Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю Анхеля Ді Марія про чемпіонат світу, перехід з “Реала” в “МЮ”, про Мессі і Роналду, . і плани на майбутнє.
Півзахисник збірної Аргентини і “Манчестер Юнайтед” Анхель Ді Марія за своє худорляву статуру ще в юності отримав прізвисько “Локшина”, але, незважаючи на це, по ходу своєї кар’єри вінгер, який може зіграти і в центральній зоні, вже неодноразово демонстрував значну силу духу . Шлях до визнання і успіху Ді Марія був багатий на різні труднощі та проблеми, проте Анхель їх успішно долав.
– У 2014 році ви допомогли мадридському “Реалу” в десятий раз виграти кубок чемпіонів, але потім змушені були покинути королівський клуб. Зі збірною Аргентиною на чемпіонаті світу в Бразилії дійшли до фіналу, однак пропустили останні дві зустрічі через травму. Виходячи з цього, можна сказати, що це були гіркі дванадцять місяців для вас?
– Зовсім ні! Я дуже радий тому, що сталося в 2014 році. Звичайно, травми не можуть радувати, але це те, що трапляється з кожним футболістом. В іншому, я досяг великих висот – ми виграли “десіму” з “Реалом”, зі збірною Аргентини вперше за довгі роки дісталися до фіналу чемпіонату світу. Наш шлях на мундіалі гідний поваги, оскільки чудові футболісти крім своєї майстерності проявили величезне бажання, волю і мужність. Ми заслужили грати у фіналі, і я дуже задоволений нашою роботою на бразильському першості.
– Який найяскравіший момент для вас був в 2014 році?
– Моя відповідь може здатися дивною, але я назву фінал чемпіонату світу. Я ніколи, навіть у дитинстві, не думав, що зможу стати учасником головного матчу за кубок світу. І хоча я не міг грати через травму, це був найкрасивіший момент у моїй кар’єрі.
– Коли ви залишали поле в матчі зі збірною Бельгії, ви відразу зрозуміли, що ця травма може бути серйозною?
– Так, біль була такою, що я вже знав – справа погано. Пошкодження сталося, коли я прискорювався від захисника суперника і відчув біль. Я розумів, що це може бути розрив м’яза, але я вірив і сподівався, що ще зможу вийти на поле по ходу турніру. Я зробив все, щоб було в моїх силах, щоб підготуватися і повернутися в лад до фіналу, проте участь у вирішальному матчі було неможливо. Це футбол і таке трапляється. Ця гра може залишити вас поза фіналу чемпіонату світу, але може і надати можливість все виправити в майбутньому. Я сподіваюся, що у мене така можливість ще буде.
– Ви переглядаєте матчі чемпіонату світу?
– Ні, я намагаюся не дивитися ті ігри (посміхається).
– Навіть ваш гол у ворота збірної Швейцарії?
– Зізнаюся, цей момент я переглядаю (сміється). Час від часу я дивлюся ролики на YouTube, але в основному ті, де показується те, що відбувалося за межами футбольного поля, як проводили час вболівальники і все в такому дусі. Коли ви є безпосереднім учасником кубка світу, ви нічого цього не бачите, ви не знаєте, що відбувається зовні. Ваш світ – це футбольні поля на стадіоні та на базі. Я чув, що багато моїх родичів подорожували за нашою командою і підтримували збірну в цілому і мене зокрема, проте всі ми були сконцентровані на грі. Тому зараз я переглядаю такі ролики і переймаюся тією атмосферою, яка панувала на мундіалі. Вони надихають. Ми віддали всі сили, щоб зробити наших співвітчизників щасливими, нам не вистачило зовсім трохи, але я сподіваюся, що в один прекрасний день ми це зможе.
– Чи замислювалися ви над тим, як склався б фінал, якби ви брали в ньому участь, щоб могло статися?
– Ні, тому що я твердо впевнений, що у всього, що відбувається, є причина. Якщо я не грав у фіналі, значить, на те була воля Божа, і я не повинен був брати участь у матчі. У нас було абсолютно все для того, щоб перемогти, ми мали прекрасні моменти, щоб забити, але м’яч просто не йшов у ворота. У Німеччині було два моменти і один з них вони реалізували. Такий футбол.
– Після чемпіонату світу в Бразилії ви попрощалися з мадридським “Реалом”. Як ви зараз оцінюєте те рішення?
– У Мадриді я зробив усе, що міг: я виграв чемпіонат Іспанії, Кубок Короля, Суперкубок і Лігу чемпіонів. З “Реалом” я виграв всі значущі титули, крім клубного чемпіонату світу, на який команда вирушила вже без мене у своєму складі. Я провів там чотири роки і порахував, що настав час для змін. Я дійсно хотів грати в англійській Прем’єр-лізі, за якою стежив з самого дитинства, коли я буду хлопчиськом кожну суботу та неділю дивився матчі чемпіонату Англії. Ще будучи гравцем “Росаріо Сентраль” моєю мрією і метою було спробувати свої сили в англійському футболі.
– Якщо говорити не про футбол, а про життя, як у вас справи в Англії?
– Дуже добре. Єдине, що не радує – це погода, але тут нічого не поробиш (сміється). Я дуже задоволений тим, як складається моє життя тут. Люди дуже добре ставляться до мене, а це те, що я дуже ціную. Тут я відчуваю себе щасливим.
– Ви один з небагатьох, хто не так давно грали і з Кріштіану Роналду, і з Ліонелем Мессі. Напевно, ви втомилися від людей, які просять вас порівняти цих футболістів?
– Ні, тому що я завжди говорю одне і те ж, що вони два абсолютно різних гравця. Так, наприклад, Лео бере участь у кожному матчі, він робить різкі і короткі прискорення, може недбало обіграти одного, двох або трьох гравців на обмеженому просторі … Кріштіану більш потужний футболіст, він набагато частіше б’є здалеку – вони різні. Якби я був у керівництві ФІФА, то розігрував два “Золотих м’яча”: один для цієї пари, а другий – для всіх інших.
– Щоб підвести певний підсумок, скажіть, перемога на Кубку Америки – це головна ваша мета у 2015 році?
– Сподіваюся, що зможу впливати на свої цілі і завдання, але мені, звичайно ж, дуже хочеться виграти великий турнір з національною командою. Я вигравав олімпійський турнір з молодіжної збірної, з нею ж перемагав на молодіжній першості світу, але перемога на Кубку Америки була б на чолі всіх моїх досягнення з національною командою. Тим не менш, нам буде дуже важко, оскільки в даний час в Південній Америці багато по-справжньому сильних збірних. Бразилія, Колумбія, Уругвай – всі вони будуть боротися за перемогу на цьому турнірі. Однак ми сподіваємося, що для нас все складеться добре, і ми нарешті дамо привід для радості всім аргентинцям!
Джерело: FIFA
