• BF Family
  • Фентезі-ліга
  • Подкасти
Немає результатів
Переглянути всі результати
Четвер, Січень 28, 2021
Брутальний футбол
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
За брутальний футбол!
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
Немає результатів
Переглянути всі результати
Брутальний футбол
Головна Статті

Через нього у Вацка був “секс із продюсером”. Найвідоміший горобчик українського футболу

Олег Терещенко автор: Олег Терещенко
29.11.2020 09:42
в Статті
0 0
0
Через нього у Вацка був “секс із продюсером”. Найвідоміший горобчик українського футболу
4k
Переглядів
ПоширитиТвітнути

Під час київського матчу групового турніру на ЧС-2002 між збірними України та Польщі коментатор матчу в пориві емоцій закричав: “Лети горобчику, лети”. 

Може, хтось згадає ще один курйозний випадок, коли Віктор Вацко вимовив таке: “Но йо(…)акій момент” (ви ж розумієте, що насправді хотів сказати коментатор?) До речі, за словами самого Вацка, після цього у нього був “секс з продюсером”.

З ім’ям Андрія Воробея пов’язана історія “Шахтаря” кінця 90-х – початку 2000-х. В дитинстві футболіст із друзями розвантажував “втіхаря” від водіїв картоплю у дворах, а вже невдовзі був улюбленцем донецької публіки. Серед яких, хтозна, можливо, були і ті самі водії вантажівок.

І все ж таки, хто такий Андрій Воробей? Звідкіля і яким чином опинився в історії українського футболу? Футболіст-скандаліст чи все ж таки зірка, яка не змогла засіяти на всі сто відсотків?

Від двора і вєліка до початку майбутнього 

Андрій виріс в одному із не дуже культурних районів Донецька, поряд з рідним районом Ріната Ахметова. Тому пізніше, коли Воробей вже грав у основній команді “гірників”, а Ахметов був президентом клубу, ходила чутка, що нападник був його улюбленчиком. В будь-якому разі є відомим те, що тодішню зірку постійно “пасли” і контролювали, як визнавав згодом Андрій.

Бараки, гаражі та двори – це все залишилося в дитячих спогадах футболіста про Донецьк кінця 80-х – початку 90-х. А ще футбол, волейбол та баскетбол на стадіоні “Олімп” і гасання у дворі на вєліках. До речі, перегони на двоколісних допомогли Воробею розвинути ще більшу швидкість. Саме таку, за яку в майбутньому ми будемо одночасно любити й проклинати українського нападника.

Якось його футбольний талант зауважив один дитячий тренер — Олександр Пожидаєв і запропонував Андрію тренуватися в його команді на стадіоні “Моноліт”. На той час Андрію було 8-9 років. Хлопець був “за”, а ось батьки – “проти”. Вони не хотіли відпускати свого сина досить далеко від дому.

Пройшло пів року, команду Пожидаєва перевели в структуру ДЮСШ “Шахтар” і тоді він приїхав до батьків Андрія, щоб поговорити з ними про футбольне майбутнє хлопчика. У результаті тренеру вдалося їх умовити й саме з того дня десь на донецькому футбольному небосхилі з’явилася малюсінька зірка, яка в майбутньому засіяє і згасне, так і не розкрившись на повну.

В структурі “Шахтаря” від початку і до конфлікту з Луческу

Через п’ять років, після того, як Воробей почав тренуватися в ДЮСШ, була створена команда “Шахтар-2” (професійна команда другої ліги). Андрій був зачислений до дублю “гірників”, але зіграв за основу команди не зразу, лише через пів року. А коли дали шанс, випустивши на заміну, то він його не загубив. Тренерами тієї команди були Віктор Носов та Віктор Грачов. Коучі вірили в молодь, тому давали шанс таким, як Воробей.

Через два роки Андрій став гравцем першої команди “Шахтаря”. Щоправда, з третьої спроби, вже при тренері Юрію Яремченку. Чому саме не з першого? Відповіді на це не може дати й сам Воробей. Пів року юний форвард не потрапляв до заявки на матчі, хоча тренувався з командою. Аж раптом, в кінці чемпіонату (сезон 1996/1997) відбувся його дебют в матчі проти “Прикарпаття”. Андрій з’явився на полі за 15 хвилин до кінця гри, яку “гірники” виграли 2:0. Далі в Андрія був перший матч в єврокубках, в якому він відіграв 10 хвилин проти португальської “Боавішти”. Що тут можна сказати? У хлопця пішла пруха. Знову ж таки, Яремченко вірив у нього. І, що найцікавіше, Воробей сіяв там, де йому довіряли тренери – Носов, Яремченко, далі буде Прокопенко, потім Скала і так далі.

