Ці вихідні стали більш-менш повноцінними вперше із 14 листопада — дня, коли в Україні впровадили карантин вихідного дня. Тепер знову у вікенд можна зависнути в рестічі, заламатись в кіношку на фільмі “Юкі” або ж сходити на екскурсію в “Епіцентр”.
Саме мережа будівельних гіпермаркетів в цьому році є одним з головних новинних хедлайнерів. Поки усім забороняли вести будь-яку діяльність, “Епік” спокійно собі працював, чим викликав шалений бугурт як в пересічних громадян, так і серед бізнес-еліти. Словом, у той час, коли всі втрачали фінансові статки, хтось нарощував активи і “Епіцентр” в українському суспільстві став чи не головним символом вседозволеності під час карантинних обмежень. Ймовірно, їхній образ доволі демонізований, а негативний імідж склався через невміння влади комунікувати та пояснювати вибірковість у підході до визначення, чому те, що дозволено Юпітерові, не можна в жодному разі бикові.
“Епіцентр” примітний тим, що є своєрідним українським “Ред Буллом” у сфері спорту. Не виключено, що в наступному десятилітті саме ця будівельна компанія щонайменше буде дуже помітним гравцем на спортивному ринку і, ймовірно, диктуватиме свої умови в українському футболі.
Спортивна будівельна імперія
Ще в сезоні 2008/09 мережа господарських товарів стала титульним спонсором першого проведення Української Прем’єр-ліги в той час як голова сім’ї, Олександр Герега, є президентом федерації важкої атлетики України та віцепрезидентом УАФ (да, їх там цілих 11 штук, навіть більше, ніж у “Динамо”, та все ж). Сім’я володіє волейбольним клубом чоловічої Суперліги “Епіцентр-Подоляни”, який проводить перший сезон в еліті і уже лідирує в турнірній таблиці. У червні “Епіцентр”, який є титульним партнером національної збірної, підписав угоду з Андрієм Шевченком в ролі промоутера. Можна було лише уявити, що відбудеться, якщо Гереги заволодіють футбольним клубом.
Будучи близькими до Ігоря Коломойського (Олександр Герега — член депутатської групи “За майбутнє”, яку пов’язують з одіозним оліграхом), сім’я робила спробу купівлі “Карпат”, проте переговори з Петром Димінським, як це часто бувало, завели у глухий кут. Тоді Гереги вирішили розпочати власний проєкт на батьківщині і звернули увагу на клуб “Дунаївці” з однойменного містечка на Хмельниччині, звідки родом старший Герега (народився у Городку, що поблизу Дунаївців). Батько в статусі патрона став почесним президентом клубу, а співвласниками — Іван Черноног (довірена особа від сім’ї) та син Тарас Герега.
Схоже, саме сина готують майбутнього менеджера футбольного клубу “Епіцентр”. Власне кажучи, сам Тарас в одному з інтерв’ю говорив про те, що має таку амбіцію.
“Я хочу стати наймолодшим спортивним директором в світі. Знаю, одного 35-ти років, так що, думаю, у мене є в запасі ще кілька років”.
І справді, Гереги розуміють, що побудова футбольного клубу топового європейського рівня — справа не одного дня. Взявши на баланс Дунаївці, “Епіцентр” спершу зробив реконструкцію газону, згодом запланував розширення місцевого стадіону і допоміг зробити підсилення команди, які дозволили дунаївцям пошуміти на аматорському рівні (взяти кубок Хмельницької області та зіграти у бомбезному фіналі аматорського чемпіонату України, який команда програла у серії пенальті — основний і додатковий час завершилися з рахунком 4:4). Маючи важелі впливу, Гереги могли вчинити як Коломойський – створити з нуля СК “Дніпро-1” у професіоналах чи піти шляхом Красникова і викупити ТОВку якоїсь футбольної команди та на її місці створити умовний “Метал”. Втім, бізнес-фемелі вирішила розвивати футбол у рідній місцевості фактично з нуля і за всіма правилами.
Герегу молодшого віддавна “ведуть” на спортивного менеджера. Завершивши навчання у швейцарії, Тарас повернувся в Україну “розгрібати” батьківські справи. Меншому доручили ГОшку “Епіцентр — дітям”, в межах якої він допомогав діткам із малозабезпечених сімей займатися спортом. Крім того, Тарас Герега був головним менеджером мадридського “Реалу” під час перебування іспанців у Києві в межах фіналу Ліги чемпіонів проти “Ліверпуля”. Тарас займався організацією перебування “вершкових” в українській столиці, супроводжуючи клуб та закриваючи адміністративні питання.
Тарас Герега — ідеальна кандидатура на те, щоб займатись футбольним клубом під покровительством батьків. Він молодий (26 років), вхожий у тусовки багатіїв, йому не чужий футбол. Він навіть знімався у тревел-шоу від телеканалу “Футбол” і брав в’юху в Андрія Шевченка. Такі привелегії дітям віп-персон.
