Гроші на вітер

26 Бер, 2020| автор:


Найбільш провальні трансфери з точки зору ціна-якість.

У наш час мало не кожен другий трансфер може виявитися провальним. І це при божевільних витратах, які собі дозволяють топ-клуби. Експерти на диванах пророкують, що незабаром ця величезна мильна бульбашка лусне. Причина – пандемія коронавірусу, яка вже спричиняє економічну кризу. В наслідок цього клуби будуть рахувати кожну копійку і уважно підходити до кожного трансферу. Не будемо довго заглядати у майбутнє, а поки що представимо добірку найбільш провальних придбань футболістів за останні 5 років з точки зору корисності на футбольному полі. Таких гравців може знайтися вкрай багато, тому ми обрали найбільш яскраві приклади. Єдине що, в цій статті не буде літніх трансферів 19/20,оскільки вони будуть темою окремого матеріалу, і переходів Філіпе Коутінью та Усмана Дембеле в “Барселону”, адже ми вже писали про них. Хоча й їхні трансфери, безумовно, співзвучні з нашим заголовком.

Хуан Куадрадо, “Фіорентина” → “Челсі”, 31 млн євро, 2015-й рік

Жозе Моурінью купив Хуана Куадрадо в “Челсі” в розпал чемпіонського сезону 14/15 – колумбієць прийшов в останній день зимового трансферного вікна. Він був покликаний доповнити атаку і посилити в ній конкуренцію. Цей план з тріском провалився: Куадрадо виявився не готовим до англійського футболу від слова зовсім, півзахисник повністю загубився на полях Туманного Альбіону. “Особливому” вистачило рівно півроку, щоб зрозуміти цінність колумбійця для команди.

Вже наступного літа Хуан відправився назад в Італію – його в орендував “Ювентус”, який пізніше і викупив контракт гравця на постійній основі. Прийшов Куадрадо в “Челсі” за 31 млн, пішов за 27. Втрати не такі великі, однак користь на футбольному полі – ніяка. Зате футболіст за цей короткий час встиг стати чемпіоном Англії і взяти кубок англійської ліги, хоча його вклад в ці досягнення був максимально мінімальним.

Маттіа Кальдара, “Ювентус” → “Мілан”, 35 млн євро, 2018-й рік

Маттіа Кальдара – надзвичайно унікальний футболіст. “Ювентус” і “Мілан” в сумі витратили на його трансфер 54 мільйони євро, але футболіст не зіграв жодної хвилини в офіційних матчах ні за один, ні за інший клуб. В ті часи італієць вважався одним з найперспективніших захисників Серії А, тому дві вищезгадані команди без питань широко відкривали свої гаманці.

Влітку 2018-го Бонуччі повернувся додому в “Юве”, а Кальдара відпустили у зворотному напрямку за чималі, особливо як для нинішнього “Мілана”, 35 мільйонів. Проте серія важких травми так і не дозволила йому дебютувати за “россонері”. Півтора роки футболіст провів у міланському госпіталі, поки минулої зими не був орендований “Аталантою”, де колись і засвітився.

Вочевидь, керівництво “дияволів” зовсім втратило віру в те, що Маттіа зможе колись грати на високому рівні. Тепер вся надія тільки на Джан П’єро Гасперіні – сподіваємося, він зможе реанімувати центрбека.

Джексон Мартінес, “Порту” → “Атлетіко”, 37 млн євро, 2015-й рік

В “Атлетіко” завжди був потужний забивний форвард – від Форлана до Ґрізманна. І в момент придбання клубом Джексона Мартінеса у “Порту” в 2015 році, який за 3 сезони наколотив 67 м’ячів у португальському чемпіонаті, мало у кого були сумніви, що “індіанці” знову влучили в ціль. Але, як показала практика, навіть “матрацники” іноді промахуються. Мартінес вперто відмовлявся робити те, що від нього всі чекали –  забивати голи. За півсезону в Іспанії він зумів відзначитися лише 2 забитими м’ячами. Дієго Сімеоне вже й не знав, що робити з нападником. Проте тут, звідки не візьмись, прилетіла неймовірно щедра пропозиція із Китаю: “Гуанчжоу Евергранд” запропонував 42 мільйони євро.