До речі, найбільш пам’ятний м’яч в складі “Шахтаря” для Воробея залишається гол, який він забив чеській “Славії” у матчі-відповіді кваліфікаційного раунду до ЛЧ (сезон 1999/2000). Тоді в першому матчі “гірники” програли чехам 0:1. А в матчі-відповіді до останньої хвилини рахунок матчу був 0:0. Донеччани весь матч провели в атаках, але їм завжди чогось бракувало у завершальних епізодах: то неточний удар, то черговий сейв голкіпера, то ще щось. І ось на 91 хвилині Воробей все ж таки опинився в потрібному місці й забив гол, перевівши гру в овертайм, де вже Ателькін відзначився переможним м’ячем. Таким чином “Шахтар” вперше у своїй історії потрапив до Ліги чемпіонів. Далі будуть його голи лондонську “Арсеналу” та багатьом іншим європейським командам.

Для Андрія найбільш успішним стане акурат наступний сезон чемпіонату України – 2000/2001. Саме тоді Воробей забив 21 гол і став найкращим бомбардиром країни. Більше він стільки не заб’є, максимум 9 м’ячів. Що трапилося? Логічне питання і досить важке для самого футболісті. Чому? Хлопцю було лише 23 і він не зміг впоратися з постійним тиском з боку ЗМІ, вболівальників та своїм характером. З іншого боку, його малочисельні голи стали вирішальними в дуже відповідальних матчах. Наприклад, той же фінал Кубка України 2002, коли в додатковий час саме гол Воробея став переможним в матчі проти одвічного суперника київського “Динамо”.

Далі був Скала і “золотий дубль” 2002 року. Потім Шустер та його не німецька практичність. Все, що зміг німець змінити в клубі – це харчування, яке, до речі, почалося налагоджуватися з приходом Невіо Скали. Все закінчилося для Воробея з приходом “хитрого жука” і сильного тренера (як сам казав Воробей в одному з інтерв’ю) Мірчі Луческу.

Один із найяскравіших голів Воробея за збірну

Але перед тим, як продовжити історію, потрібно розповісти про один із тих прикладів, які вказують про те, як любив Луческу бразильських легіонерів в “Шахтарі” і як ставився до всіх інших.

Якось Мірча викликав до себе Воробея, Левандовського, Тимощука і ще декількох “старожилів” команди. Тренер хотів, щоб вони на наступному тренуванні трохи провчили бразильців (бо ті нібито теж дістали тренера). Зіграли трохи жорсткіше і не забирали ноги. Хлопці погодилися з Луческу.

Тільки вийшли на тренування, приїжджає президент клубу і починається шоу. З легіонерами починають жорстко грати. Тренер зупиняє гру і починає перед Ахметовим вичитувати всіх тих, кого тільки не так давно викликав до себе. Мовляв, вони б’ють бразильців і не дають їм розкритися. 

Цей маленький приклад вже дає розуміння того, що могло чекати Воробея в майбутньому, та не тільки його, а всіх тих, хто не бразилець і грає в атаці.2

Кар’єрний шлях на відстані потягу: “Дніпро” – “Арсенал” – “Металіст” – “Геліос” – Погреби

Весною 2007 року Воробей підписав новий 4-річний контракт з “Шахтарем”. Не дивлячись на атакувальну ланку бразильських легіонерів, Андрій все ж думає посперечатися з ними за право бути в основі. Він хоче грати й розуміє, що ще може. Тим більше йому тільки йшов 29-й рік. Але сталося не так, як гадалося.

Луческу давав зрозуміти нападнику, що він “лівий” у його тактиці та системі. Якби Воробей сидів тихо і не бухтів, то залишився в структурі “гірників”, а так, літом 2007-го року, після перемовин футболіста з керівництвом “Шахтаря” та “Дніпра”, Андрій все ж вирішив покинути Донецьк і перебратися до Дніпропетровська. За нього тоді “гірники” отримали транш в 2,5 млн євро.

Після першого кола “Дніпро” з Протасовим лідирував в турнірній таблиці, а Воробей забивав. А потім трапилась друга частина чемпіонату, коли все пішло наперекосяк. В результаті лише 5 місце для дніпрян в підсумковій таблиці чемпіонату. За рік відбулася заміна головного наставника команди й на місце Протасова прийшов Бессонов. Щоб ви розуміли, в перший же день з команди ним було відраховано вісім футболістів-ветеранів. Тренер дав зрозуміти іншим, що в клубі будуть відбуватися процеси омолодження.

Звичайно, це явище не оминуло і 30-річного Воробея. Між Бессоновим там ним почали відбуватися певні непорозуміння. Все почалося на зборах, коли в товариських матчах нападник не з’являвся на полі. Звичайно, це обурювало нашого героя, але тренер заспокоював, казав, що все гаразд і він розраховує на Андрія.

