Минулого тижня виконавчий комітет УЄФА остаточно вирішив питання з впровадженням технологій фіксації голу і анонсував застосування системи вже на Євро-2016.
Нерідко суддівські помилки вирішували результат не тільки матчу, але й усього турніру. Втім, останнім часом їх значно поменшало – нарешті на допомогу прийшла Goal-Line Technology (GLT), система фіксації голу. Серед провідних чемпіонатів Англійська Прем’єр-ліга першою відгукнулася на інноваційні новинки – перший гол, який успішно зафіксувала система, був забитий Едіном Джеко в сезоні 2013/14 у ворота “Кардіфф Сіті”. Але про все по порядку.
Якщо врахувати, що спірні ситуації з перетином м’яча лінії воріт були тільки на чемпіонатах світу 1966 і 2010 років, то немає необхідності вводити технології з-за двох випадків за 40 років. Мішель Платіні, 2011 рік.
Дійсно, з моменту скандального фіналу чемпіонату світу 1966 року і стадії однієї восьмої Мундіалю-2010, в якій за іронією долі в черговий раз зустрілися Англія і Німеччина, минуло 44 роки. Незараховане і очевидне взяття воріт Мануеля Ноєра півзахисником Трьох левів Френком Лемпардом лише зайвий раз продемонструвало, що проблеми майже півстолітньої давності залишаються актуальними і нікуди не дінуться. Правда, якщо третій гол, забитий Джеффрі Херстом, можна обґрунтувати відсутністю належних на той час технологій і, як-не-як, банальним людським фактором (помічник головного судді азербайджанець Тофік Бахрамов, судячи з його мемуарів, так і достеменно не знав, чи перетнув м’яч лінію), то в 2010 році, в епоху науково-технічного прогресу, дана ситуація абсурдна і закономірно спровокувала нову хвилю справедливої критики.
Цитата Платіні викликала у багатьох іронічну посмішку, оскільки заперечувати той факт, що спірних ситуацій не було зовсім, досить безглуздо. На клубному рівні їхня кількість солідна – варто лише згадати матч “Манчестер Юнайтед” – “Тоттенхем” і незарахований гол Педру Мендеша. Або навпаки – в боротьбі за путівку у фінал Ліги чемпіонів-2005 гравець “Ліверпуля” Луіс Ґарсія вдарив у напрямку воріт “пенсіонерів”, захисник Вільям Ґаллас вибив м’яч із лінії, але арбітр зустрічі Любош Міхел залишився зі своєю думкою і відібрав шанс у “Челсі” на поїздку в Стамбул. Тобто, дійсно яскравих прикладів не злічити. Саме тоді ФІФА, намагаючись вгамувати ФА, спробувала варіант з використанням м’яча з мікрочіпами, але в 2008 році була змушена припинити випробування, оскільки, якщо вірити словами Блаттера, “технологія дає правильний результат тільки в 95 відсотках випадків”.
Цікаво, що після поєдинку Німеччина-Англія вперті журналісти все-таки дістали Зеппа незручним запитанням щодо фіксації, на що швейцарець у відповідь натякнув, мовляв, технології визначення є нерентабельними, обумовлюючи недешевою ціною.
“ФІФА поки не бачить надійних і недорогих систем фіксування моментів для взяття воріт”.
Але вже незабаром все змінилося. Міжнародна рада футбольних асоціацій (IFAB), який уповноважена впроваджувати нові правила у футболі, з подачі Блаттера, дала добро на використання GLT 5 липня 2012 року і результатом залишилася задоволеною. Перші і, головне, успішні спроби відбулися на клубному чемпіонаті світу в Японії – в офіційному матчі між Хіросімою і Оклендом були задіяні Hawk-Eye (досить давно застосовується в тенісі і крикеті) і Goalref. Потрібно підкреслити, що двома роками раніше, до інциденту з Лемпардом, IFAB люто заперечила будь-які системи – тільки шотландські та англійські представники проголосували “за”.
Преса позитивно зустріла довгоочікуване нововведення, а самого Блаттера ніби підмінили – президент ФІФА чи не власноруч популяризував і рекламував технології, зазначивши, що система буде функціонувати на КЧС в Марокко, Кубку Конфедерації і ЧС в Бразилії.
