Сьогодні у рубриці «Зірки 90-х» матеріал про аргентинського нападника, визнаного найкращим гравцем в історії «Парми», який зараз робить перші кроки на тренерській ниві в Італії.
Ернан Хорхе Креспо народився 5 липня 1975 року у місті Флорида, провінція Буенос-Айрес. Змалечку він почав займатись в спортивній школі аргентинського гранда «Рівер Плейт», у юності здобувши статус одного із найталановитіших аргентинських футболістів.
В основному складі «Рівер Плейту» юний талант дебютував у сезоні 1993/94. Перший сезон став досить успішним для молодого нападника – від забив 13 голів у 25 матчах і став переможцем чемпіонату Аргентини. У наступному сезоні «Рівер Плейт» разом з Ернаном відстояли чемпіонський титул.
У 1996-му році Креспо стає володарем Кубка Лібертадорес, відзначившись двома м’ячами у першому «домашньому» матчі фіналу. У цьому ж році Ернан втретє здобуває титул чемпіона Аргентини.
Успішний форвард також відзначився і на Олімпійських Іграх 1996-го року, ставши найкращим бомбардиром турніру (6 голів), і здобувши «срібні» медалі Олімпіади в складі збірної своєї країни.
Така феєрична гра Креспо не могла не привернути до нього увагу клубів Старого світу, і влітку 1996-го року Ернан підписав контракт з італійською «Пармою».
У своїх перших матчах в Серії А, Креспо ніяк не міг розпечатати ворота суперників, через що отримував добрячу порцію свисту і осудження з боку тіффозі. Але у роботящого аргентинця з відмінним гольовим чуттям цілковито вірив тодішній тренер пармезанців Карло Анчелотті, тож Ернан мав стабільне місце в основі. І невдовзі почав виправдовувати довіру тренера, а також відвоював собі прихильність фанатів клубу – 12 голів у 27 матчах дебютного сезону говорять самі за себе. «Парма» фінішувала на другому місці, пропустивши вперед «Ювентус» з відривом у 2 залікових бали.
Щоправда, у наступному сезоні боротьба на кілька фронтів (чемпіонат, кубок країни та Ліга чемпіонів) негативно далась взнаки – «Парма» швидко вилетіла з єврокубків, у чемпіонаті фінішувала на шостій позиції, а на зміну Карло Анчелотті прийшов Альберто Малезані, під керівництвом якого у 1999-му році Креспо стає володарем Кубка Італії, Суперкубка Італії та Кубка УЄФА. У фіналі єврокубка проти «Марселя», який пармезанці перемогли 3-0, на рахунку Ернана перший гол у матчі.
Здобуті титули, пристойний рівень гри і бомбардирський хист Креспо відкрили йому шлях до тодішнього італійського гранда – римський «Лаціо», будуючи суперкоманду, не пошкодував за аргентинського форварда 35,5 млн фунтів, що на той час у літньому міжсезонні 2000-го року стало світовим трансферним рекордом (який, щоправда, проіснував недовго – за кілька тижнів перехід Луїша Фігу до «Реала» обновив хіт-парад найдорожчих гравців).
Традиційно для себе Ернан розпочав грати і забивати в новому клубі із розкішною результативністю – у першому сезоні в блакитній футболці «Лаціо» Креспо із 26-ма голами здобув звання найкращого бомбардира Серії А. «Лаціале» фінішували третіми за підсумками сезону в чемпіонаті, а трофейна скарбниця клубу (і самого Ернана Креспо) поповнилась Суперкубком Італії.
Однак, в наступному сезоні аргентинця почали переслідувати травми, а позиції «Лаціо» дещо похитнулись, тож римський клуб почав розпродувати своїх зірок.
У 2002-му році міланський «Інтер» придбав Креспо в пошуках заміни своєму супербомбардирові Роналдо. Керівництво «Інтера» виклало за аргентинця дуже пристойну суму в розмірі 40 млн фунтів. Протягом одного сезону в «Інтернаціонале» Креспо відзначився сімома забитими м’ячами в рамках Серії А і ще 9 голів забив в розіграші Ліги чемпіонів.
Але серйозна травма вибила його на довший час зі гри, а повернувшись на поле, Ернан вже не так виблискував.
Влітку 2003-го року Креспо переїздить до Англії, майже у 17 млн фунтів оцінив гравця лондонський «Челсі». Однак, цей період в кар’єрі Ернана був вже не таким вдалим – всього в футболці «пенсіонерів» Креспо зіграв 31 матч (у всіх турнірах) та забив 12 голів. А після того, як лондонців очолив Жозе МОурінью, Креспо регулярно переходив в оренду – у свою улюблену Італію.