І ось настав час “Х”. В першому ж матчі після початку другого кола “Дніпро” грав вдома з сімферопольською “Таврією” і вже на 12 хвилині господарі пропустили гол. Через три хвилини Бессонов змінив Воробея. Наступного дня Андрія перевели до дублю.

Через низки невдач “Дніпра” його знову перевели в головну команду, а потім ще раз кинули в дубль. Гравець вже на той час підшуковував собі команду, бо знав, що тут діла не буде. Літом 2009 року у Воробея виникає варіант з орендою в “Арсеналі”. Там він провів цілий сезон і відзначився 9-ма голами. Після “Арсеналу” нападник повернувся до “Дніпра”, але в клубі думку не змінили: Воробей досі не потрібен.

Аж раптом на горизонті 2010 року з’являється Євгеній Красников зі своїм харківським “Металістом” і пропонує Воробею перейти до них в команду. Андрій дає добро. Втім через пів року казка під керівництвом Маркевича для нього закінчилася. Він знову стає непотрібним. Між футболістом з одного боку та головним тренером з керівництвом клубу (Красников) з іншого, спалахує конфлікт. Воробея звинуватили в “здачі” матчу із “Шахтарем”. Історія цього конфлікту полягала ось у чому. 

Андрій не потрапив до заявки на чемпіонат України, тому тренувався з дублем. Одного разу, неочікувано для нього, тренер бере його на кубковий матч з “Оболонню”. У тому поєдинку Воробей забив гол. Через три дні він відіграв повністю поєдинок проти одеського “Чорноморця” і отримав травму. Але про це знав лише лікар, тренер був не в курсі (а може і в курсі), і Воробей повідомив йому про неї трохи пізніше. В результаті форвард не грав проти “гірників”, але його звинуватили саме в здачі матчу, нібито він колишній футболіст “Шахтаря” і тому саботував гру.

Зі слів Маркевича, причиною переводу Воробея в дубль і подальшої суперечки стало те, що сам гравець втратив мотивацію до футболу, хоча сам нападник так не вважав. Але що би там не було, останні пів року свого контракту Андрій догравав в оренді у першоліговому харківському “Геліосі”. Цій команді він не зміг допомогти підвищитися у класі, позаяк в одному зі своїх перших матчів отримав знову травму і більшу частину провів у лазареті. 

Після завершення контракту з ”Металістом” Воробей ще більше року знаходився в пошуку варіантів продовження кар’єри, проте жодна команда не хотіла його взяти на контракт. Одна із причин – вік гравця. На той момент йому йшов 35-й рік. Зрозумівши, що більше у професійному футболі йому ловити нічого, Воробей закінчує професійну кар’єру. Але не прощається з грою.

О після

У 2015 році вибухнув скандал у вітчизняному футбольному просторі, який був пов’язаний с Андрієм. Суть цієї справи полягала в тому, що в одному з інтерв’ю колишній інспектор ФФУ (президент Донецької міської федерації футболу) Віктор Звягінцев заявляв, що ексфорвард збірної України Андрій Воробей працює дитячим тренером в “ДНР”. Скандал дійсно був вибуховим, але все завершилося так само як і розпочалося. Воробей сказав, що це все маячня і до цього він не має ніякого відношення. Просто скористалися його футбольним ім’ям, аби побільше залучати дітей.

А зовсім недавно Воробей в ролі помічника головного тренера (позаяк має ліцензію А і В) допомагав Олександру Петракову в підготовці футболістів збірної України U-17. Його офіційний дебют у цій ролі мав відбутися не так давно, але втрутилася пандемія коронавірусу і міжнародний турнір в Туреччині скасували.

Також, відомо, що Андрій Воробей брав участь у недавніх місцевих виборах і став депутатом Курахівської ОТГ від партії “Слуга народу”. Такий ось неочікуваний поворот долі у житті Андрія і в той самий час певна несподіванка. Колишній футболіст є в душі донбасівцем, але тим не менш на вибори балотувався під “зеленими” знаменами Зеленського, а не під “голубим” кольором партії Медведчука.

В одному зі своїх недавніх інтерв’ю, наш герой розповідав, що підтримує політику чинного Президента, але тут же наводив приклад своєї некомпетентності у виборчих питаннях. З іншого боку, тренд Зеленського “від кухарки до доярки”, від фотографа до ще когось жив і буде жити. І в цьому нічого нема дивного. Якщо Воробей так само буде виконувати свої депутатські повноваження, як колись грав у футбол, то чому б і ні. Але це вже інша історія, не за святковим столом.   

