Сьогодні легендарному капітанові “Дніпра” – 39 років. Він став символом дніпровської команди, серцем та душею. Кар’єра Руслана Ротаня мала свої злети та падіння, щасливі моменти та прикрі ситуації, конфлікти та поразки. Сьогодні, у день народження Русіка, ми згадаємо весь шлях від футболіста до тренера та від няшки до грішника.
Футбольне дитинство Русланчика
Вся полтавська сім’я Ротанів зібралася за обідом. Мама Людмила поставила на стіл печену качку з яблуками. Маленький Руслан миттю вихопив найапетитнішу частину – ніжку. Майбутній капітан “Дніпра” дуже любив цю страву і з радістю сідав її наминати. Поруч були брати – Петро та Сергій. Батько поглядав на них строгим поглядом. Ще не забув витівку синів. Вони на днях вкрали мотоцикл у дідуся в Максимівці. Думали, що їх не піймають, але фарт був не на їхньому боці цього дня. Хлопці навіть викрутили лампочку і замаскували стару дитячу коляску під мотоцикл. Та діда не проведеш. Знав, напевно, на що здатні його внуки.
– Відпочиньте і на тренування!, – дав команду батько.
Петро Ротань був футболістом і захищав кольори “Колоса” (прим. – нинішня “Ворскла”). Він у свій вільний час постійно грав з синами, тренував їх та виховував дух переможців. Не забував і критикувати, щоб хлопці постійно прагнули самовдосконалення. Такі тренування мали великий вплив на формування Русланчіка і його остаточний вибір у майбутній професії. Навіть засинав із м’ячем в дитинстві.
Вирішено – буде футболістом! Спочатку пішов до ДЮСШ “Ворскла”, а у 13 років потрапив у Дніпропетровський спортивний інтернат. Зуміли з батьком запізнитися на автобус і змушені були добиратися попуткою на перегляд. Не дарма вони подолали цей шлях, адже хлопчина пройшов усі відбори і саме з цього моменту почався серйозний шлях майбутньої легенди у футболі. Серйозний шлях з серйозною кличкою – “Хом’як”. Ще тоді оцінили його великі щоки з характерним рум’янцем.
Руслан потрапив під крило Романа Григоровича Шнейдермана – тогочасного тренера. Ротань у своїй книзі пише:
“Саме він дав мені зрозуміти, що позиція в середині поля – це моє, йому вдалося навчити і надихнути мене, окреслити траєкторію мого майбутнього футбольного шляху. Позиція в центрі поля потребує гострого і швидкого мислення. Роман Григорович повірив у мене, за що я йому безмежно вдячний”
Дуже важливо потрапити у вірні руки, які зможуть направити тебе в потрібне русло та дати поштовх для майбутніх досягнень. Цікаво те, що Шнейдерман був капітаном та півзахисником “Дніпра” і зігрів за нього 393 матчі. Цей рекорд у 2016 році побив саме його учень – Руслан Ротань. На його рахунку загалом 416 ігор в офіційних турнірах.
“Welcome to “Dnipro”. Початок професійної кар’єри
Завдяки таланту та праці Руслан ще в 11 класі їздив з “Дніпром” на збори. Там умудрився підхопити зараження крові та ще й у “подарунок” діагностували міжхребцеву грижу. Перший удар по кар’єрі. На щастя, фахівці допомогли хлопчині залишитися у футболі. Першу зарплату в сумі 50$ витратив на випускний костюм, а решту віддав батькам.
Після закінчення інтернату Ротань підписав сконтракт. Спочатку грав у дублі. Дебют хлопця у Вищій лізі відбувся 7 листопада 1999 року, коли “Дніпро” переміг “Кривбас” 1:0. Йому ще не було й 18-ти. Ротаня випустили в останній десятихвилинці. В той час головним тренером був Микола Федоренко, який тренував Русіка ще в інтернаті.
Напевно, свій дебют святкував під пісню Брітні Спірс ” …Baby One More Time”. Футболіст обожнював цю виконавицю. Скуповував всі її альбоми, вішав у кімнаті на базі плакати і безперервно слухав результат творчості співачки.
Під драйвові пісня Брітні “за штурвал” вривається Євген Кучеревський. Саме він повірив у молодого футболіста і Ротань остаточно закріпляє за собою місце в основі. Тренер називав Руслана “червонощоким” через його вже фірмовий рум’янець. Та найголовніше, що футболіст проявив свої найкращі якості – футбольний інтелект, чудове бачення гри, непоступливість та відмінна робота з м’ячом. Русік розквітав на футбольному полі та перетворився у серйозного гравця. І почалися прекрасні часи…
Перший гол за “Дніпро” у матчі проти “Закарпаття”. Та ще й головою!
Перша медаль – бронза чемпіонату України у 2003-2004 роках. Саме в цьому сезоні про Руслана Ротаня почали говорити по всій футбольній Україні.
