“Брутальний Футбол” розповідає про всіма призабутого у минулому легіонера донецького “Шахтаря”. Виявляється, Марсело Морено — ще той біст.
Ми рідко заглядаємо у далекі краї — футболу стало так багато, що все й не охопиш. От що ми знаємо про поточну кваліфікацію чемпіонату світу в зоні КОНМЕБОЛ? Треш у матчі Бразилія — Аргентина, беззаперечне лідерство “пентакампеонів” та звільнення Оскара Табареса. Мабуть, все. Хіба що ви затятий ґік, якому в кайф перегляд футболу глибоко вночі.
Але ж найсмачніше лежить на поверхні! Готові побитися об заклад, ви щиро здивуєтеся — Марсело Морено лідирує за кількістю голів у відповідному регіоні. Не Неймар, Ліонель Мессі чи Луїс Суарес, а колишній нападник донецького “Шахтаря”.
Хто-хто?.. Якби в 2008-му-2011-му роках існував “Брутальний Футбол”, то Морено беззаперечно б зайняв нішу одного із культових мемних персонажів. Шкода, що болівієць опинився в Україні не в той час, інакше б позмагався з такими нетлінними шедеврами, як Луїска Дерев’яну, Конобанка чи Саня Паркет.
Короткий екскурс у минуле
Якщо хтось не пам’ятає, “гірники” придбали гравця у травні 2008-го за 9 мільйонів євро (в Інтернеті шириться версія про 15 “лямів”, але довіримося офіційним джерелам). 21-річний центрфорвард не впорався з конкуренцією, нав’зяною Брандау, Адріану, Селезньовим та Гладким, і в подальшому визнав, що не був готовим до переходу в “такий великий клуб”.
Поки Марсело перебував на балансі “Шахтаря”, він встиг двічі піти в оренду — знадобився бременському “Вердеру” та англійському “Віґану” (впродовж цього періоду сумарно з’явився в 24 поєдинках, тричі забив та стільки ж асистував).
В наших широтах Морено також показав нікудишню результативність — 11 м’ячів у 46 зустрічах (навіть складно пригадати бодай якийсь знаковий). Тим не менш, у його активі чемпіонство, Кубок, два Суперкубки України і Кубок УЄФА, в якому Мірча Луческу довірив латиноамериканцю 46 хвилин.
Єдиний позитив полягає у тому, що фактично “помаранчево-чорні” повернули вкладені гроші — на орендах відбили більше 2 мільйонів євро, ще 7 виплатив “Ґреміу”. Морено не виправдав себе з ігрової точки зору, але “Шахтар” викрутився у фінансовому аспекті (це, звичайно, без урахування зарплатні і агентських). Все не так погано, як могло скластися.
“Что было дальше”
Необстріляний глядач скаже: дно дном. “Ґреміу” не зміг вичавити із Марсело щось годне — нехай вас не вводять в оману 16 ефективних дій за системою “гол плюс пас”, оформлені в 36 матчах. Коли тебе купують за 7 мільйонів (скупуваті бразильці не звикли тратити — рекордний трансфер Ґабігола в “Фламенґу” обійшовся в 17,45 млн євро), то чекають реальних звершень. Навряд чи б провідного виконавця двічі відправляли в оренду, еге ж?
В “Фламенґу” Морено швиденько скис, зате у добре знайомому “Крузейро” набив пристойну статистику. Впродовж кампанії 2014-го він відзначився 15 “банками” (третя сходинка бомбардирського рейтингу) та безпосередньо вплинув на здобуття чемпіонства (цікаво, що водночас “Ґреміу” фінішував сьомим).
Цей успіх дозволив команді продати Марсело в Китай за майже 2,5 мільйони євро. Скромно, проте хоч щось, враховуючи нестабільність футболіста. В Піднебесній болівієць справді запам’ятався — допоміг клубу “Чанчунь Ятай” не вилетіти із Суперліги (22 голи в 53 зустрічах), після чого підіймав цілину в “Ухані” (команда не вийшла до еліти, але за підсумками 2017-го центрфорвард з 23 пострілами став найкращим страйкером дивізіону).
В 2019-му Морено приєднався до “Шицзячжуан Евер Брайт”, здорово стартував, проте надовго не затримався — всьому завадила пандемія. Латиноамериканець так сильно прагнув втекти від коронавірусу, що відмовився від жирної зп (за інформацією ЗМІ, його місячний оклад становив 360 тисяч євро) і знайшов компроміс із керівництвом. До того ж китайські світила футбольної влади готувалися до введення фінансової стелі для легіонерів, і в Хебеї справедливо вирішили, що все ж краще потиснути руку віковому нападнику.