Теґи: "Дніпро""Металіст" Харків"Шахтар" ДонецькАндрій ВоробейМирон Маркевич
ПоширитиТвітнути
Олег Терещенко

Олег Терещенко

Схожі Пости

Максим Максименко: “Навальний відкриває людям очі на Путіна і його команду”
Інтерв'ю

Максим Максименко: “Навальний відкриває людям очі на Путіна і його команду”

Січень 27, 2021
Володимир Танчик: “Все йде до того, що “Металіст” повернеться”
Інтерв'ю

Володимир Танчик: “Все йде до того, що “Металіст” повернеться”

Січень 22, 2021
Анатолій Нурієв: “Кополовець ще вийде і покаже хороший рівень”
Інтерв'ю

Анатолій Нурієв: “Кополовець ще вийде і покаже хороший рівень”

Січень 20, 2021
Владислав Вакула: “Думаю, Даріо Срна дуже швидко стане головним тренером “Шахтаря”
Інтерв'ю

Владислав Вакула: “Думаю, Даріо Срна дуже швидко стане головним тренером “Шахтаря”

Січень 19, 2021
Наступне
Тьєррі Анрі закінчував у американській версії УПЛ і програв команді, дешевшій, ніж винниківський “Рух”

Тьєррі Анрі закінчував у американській версії УПЛ і програв команді, дешевшій, ніж винниківський "Рух"

Ізі мані. Ставки, що залетять, як діти в школу
Статті

Ізі мані. Ставки, що залетять, як діти в школу

автор: Ярік П'ятницький
Січень 26, 2021
0

Кожного дня букмекерські контори гребуть великі гроші – і з тих, хто бездумно ліпить в експрес перемоги “Баварії”, “ПСЖ”, “Ювентуса”,...

Читати більше
Дивні дива. “Рейнджерс” опустив “Селтік” на рівень ширінки і крокує до чемпіонства

Дивні дива. “Рейнджерс” опустив “Селтік” на рівень ширінки і крокує до чемпіонства

Січень 7, 2021
Рожеріо Сені запалював краще, ніж Ребров та Шацьких, а сотий гол забив команді Дентінью

Рожеріо Сені запалював краще, ніж Ребров та Шацьких, а сотий гол забив команді Дентінью

Січень 22, 2021
Максим Кучинський: “В нас у команді був пацан, який важив 103 кілограми”

Максим Кучинський: “В нас у команді був пацан, який важив 103 кілограми”

Січень 7, 2021
Максим Чех: “Ставлю на те, що Корнієнко виграє конкуренцію в Ісмаїлі”

Максим Чех: “Ставлю на те, що Корнієнко виграє конкуренцію в Ісмаїлі”

Січень 15, 2021
Дмитро Нємчанінов: “В “Крилья Совєтов” запропонували в 7-8 разів більше грошей, ніж я мав у “Олімпіку”

Дмитро Нємчанінов: “В “Крилья Совєтов” запропонували в 7-8 разів більше грошей, ніж я мав у “Олімпіку”

Січень 5, 2021
Новорічна історія вболівальника “Уніону”. Йонас і його альбом пам’яті

Новорічна історія вболівальника “Уніону”. Йонас і його альбом пам’яті

Грудень 29, 2020
Євген Янович: “Не вважав крутим призначення Луческу на пост головного тренера “Динамо”

Євген Янович: “Не вважав крутим призначення Луческу на пост головного тренера “Динамо”

Січень 11, 2021

Останні коментарі

powered by CACKLE
Брутальний футбол

Брутальний футбол - про футбол відверто і з гумором

Ми в мережах

Теґи

"Арсенал" Лондон "Баварія" Мюнхен "Барселона" "Динамо" Київ "Дніпро" "Зоря" Луганськ "Карпати" Львів "Ліверпуль" "Манчестер Сіті" "Манчестер Юнайтед" "Мілан" "Реал" Мадрид "Севілья" "Челсі" "Шахтар" Донецьк "Ювентус" Євген Коноплянка Євро-2016 Іспанія Італія АПЛ Англія Бундесліга В Україні Дівчата За бугром Зірки 90-их Кріштіану Роналду Ла Ліга Ліга Європи Ліга Чемпіонів Ліонель Мессі Німеччина ПСЖ Рассєя Серіа А Скандали Трансфери УПЛ Ультрас Фото Франція Чемпіонат України Чемпіонат світу 2018 збірна України

© 2012 – Брутальний футбол

  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
Немає результатів
Переглянути всі результати
  • Головна
  • Статті
  • Інтерв’ю
  • Репортажі
  • Блоґи
  • Фентезі-ліга

© 2020 Брутальний футбол

Ввійдіть в свій аккаунт

Забули пароль?

Заповніть поля для реєстрації

Всі поля обов'язкові Ввійти

Відновити пароль

Введіть ваш e-mail для відновлення паролю

Ввійти