Спочатку, влітку 2004-го року Ернана орендував «Мілан». В стані «россо-нері» Креспо згадав старі добрі часи, забив 10 голів в сезоні, дійшов з клубом до фіналу Ліги Чемпіонів, відзначившись дублем у легендарному фінальному матчі в Стамбулі проти «Ліверпуля».
На успішній хвилі Креспо повернувся до «Челсі» і . в сезоні 2005/06 вже заграв більш вдало – всього відзначився 14 разів, при цьому на його рахунку кілька важливих м’ячів у матчах Прем’єр-ліги та Ліги чемпіонів.
Однак, у серпні 2006-го року Креспо знову вирушає в оренду, знову повертається в Серію А і знову до складу «Інтера», на той час беззаперечного лідера і фаворита італійської першості. У сезоні 2006/07 Ернан Креспо досягає позначки у 125 голів в рамках Серії А.
Впродовж свого другого етапу кар’єри в складі «Інтера» Креспо тричі стає володарем «скудетто», забивши 27 м’ячів у 68 матчах.
Однак, сезон 2008/09 ознаменував суттєвий спад в ігрових кондиціях Креспо, якому все менше і менше довіряв тодішній тренер «Інтера» Жозе Моурінью. Внаслідок цього, Креспо отримує статус «вільного агента» (рік перед тим «Інтер» викупив контракт аргентинця в «Челсі») і влітку 2009-го року Ернан стає гравцем «Дженоа».
Традиційно потужним став дебют Креспо в складі «грифонів» – хет-трик у першому ж матчі. Однак, сама команда тоді грала досить нестабільно, поєднуючи вдалі переможні відрізки із провальними поразками. Всього 6 місяців Ернан відіграв у «Дженоа», після чого вирішив повернутись у свій перший італійський клуб – «Парму».
Взимку 2010-го року в статусі легенди клубу Креспо переходить до «Хрестоносців» (прізвисько «Парми») і навіть вчиняє благородний жест на прохання тіффозі клубу – місцеві вболівальники попросили Ернана, аби той взяв собі ігровий номер «77» в честь року заснування фан-руху «Парми». Аргентинський ветеран регулярно виходив на поле, частенько роздавав гольові передачі, але відначитись зумів лише раз – на останній хвилині останнього матчу сезону!
У двох наступних сезонах в милих оку кожного українця синьо-жовтих кольорах «Парми» Креспо забив ще 13 мячів, ставши рекордсменом клубу за цим показником, був лідером атак команди, однак в силу віку і травматичності не міг довго тішити вболівальників стабільно потужною грою. Тож восени 2012-го року Креспо оголосив про завершення кар’єри гравця.
Ще раніше Ернан завершив виступи у складі національної збірної. Дебютував у футболці «альбіселесте» Креспо ще в далекому 1995-му році, тоді ж здобув з командою перемогу на Панамериканських Іграх. Далі у 1996-му році було вже згадуване олімпійське «срібло» і титул найкращого бомбардира Олімпіади.
Тричі (у 1998, 2002 та 2006 роках) Креспо брав участь в матчах чемпіонату світу, забивши в рамках мундіалів 4 голи.
У 2007-му році Креспо разом із збірною Аргентини здобув «срібло» Копа Америка. Усього в складі «альбіселесте» Ернан відіграв 64 матчі і забив 35 голів.
Взимку 2013-го року на урочистій церемонії, присвяченій 100-річчю з дня заснування «Парми» Ернана Креспо визнали найкращим гравцем в історії «Парми». Розчулений Креспо розповів про свої враження:
«Раніше я ніколи не удостоювався подібних нагород. Ця відзнака для мене є безцінною, навіть бракує слів, щоб сказати, наскільки я щасливий і пишаюсь тим, що заслужив таке визнання»
Креспо, який ще в останні роки гравецької кар’єри пройшов навчання на тренерських курсах та отримав відповідну ліцензію, продовжував працювати в структурі клубу – тренером молодіжної команди «Парми». До того моменту, коли славетна італійська команда не пішла у небуття – зовсім недавно клуб оголошено банкрутом, він втратив професійний статус і опинився в «низах» футбольної структури Італії.
А сам Ернан Креспо буквально кілька днів тому підписав контракт із клубом Серії Б «Моденою». Впродовж наступного сезону Креспо керуватиме цією командою, і в амбітних планах молодого тренера – як мінімум підвищення до Серії А.
Ернан Креспо ще й досі плекає мрію здійняти над головою Кубок європейських чемпіонів. Незважаючи на виступи в складі грандів світового футболу, самобутній аргентинський форвард не зміг здобути найпрестижніший єврокубок, то може це йому вдасться вже в статусі тренера.
