«Львів» зіграв останній домашній матч в цьому році. Надважливий поєдинок очікував «городян» із «Маріуполем». Це не просто гра, а битва за першу шістку. Приазовцям достатньо було набрати один пункт, щоб потиснути «Десну» та зайняти 6 позицію, а от «Львів» влаштовувала лише перемога, адже від бажаного місця відділяло аж 4 очки. Після нічиєї з «Шахтарем», очікувалася і гідна гра з «Маріуполем». Ніхто не буде поступатися супернику, адже ціна помилки занадто велика.
17 тур УПЛ відкривав наш «улюблений» зимовий футбол. Період, коли ти вісім разів подумаєш над чим чи йти на стадіон, чи простіше увімкнути трансляцію та насолоджуватися, якщо вийде, футболом вдома. Проте, 2 грудня, погода на вулиці була доволі футбольною, як для зими, бо не сягала нижче -1 градуса. Матч на стадіоні «Арена Львів» мав бути цікавим, тому була надія, що вболівальники все-таки прийдуть на стадіон.
Дісталася локації я доволі швидко, а це буває вкрай рідко. Львів’яни чудово знають, що у вихідні дні всі їдуть на закупки в «Ашан», тому побачити не заповнену маршрутку – майже нереально. Але я влізла і це вже досягнення. Та не все може бути без проблем. Я певний час не могла потрапити на трибуну через прес-зону (так, авторів «БФ» ще туди пускають). Потрібно піднятися по сходах і пройти крізь двері, які виявилися заблокованими затяжками на ручках. Неочікувано. Добре, що існують такі люди, як стюарди. Двері відчинили, але без вогню не обійшлося, в прямому сенсі цього слова. Довелося з-за допомогою запальнички перепалювати затяжки. Тепер журналісти, які заходитимуть після мене, не матимуть проблем з доступом.
Потрапивши на трибуну, мене охопило розчарування. На стадіоні майже не було людей. Відвідуваність пробила своє дно. Лише 494 глядачів прийшло на футбол. Навіть веселі пісні Дзідзя не додають позитиву, коли переводиш погляд на майже порожні трибуни. «Арена Львів» доволі великий стадіон, тому ефект порожності лише посилювався
Матч розпочатий у тиші, набрав обертів ще з перших хвилин. Стало зрозуміло, що дрімати на трибуні не доведеться. На початку поєдинку, а це 6 хвилина, Бруно з-за допомогою своєї голови відкриває рахунок у цьому матчі. Цей м’яч став сьомим для футболіста в чемпіонаті України. Швидкий гол надавав оптимізму для «городян». Вболівальники трішки заворушилися та поки ще ліниво проявляли свої емоції.
Маріупольці не хотіли віддавати ключ від перемоги львівській команді, тому майже одразу відповіли… невлучною закидушкою за шиворот Сарнавському. Воротарю «городян» просто пощастило, що круглий не потрапив у площину воріт. Прицілилися і таки забили, але зі штрафного. Піхальонок все зробив, як майстер. Тут навіть немає, що коментувати. 1:1 і це прекрасний початок поєдинку. Внутрішній фанат футболу вимагає більшого. Давайте ще! Як відомо, думки матеріалізуються. Федорчук сфолив на Тейлорі і арбітр призначив пенальті у ворота Худжамова. Всі затамували подих. Воронін спокійно реалізовує свій шанс та робить рахунок на табло 2:1. Ого, після такого навіть прокинулися фанати «синьо-золотих левів» (вболівальники «Карпат» зараз нецензурно виразилися). Виявляється, на стадіоні є кому створювати атмосферу. Групка із десь 15 людей кричали у підтримку своєї улюбленої команди та підганяли у напрямку перемоги. Час від часу і звичайні вболівальники вмикали режим охкання на нереалізованих моментах та засвистували суперника. Це, звичайно, не було потужно, але навіть з цим ніяк би не зміг впоратися одинокий вболівальник «Маріуполя» на гостьовому секторі.
У перерві на глядачів чекала додаткова розвага – ковзанка. Весело спостерігати, як люди, з гарячим чаєм або кавою, намагаються дійти або доїхати до свого місця дислокації. Можна паралельно влаштовувати у проході змагання з фігурного катання. Можливо, хоч вони зберуть більше глядачів.
У другому таймі я зрозуміла чого не вистачає – оркестру. З ними значно веселіше. Без них, команди змушені розважати вболівальників. З цим вони сьогодні прекрасно справляються. Приазовці на перерві наточили свої зуби і почали «кусати» суперника гострими моментами. Зубков та Вакула активно проявляли себе біля воріт «городян». Всі старання не пройшли даром, Вакула, після прострілу партнера, потужним ударом відправив круглого у ворота Сарнавського. Нічию врятовано. До речі, автор голу був одним із найактивніших на футбольному полі.
Рахунок до кінця матчу залишився незмінним. Хоча господарі намагалися все ж вирвати перемогу, але моменти так і не ставали результативними. До слова, це вже третя нічия підряд для «Львова». У підсумку, приазовці шості, а «городяни» – восьмі у турнірній таблиці. «Маріуполь» влаштувала нічия, а от «Львів» наразі пролітає над першою шісткою, як літаки над «Ареною Львів».
По завершенню матчу, підняти настрій для вболівальників «Львова», після втраченої перемоги, міг лише прекрасний захід сонця, який надавав особливого сяйву стадіону та розмальовував небо яскравими вогняними кольорами. Стадіон вирішив красиво попрощатися зі своїми відвідувачами аж до лютого. Гряде перерва, де всі зможуть відпочити та набратися сил для нових битв. До зустрічі, «Львів»!
Софія Дорощук, спеціально для “Брутального Футболу”