-Гладкого-Олійника путівки на Євро-2009 U-21, проведений у Швеції.
Одним із героїв поєдинку став 20-річний Маріо Голек — опорник перекрив кисень нашій лінії нападу, сподобався публіці і був взятий на олівець дніпровським “Дніпром”. Через кілька місяців чех красувався у синьо-біло-блакитних кольорах — Олег Протасов отримав новачка за 2 мільйони євро.
Голек ледь чи не одразу увійшов до старту, був важливою опцією під керівництвом Протасова та Володимира Безсонова. Головна риса футболіста — універсалізм: крім виступів хавбеком, Маріо володів навичками центрбека, набутими ще в дитинстві. Враховуючи, що опорну зону за собою закріпив Олег Шелаєв, варіант у Маріо був один — довелося перекваліфікуватися.
Загалом чех демонстрував посередній рівень, інколи стрибав вище голови і відзначався керівництвом — Андрій Стеценко респектував виконавцю за те, що “завдяки Маріо налагодилася гра в обороні”.
Втім, з появою Хуанде Рамоса Голек втратив ігрову практику (всього 120 хвилин, виділених іспанцем), сів у глибокий запас і відмовився продовжувати контракт. В грудні 2011-го приєднався до празької “Спарти”, з якою зібрав повний комплект внутрішніх нагород. В 2018-му, перебуваючи у складі “Пржибрама”, повісив бутси на цвях.
Ян Кралік
Позиція: центрфорвард
Клуб: “Олександрія” (2011-2013 рр.)
Статистика: 14 матчів, 1 гол, 1 результативна передача
Трофеї: —
Ян Кралік поповнив лави “Олександрії” у вересні 2011-го. Формально нападник міг похизуватися статусом: з братиславським “Слованом” йому вдалося виграти два чемпіонства Словаччини, стільки ж національних кубків і Суперкубок країни. В реальності Кралік мав мінімальний зв’язок з трофеями: 10 матчів та 282 хвилини — аж ніяк не блискуча статистика.
На Кіровоградщині Ян вичавив з себе трохи більше — 626 хвилин, впродовж яких вразив ворота “Іллічівця” та віддав асист у матчі проти донецького “Шахтаря”. Що цікаво, в контракті Краліка була передбачена можливість покинути клуб у випадку пониження у класі, але хлопець нею не скористався — ще “попилив” кілька ігор у Першій лізі, після того як Володимир Шаран фінішував останнім в сезоні 2011/12.
Любош Калоуда
Позиція: атакувальний півзахисник
Клуб: “Олександрія” (сезон 2011/12)
Статистика: 6 матчів, 1 результативна передача
Трофеї: —
Любош Калоуда також з’явився у вищезгаданому матчі з Україною (щоб не турбувати взайве, відзначимо, що Ондржей Мазух та Їржі Єслінек теж вийшли проти нас, причому останній засмутив Олександра Рибку на 73 хвилині).
Калоуда вважався мегаперспективним (вівся туринським “Ювентусом”, на хвилиночку)— вдалий дебют за рідний “Брно” (27 матчів, 5 голів) відкрив йому дорогу в московський ЦСКА. Однак Любош не “вистрелив” і пішов по руках: спочатку повернувся на батьківщину, потім був орендований феенелівським “Волгарем”, а в 2011-му, разом з Краліком, опинився в “Олександрії”.
Оренда не принесла бодай якісь дивіденди — Калоуда запам’ятався хіба результативною передачею у зустрічі з “Дніпром” (1:5; по протилежний бік барикад грали Лаштувка та Голек). Прикметно, що плеймейкер підписав річний договір, але вже взимку не був потрібен команді. В одному з інтерв’ю він назвав ситуацію “жахом” та “зливом”, решту часу вимушено тренувався з резервом.
З іншого боку, слова Любоша мають сумнівну цінність — він був настільки професійним професіоналом, що в 29 років завершив кар’єру.
Їржі Єслінек
Позиція: правий вінґер
Клуб: “Кривбас” (2011-2013 рр.)
Статистика: 54 матчі, 4 голи, 3 результативні передачі
Трофеї: —
Їржі Єслінек ходив під основою “Кривбасу”, виступав відрізками, але вмів вибухати. 7 дій за системою “гол плюс пас” в 54 поєдинках — скромно за глобальними поняттями. Проте чех прямо впливав на результат: дублем нокаутував запорізький “Металург” (2:1, перший гол став кумедним і дезорієнтував Дмитра Безотосного), філігранним “парашутом” добив “Дніпро” (2:0), це ж саме зробив з “Іллічівцем” (2:0) і асистом гарантував нічию проти “Металіста”.