Перший серйозний турнір. “Дніпро” потрапив до кваліфікації Кубку УЄФА. Пройшли “Вадуц”, “Гамбурґ” та “Динамо” (Загреб), але оступилися на “Олімпіку” в 1/16.
Перший гол у єврокубках – Кубок УЄФА (2004/2005), матч проти “Утрехта”.
Перша капітанська пов’язка. Згодом стане зрозуміло, що Ротань і капітанство – слова, які обов’язково мають стояти в одному рядку.
Перша дружина – Марія Ротань, яка подарувала йому троє дітей – Ангеліна, Богдан та Захар.
Вихід на новий рівень – “Динамо”
Ротань прекрасно заявив про себе у “Дніпрі”. Рано чи пізно “пташеня має вилетіти із гнізда” у пошуках нових випробувань та для досягнення нових цілей. Цим новим прихистком стало київське “Динамо”. У своїй книзі футболіст розповідає, що не хотів на той час йти з “Дніпра”. За нього все вирішили Коломойський та Суркіс:
“По суті, два президенти вже давно домовилися про мій перехід і лише поставили мене до відома. Коломойський продав мене в “Динамо”, за моїми джерелами, за 5 мільйонів доларів. Буду відвертий: у момент переходу я мав сумніви чи зможу заграти в такому видатному клубі, якім, безумовно, є київське “Динамо”
Ці думки в певні мірі були віщими. Спочатку талановитий гравець чудово влився у колектив та навіть мав місце у старті в ролі лівого півзахисника. Саме там його бачив тренер Леонід Буряк. Однак, як це часто буває, в житті трапляються неприємні епізоди. В даному випадку – травма зв’язок гомілкостопа. А це дуже боляче і процес реабілітації може затягнутися на довго. У випадку Руслана – півроку.
Місце у стартовому складі втрачено. Належної ігрової практики немає. На згадку залишається лише золота медаль чемпіонату. Що ж робити далі?
Русік, давай додому!
Рідне “Дніпро” прихистило Ротаня взимку 2007 року. Футболіст потрохи відновлювався і знову став ключовим гравцем та остаточно став опорним півзахисником. Скажемо дякую за це тренеру Володимиру Безсонову.
Клуб набирав обертів. На посаду головного тренера прийшов Хуанде Рамос зі своїм штабом, який за 4 роки побудував сильний колектив, завоювавши з ним срібло чемпіонату. До того ж цей тренер удосконалив найкращі футбольні якості нашого іменинника. Ротань став істинним капітаном та лідером на футбольному полі.
Був момент, коли Ротань міг перейти в казанський “Рубін”. Контракт із дніпрянами закінчився, а новий чомусь не пропонували. Представники “Рубіна” звернулися до Русіка ще взимку 2014, а влітку він поїхав з ними на збори. За це отримав багато гейту, адже на той час Росія скинула “овечу шкуру” та перетворилася з сусіда на агресора. Капітану та його сім’ї навіть дзвонили і погрожували. Все ж Коломойський в останній момент запропонував контракт Руслану. Репутація врятована. Ротань продовжує бути душею та серцем команди.
“Можливо все!”, або Фінал Ліги Європи
Після Рамоса прийшов Мирон Маркевич. Разом почали творити нову історію, вийшовши вперше у фінал ЛЄ. Це був важкий шлях. Вже тоді почалися фінансові проблеми у клубі. Хлопці, незважаючи на все, впевнено йшли вперед. Все-таки футбол – це більше, ніж гроші.
Спочатку у кваліфікації здолали “Гайдук”, далі чудом вийшли з групи, бо відверто провалилися там, весною залишили позаду “Олімпіакос”, “Аякс”, “Брюгге” і нарешті “Наполі”. До того мало хто вірив, що “Дніпро” пройде до фіналу. Футболісти “вмерли” на полі, але додавили цю перемогу.
“Коли ми пройшли “Наполі”, то в мене не було ніяких емоцій. Я був фізично й психологічно спустошений. Якби мене не забрали одразу на допінг, то ще годин п’ять зі стадіону не поїхав би. Просто не міг йти. Як зараз пам’ятаю: сидів на допінг-тесті й не рухався. Ми витратили стільки енергії в тому київському матчі, що це не можна передати словами. В мене, відверто кажучи, вперше в житті була така ситуація. Все віддали для перемоги над італійцями”
Руслан Ротань
Всі ми пам’ятаємо те, що Маркевич зі своїх грошей платив хлопцям преміальні, а Руслан Ротань разом з Андрієм Русолом купили форму на фінал, який був радісний і водночас сумним моментом. Фантастика, що “Дніпро” взагалі там опинилося, але прикро, що зупинилися за крок до омріяного трофею. “Севілья” виявилася сильнішою. А наш іменинник забив красень-гол у матчі.