Болівійський Робін Гуд
Якщо українська преса справно полоскала Морено (зауважимо, справедливо), то за океаном наш герой має хороші відгуки. Так, досвід із “Шахтарем”не дав очікуваних результатів, зате період у Китаї налагодив фінансове становище та мобілізував гравця перед поверненням в Бразилію.
Так, сьогодні Марсело вкотре захищає кольори “Крузейро” (хтось каже, що двічі в річку не ввійти, а тут чоловік це робить вже втретє). Команда знаходиться в Серії B, куди звалилася в 2019-му, але це не заважає виконавцю бути в епіцентрі підвищеної уваги.
Журналісти жартують: в бразильській другій лізі Морено напрацював на 5 голів у 17 матчах, проте у збірній відвантажив 9 — для цього знадобилося 14 зустрічей. В 34 роки болівієць став сенсацією відбіркового циклу ЧС-2022, обійшовши багатомільйонних дядьків із “Парі Сен-Жермен”, мадридського “Атлетико” і міланського “Інтера”.
Хто постраждав? Аргентина (1:2), Еквадор (2:3), Параґвай (2:2), Венесуела (3:1), яку Морено засмутив двічі, Чилі (1:1), Уругвай (2:4; тут теж дубль) та ще раз Оскар Табарес, але вже у листопаді (3:0). Власне кажучи, після цієї поразки метра й попросили на вихід.
Може скластися враження, що Марсело не робить різницю: голи голами, а збірна завдяки їм перемогла тільки двічі. Втім, не слід бути категоричними: Болівія не може похвалитися підбором висококваліфікованих гравців, і центрфорвард є ковтком свіжого повітря (дарма, що в передпенсійному віці).
Востаннє Болівія виступала на чемпіонаті світу в 1994-му, де обмежилася груповим етапом. “Зелені” з тріском провалили кваліфікації Мундіалю 2010-го, 2014-го та 2018-го років (восьме-дев’яте місце), зараз теж йдуть восьмими, але завдяки турнірним обставинам цілком претендують на потрапляння в жадану п’ятірку.
Не дивно, чому Марсело обожнюють на батьківщині і охрестили Flechero — Лучником. Або Робіном Гудом — по-перше, футболіст, святкуючи гол, імітує постріл стріли, по-друге, тягне скромну національну команду до високої мети.
“Ха!” — скажете ви. Мовляв, у гравців так буває, що вони неочікувано видають аномальні результати, після чого тухнуть і стають звичайними смертними. Красномовних прикладів достатньо: колись був такий собі Мічу, феєрив в АПЛ, але швидко зник із радару топів (в 2017-му завершив кар’єру в “Ов’єдо”).
Втім, Морено — інший випадок. У форварда завжди вірили, а ось ці 9 голів дозволили йому встановити беззаперечну планку. До сплеску він і так був другим бомбардиром в історії Болівії (19 м’ячів), поступавшись Хоакіну Ботеро одним влучним ударом. Зараз авторитет Марсело злетів до небес.
“Ну, Болівія, кому вона потрібна?”. Добре-добре. Марсело став третім голеадором в історії південноамериканської кваліфікації ЧС — на його рахунку 21 м’яч. Це менше, ніж у Луїса Суареса та Лео Мессі (в обох — по 26), зате позаду залишилися шановані Ернан Креспо (19) та Марсело Салас (18). Що тепер скажете?
Ясна річ, подвиг виконавця був помічений і оцінений — після того, як Морено забив чилійцям, на нього вийшли представники “Коло-Коло”, єдиного чилійського клубу, що взяв Кубок Лібертадорес. Інтерес серйозний, щоправда, є деякі перепони: контракт болівійця діє до грудня 2022-го і не має пункту про припинення, а самому “Коло-Коло” доведеться пожертвувати кимось із легіонерів. Втім, як вказують ЗМІ, “вічні чемпіони” спробують домовитися, до того ж “Крузейро” виглядає, м’яко кажучи, не найс — аж дванадцяті в Серії В.
Марсело Морено — персонаж, якого перемололи і тихенько витурили з України (сам винуватий, тут не посперечаєшся). Але хіба не прекрасно, що люди з часом себе все ж знаходять? Болівія зберігає шанси на поїздку до Катару — тут Морено взяв роль супергероя і з нею впорався. А спробуйте потащити команду, чий склад вартує 10-11 мільйонів євро. Чемпіонат світу? Це важко, але завдяки Марсело точно вже не неможливо.