Перші після Ахметова
Апетит приходить під час їжі, в тому числі і у товстосумів, що займаються футболом. Ще навесні Олександр Герега на тлі невдачі з купівлею “Карпат” запевняв, що його не дуже-то й цікавить футбольний клуб. Особливо, якщо цей клуб грає на валідолі.
“Мене футбольний клуб не цікавить. Я хочу приїжджати на футбольний стадіон і звідти вийти з нормальним настроєм, а не щоб серце вискакувало”,
заявляв Герега старший в інтерв’ю LB.UA.
Вже у жовтні Олександр Герега змінив думку. Тепер “Епіцентр” ставить за ціль підняти свою команду з Другої ліги, давши їй можливості набратися досвіду. Мабуть, йдеться не стільки про команду, скільки про сина Тараса, якому потрібно за цей час розібратися в усіх брудних нюансах українського футболу, щоби бути готовим взірвати УПЛ. Та й інфраструктура за рік-два сама себе не зробить.
“На сьогодні ми не бачимо необхідності в придбанні команди. Наша команда грає в другій лізі. Важко буде вести дві команди. Нам для початку потрібно стати дійсно професійною командою, виграти Другу лігу. А далі ми приймемо рішення, чи будемо ми переходити в Першу лігу або залишимося в другій на кілька років, щоб набратися досвіду”
коментар Гереги для “СпортАрена TV“.
Можливостей у сім’ї для того, щоб вивести футбольний клуб на конкурентоздатний рівень і стати навіть третьою силою в — більш ніж достатньо. Рейтинг “Forbes” 2020 року поставив Олександра та Галину Герег на 4 місце найбагатших українців, оцінивши їхні статки в 1.3 млрд баксів. Попереду лише Ахметов, Пінчук та Порошенко, позаду — Боголюбов, Жеваго, Коломойський, Новінський, Ярославський. Із сьогоднішніх власників футбольних клубів Гереги стоять на другому місці по стану рахунку після Рината Ахметова. Потенціал “Епіцентру” вражає більше, ніж “ТСН”.
“Брат за брата, извините, таковы традиции”
Що сьогодні з командою? Якщо подивитись на склад “Епіцентра”, то в “око” впадає чимало схожих прізвищ. Наприклад, за команду виступають двоє Кузівів – Роман та Віталій, рідні брати, ще й до того близнюки. Пацанам вже 22 і хто бачив їхню гру наживо, то може підтвердити, що вони явно переросли рівень Другої ліги України.
Далі – веселіше весело. Захисник “Епіцентра” – Віталій Бадло, головний тренер – Ігор Бадло, а його помічник – Петро Бадло. Відомі випадки, щоб син грав у команді батька, як Денис Костишин в “Колосі”, але щоб таке комбо! Тренери Ігор та Петро – рідні брати, а ось Віталій – син головного наставника колективу із Хмельницького.
Сімейні традиції “Епіцентру” дозволяють команді наразі посідати третє місце в Другій лізі А, маючи на пункт менше, ніж “Діназ” та “Поділля”. Позаду ще “чигають” “Ужгород” та “Карпати” Галич з амбіціями Першої ліги. Весна буде потужною.
Мінімум медійності і афіші в Paint
Поки що Гереги не сильно афішують про свої плани та жодним чином не форсують події у клубі – в плані активності в ЗМІ та SMM нічого не відбувається, “Епіцентр” так і залишився простими “Дунаївцями” з Хмельницької області, про що свідчать майже 1600 лайків у сторінки клубу на “Facebook”. Звісно, ні про який сайт та сторінки в інших соцмережах не йдеться. Афіші до матчів “Епіцентра” у “Фейсбуці” — окремий вид графічного мистецтва.
Ньюзмейкером “Епіцентр” є головно завдяки головному спонсору та власнику мережі торговельних центрів. Наразі клуб є скромним представником Другої ліг із величезним потенціалом. Свого часу у Вішаї Шрівадданапрабхи вийшло вивести “Лестер” з англійських низин до рівня топ-клубу, маючи статки в скромні для Великобританії 5.2 мдрд доларів, що приносила йому мережа д’ютіфрі магазинів “King Power Duty Free”. В “Дунаївців” є все для того, щоб повторити цей шлях, звісно, якщо будуть відповідні бажання і ціль у власника.
В Олександра Гереги багато зашкварів: він був серед найбільших кнопкодавів у “Партії регіонів”, а ще колосував за диктаторські закони під час Революції Гідності. Сьогодні він чимало вкладає в український спорт та футбол в тому числі. Від того, як сім’ю Герег запам’ятають наступні покоління, залежатиме і їхня подальша активна позиція у цьому напрямку, адже спорт є головною м’якою силою та іміджотворчим чинником в соціокультурній практиці. Футбольний клуб є хорошим інструментом не тільки для того, щоб про тебе говорили в позитивному контексті, але ще й нагодою вивести бізнес на новий міжнародний рівень.
