Дива не сталось – “Шахтар” переконливо здолав дебютанта УПЛ “Зірку”. Хоча, можливо, ще до старту самого матчу, кропивничани, зазирнувши в історію протистоянь “гірників” із новачками у стартовому турі (пригадайте той божевільний поєдинок із ФК “Львів”), сподівались на здобуття очок. Щоправда, гол Бернарда доволі швидко повернув гостей “Арени Львів” із мрій до суворої реальності – обрізка і вихід “чотири в два”, що, у підсумку, завершився першим взяттям воріт у цьому сезоні.
Бразилець був одним із кращих на полі протягом усієї зустрічі – чудово загострював, вмикав свою техніку, одним словом тероризував захист “Зірки” як міг. Схоже, що Фонсека вдихнув друге життя в півзахисника, який не реалізувавши пенальті у фіналі Суперкубка, пообіцяв працювати на тренуваннях ще дужче – і ось вам результат.
Словом, кращого старту не придумаєш. Проте і тут П’ятов своїми вигуками зайвий раз нагадував, що на табло лише 1:0, змушуючи останніх не розслаблятись ні на мить – справжній професіонал.
Однак, тотальне домінування “шахтарів” викликало обурення на трибунах – все це дійство нагадувало тренувальний матч напередодні ЛЧ і ніщо не інакше. Важко не погодитись із цим криком душі одного із фанатів, особливо після голу Тайсона.
Але ж чого очікувати від інтерпретації битви Давида із Голіафом? Звичайно, що не видовища, а навпаки – боротьби на кожному клаптику газону. Якраз гравці “Зірки” . у плані бійцівських якостей більш іменитим опонентам не поступались, забивши свій єдиний м’яч саме в результаті стандарту.
Ви б бачили коуча “Зірки” Лавриненка у той момент – слід похмурої гримаси після провального старту змінила усмішка – він повірив у те, що команда здатна змінити хід подій. Те, як він відчайдушно давав підказки своїм підопічним (“Став корпус!”, “Не поспішай!”), як уболівав за свій колектив – просто щось неймовірне. В одному із епізодів зустрічі Сергій через свою пристрасність ледь не відправився до глядачів – Арановський був непохитним: “Ще одне зайве слово і одразу на трибуну!”.
Фонсека, як і Лавриненко, теж усю гру провів на ногах, диригуючи діями своїх підопічних й роблячи це напрочуд успішно. Схема у два нападники принесла свої плоди – голом відзначилися як Тайсон, так і Едуардо.
А от в обороні португалець знову обійшовся без пари Ракицький-Кучер, виставивши у старті Ордеця і Кривцова. Чиїми діями, як і усім складом, Паулу безумовно повинен бути задоволений. Звичайно, що у найближчому майбутньому змін у стартовій одинадцятці “Шахтарю” не оминути, проте ці заміни будуть лише точковими – глобальних кроків у цьому напрямку очікувати не слід.
Не обійшлося й без підтримки “Дніпра”. Ультрас донеччан вивісили на своїй трибуні банер із написом: “Дніпро має жити”, а кропивничани підтримали таку позицію своїх візаві словесними зарядами.
Взагалі, футбольна атмосфера на стадіоні була не надто виразною – воно й зрозуміло, адже глядачів було обмаль. Однак, маємо великі сумніви, що або в Україні, або у тій ж Португалії люди б масово вирушили у вечір п’ятниці на стадіон. З цього приводу Паулу Фонсека сказав, наче відрізав: “Їх було мало (вболівальників), але вони були найкращі”.
Справді, декілька десятків осіб-відчайдухів із обох таборів щиро підтримували свої команди і за це їм варто подякувати, особливо гостям із Кропивницького, для яких цей виїзд став першим в історії Прем’єр-ліги. І вони, незважаючи на розгромну поразку, повинні пишатися своїм клубом. Адже він – новачок, і йому доведеться вчитися протистояти високому темпу і тиску на полі – вчитися, як це бути командою елітного дивізіону.
Хтозна, але втрата лідерів у міжсезонні, а саме братів Баранців, не є критичною – команда у Лавриненка симпатична, проте їй бракує досвіду і як наслідок впевненості. Якраз хвилювання кропивничан стало одним із тих головних факторів, який дозволив донеччанам забити такий швидкий м’яч. Це досвід, так він прикрий, однак віриться, що він піде на користь дебютанту і у наступних протистояннях ми все ж побачимо “Зірку” вже у всій своїй красі.
