Вчорашній поєдинок “Дніпра” та київського “Динамо” став дуже багатим на події – в ньому ми побачили автогол, шикарне піро-шоу, вибігання вболівальника на поле, “замєс” на фан-секторі “Дніпра” і “крик душі” Мирона Маркевича на післяматчевій прес-конференції. Сам футбол не був космічним, але тримав у напрузі так, що я навіть не почув фінальний свисток. Але про все по порядку.
Дніпропетровськ вчора порадував терпимою погодою – було спекотно, проте не душно. Крім того, відчувалася тенденція до спаду температури під вечір, що обіцяло не тільки приємний відпочинок на трибуні, а і високі швидкості на полі. Тому не дивно, що топ-матч таки зірвав аншлаг на “Дніпро-арені”. Атмосфера у Січеславі була відповідною – традиційний фанатський марш “хохлів” та дніпрян, гра “Бременських музикантів” біля стадіону і загальне свято. Для людей цей день був дійсно особливий, і це дуже порадувало, тому що в епоху телебачення та комерції таке побачити стає все важче. Крім того, це повертало у мирні часи, коли нас не хвилювало нічого, крім футболу. Так вчора було і в Дніпропетровську – нічого, крім футболу, жителям міста не було потрібно!
Місцеві “Бременські музиканти” грають перед кожним матчем Дніпра
На трибунах кидався в очі солідний десант вболівальників із Києва, який під час матчу дав “насправді якісний” звук. Так як дніпряни привчили себе драти горло за клуб не гірше, то в сумі це давало неймовірну атмосферу – одночасні заряди з обох трибун змінювалися перекличками “Динамо” – “Дніпро” та патріотичними піснями. Особливо багатий репертуар у киян – вчора вони наспівували весь матч фанатські хіти від часів СРСР і по сьогодення. Не відставали і звичайні трибуни – традиційно запізнившись, вони згодом надолужували втрачене гучною підтримкою, раз за разом намагаючись підняти хвилю – на цей раз напруга на полі не дала запустити цей перф. Зате вже традиційно, на зло всім ватникам, під крики “Хто не скаче – той москаль” стрибали усі вболівальники.
Змагання перфів між фанатами також порадувало – кияни підготували банер із емблемою клубу, а січеславці – масштабне піро-шоу. “Файер – это волшебство”, – говорив один із лідерів динамівського двіжу, тому і гості не жаліли вогню заради улюбленої команди. Словом, було дуже красиво.
Так динамівці підготувалися до матчу
А ще так
Додали брутальності матчу вибігання вболівальника на поле та невеликий «замєс» на фан-секторі Дніпра. В подробиці вдаватися не буду, адже про це уже писали на сайті – просто скажу, що все ж краще уникати таких моментів, а то Бог його знає, чим цим може закінчитися. В усьому ж іншому трибуни були шикарні, якщо не брати до уваги вже вищеописане традиційне запізнення на стадіон простих вболівальників. БФ закликає: то погана звичка, яка не робить вам гарного іміджу, на який ви заслуговуєте! Приходьте на матчі вчасно!
Щодо гри, то тут все вийшло не так яскраво. Як і сказав Ребров на прес-конференції, дві команди грали від оборони і на контратаках. Проте треба відмітити, що “Дніпро” грав на контрах вимушено, адже проблеми зі складом просто феєричні, про що говорив Мирон Маркевич після матчу. Весь матч пройшов у боротьбі, і веселого футболу побачити не вдалося. Принаймні у першому таймі, де дніпряни трохи нелогічно ковтнули 2 голи.
У другому таймі “Дніпро” перехватив ініціативу, чому посприяли Безус і Федорчук, а згодом – Калініч. Проте їхніх потуг хватило лише на 1 гол все того ж Федорчука – і не більше. У “Динамо” реально виділявся і впливав на гру Рибалка – фактично від нього і залежав центр “Динамо” та вся комбінаційна review of viagra websites. гра киян. У “Дніпра” знову відмітимо божественні підігрування Селезньова.
Суть прес-конференції Реброва я передав у попередньому абзаці, бо вона тривала хвилини дві. Але і говорити особливо не було про що. Ребров – переможець, і з позиції переможця дав коротку характеристику матчу. Більше, мабуть, і не треба було.
А от коли зайшов Мирон Маркевич, в залі стояла тиша. Ніхто навіть не міг задати питання, тому журналістам Брутального Футболу прийшлося почати першими. Ну що сказати про відповіді Маркевича? Мирон Богданович був не стільки подавлений поразкою, стільки тим, що відбувається у клубі. То був крик душі. Що тут говорити, коли на питання Брутального Футболу про перспективи клубу відповідь була: “Я не знаю, який у мене буде склад завтра”. Будемо вірити, що Мирона Маркевича почує керівництво “Дніпра”, бо далі так не можна.
Ось такий футбол вчора видався у Дніпропетровську. Від гри чекаємо кращого, а від трибун – ще більшої краси!
Михайло Юхименко, Каріна Шпорт, спеціально для Брутального Футболу