Людина, без якої неможливо уявити “Реал” середини двадцятого сторіччя. Символ епохи “вершкових”, за яким до переходу в Мадрид полювала сама “Барселона”. Гравець, що умів грати практично на будь-якій позиції. Гравець, що змінив хід історії королівського клубу, який до приходу Ді Стефано 23 роки не перемагав у внутрішній першості. Його називали і величали “Божественним Альфредо”. Сьогодні йому б виповинилось 91…
На честь цього пригадуємо найкращі висловлювання “Білявої стріли” (La saeta rubia).
Про себе і про “Реал”
“Ким б я хотів бути, якби не був футболістом? Став б футболістом ще раз”.
“Моє життя – це футбол, він мені дав все: було більше хороших моментів, ніж поганих. Навколо нього я побудував своє професійне життя і знайшов найближчих друзів”.
“У “Реала” завжди була відмінна кантера з прекрасними гравцями, але цим ніхто не користувався і не користується”.
“Для мадридського “Реала” друге місце – не досягнення. Єдине місце, яке підходить нам – найвище на подіумі. Мадрид повинен вигравати принаймні один трофей, 2 – ще краще, і так далі”.
“Я був футболістом, який грав для команди, а не якимось прапороносцем. Мені не подобалося це – я робив все, що міг, але я не Тарзан”.
“Я завжди вважав себе 1/12 частиною команди, тому що тренер теж є її повноцінним учасником”.
Про футбол
“Футбол – це найміцніший зв’язок між різними народами, розбираються вони в грі чи ні – пристрасть до футболу об’єднує всіх жителів країни. Кожна країна, коли приїжджає команда, зустрічає її як справжню дипломатичну місію”.
“Уже в 15 років треба знати, як грати в футбол – в 15 років у тебе повинні бути хороші вчителі, які тебе всьому навчать. Тому що коли гравцям 15 або 17 років, треба їх виховувати як деревця, і направляти їх”.
“Потрібно грати з ентузіазмом, з любов’ю до футболу і до своєї батьківщини – це необхідно. Викладатися на повну”.
“Мені було все одно, де грати: праворуч, ліворуч, вгорі або внизу. Якщо потрібно було повертатися – я повертався, якщо потрібно було бити по воротах – я бив. Зараз ж ховаються за своїми номерами: я нападник і не повинен допомагати захисту, але раніше “№11” був першим, хто захищався, а . “№1” – першим, хто атакував: футбол – це командна гра”.
“У футболі є щось від мистецтва: все, що ми робимо ногами, ми спочатку продумуємо в голові”.
Про досягнення
“Забивав і отримував нагороди, але за моєю спиною стояли ще десять гравців, які не переставали бігти – це не теніс і не бокс: я ніколи не думав про індивідуальні премії або голи – в цьому сенсі я не був амбітним. Я не думав скільки заб’ю, і не ставив перед собою такої мети, і це найкраще, тому що ти граєш спокійно, а все інше точно прийде. Я грав для команди, і хтось повинен був забивати”.
“Я виграв два Золотих м’яча, які сьогодні отримують Мессі і Кріштіану, і я їх виграв потом на лобі і потом тих, хто грав поруч зі мною”.
Про фанатів
“Треба стежити і за тим, з ким дружиш: футболісти повинні приймати народ – не варто бути егоїстом, треба грати для народу, тому що люди плачуть, коли їхній улюблений гравець забиває”.
“У Мадриді людей не цікавить перемога без хорошої гри”.
Про інших
“Марадона дійсно був найкращим за всіх – він відмінно грав, і щоб вибрати одного, я виберу того, хто був нижчим за мене: поки Пеле грав в Бразилії, ми грали в іншому місці”.
“Рауль – феноменальний хлопець, який завжди захищав клуб. Він не з цих маріонеток і не недовірлива людина – це скромний хлопець, я знаю його дуже давно… Він мадридист на 100%, він збільшив авторитет “Реала””.
“Якби я був Зіданом, я б розбив голову Матерацці: якщо Зідан ударив його головою, значить, той щось йому сказав, ось і все”.
“Мессі – номер один, тому що він грає і змушує грати всіх навколо себе. Добре якби б він грав за “Реал””.
“Кріштіану дуже хороший. Він має досить сильний характер, будучи важливим елементом в команді”.