Звичайно, вся футбольна громадськість розуміла, які мотиви змусили старого консерватора прийняти подібні заходи. Справді, його складно назвати новатором і більшість експертів переконані, що саме скандал з гравцем Челсі наштовхнув голову піти на такий крок, щоб не дискредитувати імідж організації. Хто ж знав, що станеться кількома роками пізніше.
19 липня, через два тижні після вердикту IFAB, стався, мабуть, найрезонансніший гол Євро-2012, з-за якого угорську суддівську бригаду, очолювану Віктором Кашшаї у нас прийнято згадувати лихим і зовсім не тихим словом.
.jpg)
“Після вчорашнього матчу GLT – це більше не альтернатива, а необхідність”, – написав у Твіттері Блаттер.
. Платіні довго виправдовувався за помилку Кашшаї, не забуваючи акцентувати увагу на тому, що Мілевський віддавав м’яч Девічу, коли той опинився в офсайді. Але на питання про відеоповтори і фіксації голи Мішель сказав наступне:
Не замислюючись ні на секунду, скажу, що це система, при якій матч обслуговують п’ять арбітрів. Це була головна зміна порівняно з попередніми Євро. Нова система принесла нам велику користь. Завдяки їй гравці стали менше симулювати у штрафному. Також футболісти стали менше смикати один одного за майки під час стандартних положень. На нинішньому Євро ми побачили багато голів, причому значно збільшилась кількість результативних ударів головою. Це не випадковість. Система з п’ятьма рефері діє як стримуючий засіб для захисників і підвищує видовищність футболу.
Мотиви Платіні не зовсім зрозумілі і подальші аргументи, на кшталт, “футбол втратить видовищність” досить розмиті. Для міжнародної інстанції, під егідою якої щорічно проходить найпопулярніший клубний турнір Європи, інвестиція в 50 мільйонів євро за п’ятирічний термін – погодьтеся, невеликі гроші. Два додаткових арбітра в рамках проведення єврокубків аж ніяк не усунули, більше того – нерідко демонстрували неефективність.
Блаттер ж стримав свої наміри і дав зелене світло на використання німецької системи GoalControl, суть якої, думаю, всім відома – 14 камер безперервно і автоматично записують положення м’яча в трьох вимірах, коли він знаходиться поблизу лінії воріт. Якщо м’яч повністю перетинає лінію воріт, центральний комп’ютер переробляє інформацію менш ніж за секунду і передає закодований сигнал (вібрація і звук) на приймач годин рефері.
Система прийшла на допомогу і довела профпридатність майже миттєво – вже в першому турі Кубка Конфедерації, в матчі між збірними Нігерії та Таїті, який закінчився з розгромним рахунком 6:1 на користь перших. Цікаво, що перший гол африканців був спочатку записаний на захисника Уву Ечіджіле, але GLT зафіксувала автогол. Після ретельного аналізу виявилося, що система права – м’яч у власні ворота відправив гравець збірної Таїті Ніколя Валлар.
Пізніше, на Чемпіонаті світу під час гри збірних Франції та Гондурасу стався досить відомий епізод – Карім Бензема, виконуючи удар головою, влучив у штангу воріт Ноеля Вальядареса, який не зумів зафіксувати м’яч і дозволив тому перетнути лінію. Тим не менш, воротар швидко повернув м’яч у рукавиці, але суддя Сандро Річічі залишився невблаганний і вказав на центр поля. Загалом, 171 гол був забитий на полях Бразилії і всі їх GoalControl зарахував вірно.
Зрозуміло, що такий приголомшливий результат суттєво підірвав концепцію Платіні з п’ятьма суддями. А, дивлячись на корупційну бомбу, яка остаточно підірвала його авторитет, можна припустити, що палке і невгамовне протистояння француза нововведеням приховувало за собою бажання просто маніпулювати футболом. Адже, якщо вже декілька років поспіль не вщухають суперечки, які стосуються жеребкування Ліги чемпіонів і Ліги Європи, то, що заважає УЄФА підлаштовувати результати самих матчів? Впровадження технологій фіксації голи – це шлях, який відповідає дотриманню спортивного принципу і робить сам вид спорту трішки простішим – без інтриг, скандалів і суперечок. А це, мабуть, найголовніше.