“Якщо брати глобально – дуже всі засмучені. Звичайно ж, хотілося перемогти. Але завжди є переможці і переможені. Сьогодні ми програли. Тим не менше, хочу сказати тренерам, уболівальникам, керівництву клубу спасибі за те, що ця казка тривала цілий рік. А тепер же ми зі сльозами на очах прощаємося з Лігою Європи”
Руслан Ротань
Після фіналу “Дніпро” поступово наближався до свого зникнення. Ротань ще довго залишався з клубом, підтверджуючи той факт, що капітан останнім йде з корабля. Після “Дніпра” була празька “Славія”, а потім “Динамо”, де провів лише 6 місяців.
Миттєвості збірної
Звичайно, що такий футболіст не оминув головної команди. Руслан Ротань зіграв за збірну 100 матчів, у яких забив 8 голів. При цьому не отримав жодної червоної, адже відчував надвідповідальність у таких матчах. Дебютував у національній команді під керівництвом Леоніда Буряка 12 лютого 2003 року в матчі Туреччина – Україна 0:0.
ЧС-2006 у Німеччині. Мить, яку з гордістю згадує український вболівальник. Ротань теж відзначився на цьому турнірі, забивши важливі голи у кваліфікації. Вихід у 1/4 фіналу – величезне досягнення для нашої збірної. В цей час у Руслана народилася перша дитина – Ангеліна.
Євро-2012. Так склалося, що Ротань практично не виходив на поле і відіграв лише 10 хвилин. Олег Блохін не бачив гравця у старті. Та це не завадило футболісти відчути всю ейфорію домашнього Євро.
Євро-2016. Про яке не хочеться згадувати. Ротаня тоді вперто Фоменко не випускав на поле. Ніхто не розумів, чому капітан не грає. Випустили Русіка на заміну аж на матч з Польщею, який нічого не вирішував. Він довів, що був вартий місця в основному складі, ставши кращим футболістом матчу.
Руслан Ротань обожнював грати за збірну та завжди віддавав себе на футбольному полі. Він зумів заслужити повагу своїми діями у вболівальників.
Гріхи Русіка. Не така вже він і няшка
Ротань став відомий своїми конфліктами з арбітрами та надмірною емоційністю на футбольному полі. Селезньов навіть дав йому кличку “Псих”, за те, що той постійно кричав на полі.
З деякими суддями у гравця були свої рахунки. Найнеулюбленіший – Анатолій Абдула. Після матчу з “Зорею” Ротань цілеспрямовано тричі наступає на ногу арбітру, через те, що той ставить на 93 хвилині штрафний, який суперник максимально використовує. Ротань говорить, що йому нема за що вибачатися перед Абдулою, адже той 2 роки в кубку України знищував “Дніпро”.
Ще один неприємний епізод з капітаном трапився після матчу з “Шахтарем”.
І хоч він вибачився за ДНРівський футбол, але це міняє того, що таке формолювання вилетіло з його вуст. Серйозно так думаєш? Такі заяви явно не йдуть на користь репутації. Комусь треба повчитися стримувати свої емоції.
Нове амплуа. Тепер Руслан Петрович
Після завершення контракту з “Динамо” Руслан Ротань стояв на роздоріжжі. Доля внесла свої корективи і легенда “Дніпра” завершв свою кар’єру. На жаль, у Руслана захворів батько і він разом з ним полетів до Ізраїлю на лікування. У травні 2020 року тато помер.
В житті Ротаня почалося нова епоха – тренерство. Як асистент Шевчука, він потрапляє в “Олімпік”. Тандем попрацював недовго. Шевчук подає у відставку через те, що не може забезпечити результат для команди. Ротань йде також з посади.
Русіка призначають головним тренером молодіжної зміни. Це ще один шанс проявити себе. Збірна виграє турнір у Туреччині та Кубок Лобановського, але провалюється на відборі на молодіжне Євро-2021. Результату немає, як наслідок полилося багато критики, а Ротаня назвали типовим фізруком. Коуч наразі парирує це тим, що гра – не є для нього головною ціллю.
“Для мене головним показником будуть не турнірні очки, а те, хто потрапить до головної команди країни. Щоб у хлопців було розуміння принципів роботи”
Руслан Ротань
Тренер наразі будує команду і нібито вчить її грати першим номером, контролюючи м’яч та вихід в атаку через пас (особисте прохання Андрія Миколайовича). Наразі до Руслана дуже багато запитань, однак у нього є довіра від Асоціації та головного тренера першої команди. І це найважливіше. Хтозна, можливо, з часом виявиться, що Ротань не такий вже й фізрук.
А поки наш іменинник насолоджується життям. Виховує у щасливому другому шлюбі з Крістіною п’ятеро дітей: Ангеліну, Богдана, Захара, Мирослава і Домініка. Якщо Ротань справляється з роллю багатодітного батька, то що йому та молодіжні збірна?
