Дощова погода, сіре небо, сотні людей із міні-банером розміром А4 у руках, на якому написані три слова – «Дніпро» має жити». Саме це можна було побачити перед матчем «Дніпро» – «Олімпік». Місто прощалося із цілою епохою в історії рідної команди. Як воно пройшло, що побачили на матчі і як бути далі – читайте у нашому репортажі.
Традиційно Дніпропетровськ почав готуватися до матчу задовго до початку – і вже традиційно у цьому сезоні фанати «Дніпра» говорили не про футбол. Якщо перед дербі з «Металістом» ультрас вийшли прибирати місто, то вчора лідер дніпровського руху закликав принести роздруківки зі словами «Днепр должен жить»
Щось говорити про атмосферу на матчі немає сенсу – той, хто ходив у цьому сезоні на «Дніпро-Арену» або читав наші репортажі, і так знає про те, що звук у фанатів був гарним, а стадіон був заповнений на третину. Рівно як знає і про те, що за гостей ніхто не катає виїзди про причині відсутності вболівальників (хоча насправді один вболівальник існує і це навіть не Владислав Гельзін). Тому поговоримо про матч.
Якщо до гри все на стадіоні і поруч з ним виглядало як прощання, то стартовий склад «Дніпра» та його гра вже говорили про те, що синьо-біло-блакитні вже сьогодні дивляться у завтрашній день. На поле вийшла безпрецедентна, як для команд Маркевича, кількість молоді та «баночників» на контрактах. 18-річний нападник Кожушко, 19-річний воротар Кучер, недавно підписаний Адамюк і Томечак (ви ще його пам’ятаєте? А його підписали літом). Словом, щось нове – і не покидає враження, що до цього доведеться звикати у наступному сезоні.
Гра запам’яталася саме грою молоді. Нехай невдало, але зі старанням і бажанням бігав Кожушко. Воротар Кучер теж помітно хвилювався, і таки догрався – супердосвідчений Лисенко вдало оцінив ситуацію і миттєво прийняв рішення про удар у ближній кут – гол. Але це сталося після взяття воріт Шаховим у першому таймі. У другому ж Кучер, після пропущеного м’яча, зумів реабілітуватися і зробити суперсейв. Краще стрибав лише Махарадзе після удару Парцванії по власним воротам.
Після матчу вся команда «Дніпра» зробила коло пошани на стадіоні. Дуже не хочеться, щоб це коло стало прощанням Ротаня і Ко із «Дніпро Ареною», але вже точно синьо-біло-блакитні мають почати жити по-новому. Епоха ситих часів завершена.
По завершенні . зустрічі дніпряни отримали цілком заслужені весною бронзові медалі, а на післяматчевій прес-конференції Маркевич заявив, що нікуди не поспішає, ні з ким перемовин не веде і очікує на останнє слово Коломойського. Також головний тренер “Дніпра” дещо розчулився, зізнавшись, що раніше він не працював ніколи з настільки порядними футболістами і людьми, як у цій команді, додавши, що почувається цілком щасливим після двох проведених сезонів.
«Дніпро» захистив свою бронзу. Якщо в УПЛ 15/16 і була якась ідея – то її уособили саме дніпряни. Грати за честь та ім’я клубу, міста і за вболівальників, не дивлячись ні на які проблеми – це те, що хоче бачити кожний фанат футболу. «Дніпро» всім довів – він справжній «брутал».
Михайло Юхименко, Каріна Шпорт – Брутальний футбол