Тож у Мадриді довго не думали – перев’язали колумбійця подарунковою стрічкою та відправили першим же рейсом до Піднебесної. І це всього через півроку після його переходу в стан “Атлетіко”. Ось як абсолютно провальний трансфер з точки зору користі на футбольному полі обернувся на неочікуваний прибуток у розмірі 5 мільйонів євро. Зараз 33-річний Джексон Мартінес грає за португальський клуб “Портімоненсе”, де також не вражає бомбардирськими звитягами: 1 гол у 18 матчах цього сезону.

Данні Дрінквотер, “Лестер” → “Челсі”, 38 млн євро, 2017-й рік

Дрінквотер пройшов з “Лестером” вогонь і воду – він виграв з клубом і Чемпіоншип, і АПЛ. Данні був частиною тієї легендарної команди, що вразила весь світ у 2016 році: разом з Н’голо Канте вони грали у зв’язці в центрі поля. Канте перейшов до “Челсі” відразу після того тріумфу, англієць поїхав у аналогічному напрямку через рік. Та домогтися такого ж успіху, як французу, Дрінквотеру не вдалося і близько. Півзахисник відіграв за лондонців всього 2 сезони. І якщо за перший рік він зіграв цілих 12 матчів, то впродовж другого сезону Мауріціо Саррі не випустив його на поле жодного разу.

Минулого літа англієць відправився в оренду в “Бернлі”, де займався всім, чим завгодно, крім футболу: лікувався від травм і навіть бився в нічних клубах. Взимку знову на правах оренди переїхав в “Астон Віллу”, де теж встиг відзначитися – в ході конфлікту на тренуванні Дрінквотер вдарив головою іспанського одноклубника Хоту. Тепер керівники “вілланів” серйозно розглядають варіант дострокового припинення оренди англійця. Ось така історія обійшлася “Челсі” майже в 40 мільйонів євро.

Андре Сілва, “Порту” → “Мілан”, 38 млн євро, 2017-й рік

“Коли я завершу кар’єру, збірна Португалії буде в хороших руках, тому що у неї вже є відмінний нападник. Це Андре Сілва”, – колись говорив Кріштіану Роналду в інтерв’ю Gazzetta dello Sport. Ймовірно, він тоді трохи поспішив з такими гучними висновками. Влітку 2017-го року Сілва перейшов до “Мілану” в якості одного з найперспективніших гравців світу. “Россонері” заплатили за форварда близько 40 мільйонів євро, покладаючи на нього великі надії. Надії, які незабаром розвалилися, як картковий будиночок. 2 голи за сезон у Серії А – таким горе-бомбардирам пряма дорога в УПЛ.

Ось як описують нападника прихильники італійського клубу: “В стані нашої команди португалець продемонстрував наступні навички – фотогенічність, лінь, відсутність мотивації та зневажливе ставлення до матчів”. Оренда в “Севілью” (9 голів за сезон) теж особливим успіхом не увінчалася, тому зараз Сілва доводить свою спроможність в “Айнтрахті” (4 голи та 3 гольові передачі за півроку). Кріштіану, ми переконані, що з такими наступниками збірна Португалії далеко не заїде.

Ренату Санчеш, “Бенфіка” → “Баварія”, 35 млн євро / Жоау Маріу, “Спортинг” Лісабон → “Інтер”, 40 млн євро. 2016-й рік

Долі цих двох півзахисників дуже схожі. Вони обидва подавали великі надії. Обидва перейшли з португальських команд в топ-клуби після тріумфу на ЧЄ-2016. Обидва не змогли закріпитися в їхніх складах. Обидва відправлялися в оренду в клуби АПЛ (Санчеш в “Свонсі”, Маріу – у “Вест Гем”). І обидва, як підсумок, були змушені зробити крок назад.

 Та якщо 22-річний Ренату Санчеш зараз поступово приходить до тями у французькому “Ліллі”, то 27-річний Жоау Маріу підкорює поля РПЛ у складі “Локомотива”, який тренує добре нам знайомий Юрій Сьомін.

Так, долі цих португальців справді схожі. Різниця лише в тому, що кар’єру одного з них ще можна врятувати.

* – вказані суми – дані сайту Transfermarkt.