Свій день народження Андрій Ярмоленко зустрічає у статусі одного з резервістів “Вест Гему”, який, хочеш-не хочеш, але змушує задуматися над зміною клубу.
“Ярмоленко розірвав “Галл Сіті”!”, “Феноменальний Андрій Ярмоленко! 2 голи та 2 асисти!”, “Ярмоленко отримав найвищу оцінку від WhoScored за матч з “Галл Сіті””, “Фантастика! Ярмоленко виграв для “Вест Гема” матч Кубка ліги!”, “Тренери “Вест Гема” вражені розкішною грою Ярмоленка”. Це все – заголовки українських медіа після того, як “молотки” розтрощили свого суперника в Кубку ліги, а Андрій Ярмоленко дійсно провів дуже сильний поєдинок.
Втім, ейфорія тут затуляє дійсно важливий момент: рівень суперника. “Галл Сіті” грає в Прем’єр-лізі і навіть не в Чемпіоншипі. “Вест Гем” обіграв представника третього дивізіону. Тре-тьо-го. Більше того – не основу, а другий склад “тигрів”. У порівнянні з попереднім матчем “Галлу” проти “Болтона” місце в основі зберегло тільки двоє гравців, порівняно з наступним, проти “Нортгемптону” – знову-таки, лише двоє.
Насправді ж, становищу Андрія у клубі зараз не позаздриш: в чемпіонаті він начебто зіграв у трьох з п’яти матчів, але все то були виходи на заміну, які сумарно дали “цілих” 43 хвилини. Головні конкуренти Ярмоленка, Джаррод Боуен та Мікейл Антоніо за цей час провели по п’ять матчів та забили три і два м’ячі відповідно. Не покращує перспективи і здатність 22-мільйонного новачка Саїда Бенрахма діяти на правому фланзі атаки (зазвичай він грає зліва).
Андрій – запасний гравець “Вест Гему”, і шансів, що це зміниться найближчим часом, майже немає. Погляньмо, які є варіанти у Ярмоленка.
Варіант перший, стабільний. Залишатися у “Вест Гемі”
Андрій сам не раз говорив, що щасливий у клубі. Він цілком органічно влився в колектив, жартує з іншими товаришами по команді, точно не є білою вороною – словом, у цьому плані все добре. Лондон – прекрасне місто, у нього хороша зарплата (хоча й навряд чи 6 млн фунтів, яку широко розтиражували з посиланням на сайт-ноунейм Sportrac). У побутовому плані причин йти немає, покидати клуб можна хіба що за бажання грати в футбол. А ось куди – це вже запитання на мільйон.
Варіант другий, грошовий. Китай
Наприкінці трансферного вікна “Sky Sports” писав про інтерес китайського “Шаньдун Лунену” до Ярмоленка. Звісно, зараз не 2016, і 16 мільйонів євро, на які тоді в цей клуб перейшов Граціано Пелле, тепер не заплатять, втім можна не сумніватися, що Андрію запропонували б чудовий заробіток незадовго до завершення кар’єри. Зараз за “Лунен” з-поміж легіонерів грають той-таки Пелле, Маруан Феллаіні, бразильці Роджер Гедеш та Мойзес і улюбленець фанатів “Динамо” Тамаш Кадар.
Приблизно те ж саме можна сказати й про будь-який інший азійський напрямок для ветеранів – Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія і тому подібне.
Варіант третій, слідами Златана та Руні. США
Американо-канадська “Головна футбольна ліга” – ще один напрямок для ветеранів, з тією різницею, що права та свободи громадян тут є однією з ключових цінностей, а не викликають пустим звуком. На користь цього варіанту говорить високий рівень розвитку суспільства та вже звична Ярмоленку англійська мова скрізь.
До того ж, інтерес до “соккеру” в Америці зовсім не такий малий, як прийнято думати: минулого сезону матчі відвідувало в середньому понад 21 тисячу осіб. Це дев’ятий показник у світі і це набагато більше, ніж навіть у праймової УПЛ. Щоправда, той-таки Китай з майже 24 тисячами – взагалі п’ятий.
В США та Канаді грало багато футболістів, що були кумирами в Європі – Девід БекГем, Дідьє Дрогба, Андреа Пірло, Стівен Джеррард, Френк Лампард, Давид Вілья, Вейн Руні, Златан Ібрагімовіч – чому б Андрію не піти їх слідами?
Варіант четвертий, футбольноатмосферно-фінансовонебезпечний. Туреччина
Сподіваємося, що ковід все-таки не вічний і вже скоро стадіони будуть знову заповнені вщент. Ось тоді Туреччина поверне свій найпотужніший аргумент, чому треба переходити туди – атмосфера на стадіонах. Футбольного рівню Андрія цілком вистачить для того, щоб рубатися за який-небудь “Галатасарай”, “Бешикташ” чи “Фенербахче” у несамовитій атмосфері стамбульських дербі. Якщо що, можна набрати Хосе Сосу, який запалював там у “Бешикташі” та “Трабзонспорі”, а зараз намагається знову зробити топа із “Фенербахче”.
Проблема у великій фінансовій ямі турецьких клубів, особливо грандів. Чи будуть вони платити обіцяне – ще та лотерея. У цьому році легенда “Реалу” Лоріс Каріус подав в суд на “Бешикташ” через заборгованість по зарплаті, а Мохамеду Ельнені “чорні орли” виявилися винними 600 тисяч євро. Решта – не кращі. ЗМІ говорили про борги “Ґалатасарая” перед Веслі Снайдером, з такими ж звинуваченнями покидав “Фенербахче” німець Макс Крузе.
Варіант п’ятий, рідний. Повернення в “Динамо”
Зізнайтеся, ви ж думаєте про повернення Ярмоли до Києва, як це свого часу зробив Андрій Шевченко? Він з легкістю міг би катати колгоспи в УПЛ та бути лідером у роздягальні, додати команді необхідного досвіду. Однако просто зараз Ярмоленку немає місця в команді.
На позиції Андрія грає віцекапітан “Динамо” Віктор Циганков, і відправляти його в резерв видається рішенням доволі нерозумним. А якщо Віктора все-таки продадуть до Європи, хоча й не дуже в це віриться, то є ще Жерсон Родрігес і вихованець клубу Георгій Цитаїшвілі – може, грузин все-таки заграє?
Та й зарплата Андрія у кілька мільйонів євро – навряд чи “Динамо” її потягне.
Проте, через кілька років кадрова ситуація в клубі та фінансові запити Андрія можуть змінитися, і тоді варто буде знову розглянути цей варіант, чом би й ні?
Андрію Ярмоленку – 31, і це ще зовсім не ветеранський вік для одного з найкращих гравців в історії українського футболу. Сподіваємося, що він вибере найкращий для себе варіант, а ми ще побачимо такі заголовки, як на початку статті. Тільки цього разу звитяги Андрія дійсно матимуть цінність для клубу.
