Підопічні Жозе Моурінью, попри бездоганну гру у чемпіонаті, неочікувано провалили поєдинок проти “Бредфорда”. Можливо, “злили”, зважаючи на щільний графік, однак Моу мало чи не хрестився, мовляв, боролися, билися…
Півфінал Кубку Ліги, “Челсі” та “Ліверпуль”, принциповість зашкалює. Що ще потрібно для дійсно хорошого матчу? Гравців, по суті, мала мотивувати і внутрішня атмосфера у клубі – у Роджерса та Моурінью вчора був день народження.
З перших хвилин команди виглядали в’яло, і гострий момент виникнув лише на 10-ій хвилині – Емре Джан, отримавши неприємний удар по нозі, спочатку “відпочив” у технічному майданчику, а потім кинувся з’ясовувати стосунки із кривдником Костою.
Лазар Марковіч спробував пройти оборонні редути “пенсіонерів”, однак досвідченого Джона Террі так просто не пройти. Через мить Рахім Стерлінг пошив у дурні Зуму, але француз з легкістю виправив помилку, відтіснивши півзахисника корпусом.
На 23-ій хвилині арбітр Майкл Олівер був просто змушений призначати пенальті – Мартін Шкртел завалив Дієго Косту у карному майданчику, втім рефері порушення не зафіксував. Так, характер у Кости не найкращий, але санкцій “Ліверпуль” оминув чудом.
Через мить “скаузери” взагалі могли повести у рахунку – на пас Джеррарда відгукнувся Альберто Морено, але вразити володіння Куртуа йому не вдалось. Буквально, у наступній атаці бельгієць знову був у грі – цього разу Коутінью “розхитав” увесь захист “синіх” (бідолаха Зума) і потужно пробив. Ногою! Ногою відбиває Куртуа і рятує зад Моурінью!
“Ліверпуль” втомився очікувати на помилку опонента, йому до “лампочки” позиційна боротьба! Така реакція лише роздратувала господарів – і, ось, нарешті ми стали свідками швидкісних переміщень, комбінацій та, у підсумку, невдалого виконання штрафного удару Оскаром після “рандеву” . із Лукасом Лейвою.
На 43-ій хвилині Коутінью знову турбує Куртуа, спочатку перегравши Івановіча, а потім вирішив ударити низом – сфера пролітає поруч із стійкою.
Перший тайм – 0:0. Хлопці Роджерса вигдядали привабливіше, публіка незадоволена, суддю освистують.
Дебют другої сорокап’ятихвилинки запам’ятався вимушеною заміною Сеска Фабреґаса (Рамірес кинувся напоміч товаришам) та ганебним вчинком Кости, який пройшовся по Шкртелу. Підло! Мабуть, непризначений пенальті розлютив у перерві Моу – агресивно грають гравці столичного клубу. Повністю перехопили ініціативу – то Азар бавиться у штрафній, то Міньоле мусить добряче попрацювати. Втратили “червоні” темп, ніяк не можуть вийти з-під пресу опонента і лише Стерлінг невтомно шукав свій момент.
Куди дивиться арбітр! М’яч потрапив у руку Хендерсону на 66-ій хвилині і мало бути вилучення! Мала бути друга жовта у англійця! Реакція Жозе була вельми епічною.
Поява Балотеллі гру не пожвавила (Марковічу побажаємо солодких снів) – італієць, принаймні, з перших хвилин не міг ніяк долучитися до атаки. Стояв та спокійнесенько спостерігав, як Оскар моніторить флангами “Лівера”, Азар фактично бомбардує захист мерсисайдців пасами, або Коста безуспішно турбує Міньоле… Прокинувся вусань майже під завершення основного часу, здебільшого, граючи п’ятками…
90 хвилин – 0:0. Додатковий час.
І!!!! Броніслав Івановіч!!! 94-та хвилина – Вілліан виконує штрафний удар, навісна передача адресується Броніславу і сербський захисник переправляє круглого у сітку! 1:0! І, знаєте, все виглядало, більш ніж, логічно – “сині” тиснули протягом усього другого тайму і цілком справедливо повели у рахунку.
Не менш “смачним” моментом завершення першого екстра-тайму видався епізод із -знову – Костою та Шкртелом. Ну бидло, цей Коста…
Матч так і завершився на користь Моу. 1:0 – “Челсі” у фіналі.