В 2013-му попрощався з Кривим Рогом, мандрував Казахстаном, Словенією, Румунією та Молдовою; наразі 33-річний вінґер представляє інтереси провінційного чеського колективу “Клецани”.
Томаш Гюбшман
Позиція: опорний півзахисник
Клуб: “Шахтар” Донецьк (2004-2014 рр.)
Статистика: 277 матчів, 9 голів, 4 результативні передачі
Трофеї: УПЛ (2004/05, 2005/06, 2007/08, 2009/10, 2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), Кубок України (2007/08, 2010/11, 2011/12, 2012/13), Суперкубок України (2005, 2008, 2010, 2012, 2013), Кубок УЄФА (2008/09)
Томаш Гюбшман залишив по собі добру пам’ять та низку трофеїв. Взагалі його персона не потребує пояснень: чех був вірним помічником Мірчі Луческу, є професіоналом та максималістом за натурою. Саме ці критерії дозволяють хавбеку зберігати актуальність — не повірите, але навіть сорокарічним він приносить користь “Яблонцю” (5 матчів у кампанії 2021/22).
Загалом, які можуть виникнути питання до людини, що присвятила “помаранчево-чорним” десять років і забила надважливий гол “Марселю” в пам’ятному Кубку УЄФА? Радує, що в 2014-му Томаш не став стрімголов втікати з України, як більшість легіонерів, тверезо оцінив ситуацію і зрозумів: краще піти, оскільки шаленим темпом прогресують Степаненко та Фред.
Ондржей Мазух
Позиція: центральний захисник
Клуб: “Дніпро” (2012-2015 рр.)
Статистика: 94 матчі, 1 результативна передача
Трофеї: —
Ондржей Мазух міг дати “Дніпру” однозначно більше, якби не систематичні труднощі з коліном. Проблема переслідувала центрбека ще з “андерлехтівських” часів і всерйоз про себе нагадала взимку 2015-го: Мазух зламався під час спарингу з хорватською “Рієкою”.
Передбачалося, що Ондржей буде відсутній два місяці, однак МРТ показала невтішні результати: дев’ять місяців на лікарняному і ще тривалий термін на реабілітацію. В клубі дійшли висновку, що чех — списаний кадр, прибрали його профайл з офіційних джерел і влітку безкоштовно відпустили в празьку “Спарту”.
Додамо, що біда з коліном тривожить Мазуха і досі — фактично вона вирішила його долю в “Младі Болеслав” (633 хвилини на полі, зате 121 день відсутності). Зараз Ондржею лише 32, а він дограє в “Тепліце” — аутсайдері Фортуна-ліги. Дуже прикро.
Ян Лаштувка
Позиція: воротар
Клуби: “Шахтар” Донецьк (2004-2009 рр.), “Дніпро” (2009-2016 рр.)
Статистика: 196 матчів, 171 пропущений, 88 “кліншитів”
Трофеї: УПЛ (2004/05, 2005/06, Суперкубок України (2005)
Олди, на місці? Ян Лаштувка прибув до Донецька разом з Томашем Гюбшманом, відбомбив сезон 2004/05 (38 матчів), але поступово “скис” під тягарем конкуренції і ліміту на легіонерів. Шутков, Шуст, Плетікоса, Вірт, Пятов — бажаючих вдосталь, а місце одне.
Зрештою, переконливий перформанс Андрія Пятова розставив крапки над “і” — Лаштувка подався у “Фулгем”, “Бохум” та “Вест Гем”, а влітку 2009-го був проданий дніпровському “Дніпру”. В стані “синьо-біло-блакитних” не виграв жодного трофею, але давайте не будемо ігнорувати дві бронзи (2014/15, 2015/16) та срібло УПЛ (2013/14), а також фінал Ліги Європи.
Лаштувка адекватно відреагував на перевагу Денису Бойку і взагалі йому слід окремо подякувати за допомогу українській армії. “Рівний” дядько, який все ще має порох в порохівницях: з січня 2016-го він провів 171 матч за остравський “Банік” і заслужено носить капітанську пов’язку.
Хто вам запам’ятався найбільше? І чому? Гайда в коментарі.
