Христос Воскрес! Поки країна святкує Великдень (або перше травня, якщо ви наркомани), “БФ” продовжує висвітлювати найяскравіші моменти за лаштунками телекартинок, адже жодна трансляція не зрівняється зі стадіоном – навіть якщо це матч “Говерли”. Ми ж побували у Січеславі на “Дніпровському дербі” і поспішаємо поділитися з вами найцікавішими спостереженнями – а спостерігати було що. Вйо до репорту!
“Дніпровське дербі”. Колись ці слова означали прохід “дніпрян” по центру Запоріжжя із масою знущальницьких зарядів про місто-сусід – з обох сторін. В кращому випадку. Але сьогодні “Металург” як клуб УПЛ обнулився і починає з низів. Святе місце пустим не буває – Придніпров’я багате футболом, тому на місце запоріжців встали дніпродзержинці, що придало особливого духу цьому матчу.
Суть в тому, що Дніпродзержинськ – місто-сателіт Дніпра, і розділяє їх всього-на-всього година їзди на автобусі. Не з кожного району Дніпропетровська до стадіону можна дістатися за цей час! Тому природньо, що половина гостьового сектора була одногрупниками/колегами/друзями “дніпрян”, і це вилилося у дуже цікавий момент, про який поговоримо нижче.
Саме місто футболом не жило. Склалося враження, що у Дніпродзержинську на цю гру був більший ажіотаж, ніж у Січеславі (тим більше, білети гостей були безкоштовними, рівно як і проїзд на приміському автобусі).
Навколо арени найбільший інтерес викликали підлітки, які роздавали знову ж таки безкоштовні “сємки” ледь не мішками.
Однак, невелика кількість людей дозволила знайти олдскульний стікер. “Кривбас” живий!
Ближче до матчу. “Кузьма” прогнозовано заігнорувала «Сталь», результатом чого стали ріденькі 7 тисяч чоловік на стадіоні. Сектор “дніпрян” також виступив за мінімалізм – такого куцого “фану” Північна Трибуна ще не знала.
“Сталевари” навпаки – шокували весь стадіон. Мало того, що візуально кам’янчан було ледь не більше за синьо-біло-блакитних – на початку гри вони ще й відверто перекричали останніх. Крім всього, у гостей був якийсь царський барабан, що вистукував неймовірно гучні ритми. Після такого ляпасу господарі зібралися і видали максимальний звук (настільки, наскільки він міг бути гучним при такій кількості людей).
По грі говорити нічого – при всій красі комбінацій вона була нудніша нудьги. Найяскравішим резюме всього того, що було на полі, були слова “мімопроходящєго” фаната після свистка на перерву: “С*ка, ещё второй тайм…”. Можна відмітити, хіба що, непогану організацію гри “сталеварів” – голландський наставник дніпродзержинців, все ж таки, щось вміє. Ну і Руїс – костариканець забив вже четвертий м’яч в останніх трьох матчах. Такими темпами можна Золотий м’яч брати.
Цікава була прес-конференція. Мирон Богдановч наголосив на тому, що феноменальна форма “Дніпра” – це результат виключно самоналаштування футболістів та робота “за ідею”.
Ерік ван дер Меєр же довго розказував про те, якою він бачить гру “Сталі”, але найбільше вразив його коментар щодо візиту команди на завод: “Ми зрозуміли, наскільки в нас гарне життя порівняно із робочими на підприємстві, тому маємо віддавати всі сили на полі для них”.
Отакий-от репортаж. Ніби нічого особливого, а все рівно цікавіше, ніж картинка по ТБ. Тому мерщій на стадіон!
Михайло Юхименко, Каріна Шпорт, “Брутальний футбол”.
