Перед вашою авторкою минулими вихідними поставав вибір: залишитися у Львові та відвідати матч «Львів» – «Олімпік» або ж поїхати на матч між тернопільською «Нивою» та рівненським «Вересом» у Другій лізі. Після «довгих» вагань уже через десять хвилин у мене на руках були квитки на потяг у Тернопіль. Тим більше, що на «Арену Львів», що у Тернопіль – невелика різниця. Неочікуваний вибір? Саме цим матчем я закрию для себе осінню частину Другої ліги, адже повернеться вона на стадіони лише 31 березня.
Перед тим, як ми вирушимо у цікаву мандрівку (спойлер), варто заглянути у турнірну таблицю. «Верес» після 16-го туру шостий, а «Нива» – сьома. Різниця між ними всього 2 залікових бали, а отже вони – прямі конкуренти. Кожній із команд потрібно у цьому матчі отримати максимум, щоб перед довготривалою перервою хоч якось закріпити свої позиції. Після зими у Другій лізі важко повернутися на поле в оптимальних кондиціях, хоча можна взагалі й не повернутися. Все-таки це чемпіонат для справжніх гурманів з міцними нервами.
Друга ночі. Запихаю у рюкзак всі необхідні речі і біжу на нічну маршрутку, яка от-от приїде. За таксі віддавати 110 гривень не надто хотілось, якщо можна доїхати за 8. Щоправда, довелося трішки почекати на вокзалі, бо потяг прибував лише о 4 ранку. Взагалі, дякуючи чарівній силі студентського, дорога у Тернопіль і назад обійшлася мені у 38 гривень. Виїзд за ціною чашки смачної кави. У Тернополі навіть не було потреби користуватися громадським транспортом, бо все від вокзалу близько і компактно розташовано. Тож ідучи на стадіон, є можливість помилуватися пам’ятками міста.
Наприклад, можна обговорити із цією пані розгромну поразку «Шахтаря» від «Манчестер Сіті».
Погуляти біля тернопільського драмтеатру, послухати рекламу з гучномовців та спробувати зазняти хороший кадр з голубами, які розлітаються… Засмутитися, що нічого не вийшло, бо ці птахи взагалі вже не бояться людей.
І найкраще – попити кави біля озера.
Находилися, надивилися і тепер можна заскочити кудись посидіти та перекусити. Отак йду вулицею і через вікно бачу, що в одному із закладів футбол показують. Зайшла і побачила, що по каналу «Футбол 2» транслюють матч ЛЧ за 7 листопада «Ліон» – «Гоффенгайм». Вирішила залишитися і подивитися на те, як у матчі забили аж чотири голи (рахунок 2:2). Згадую, що мене очікує гра Другої ліги і мене тепер можна називати футбольним мазохістом. Після ЛЧ отак одразу зіскакувати не можна на Другу лігу. Тому не повторюйте такий експеримент у домашніх умовах, працюють професіонали.
Біля стадіону помаленьку почали збиратися вболівальники, футболісти «Ниви» хто приїхав, а хто прийшов, а нікого з «Вереса» не видно. Дивно. Дякую людству за те, що вони придумали соціальні мережі і достатньо лише зайти у Фейсбук та побачити інформацію про зламаний автобус. Футболістам довелося їхати разом із автобусом ультрас. Цікава ситуація вийшла. Отак гравці стали ще ближчими до своїх фанів. Пам’ятаю, що вже була схожа пригода. Теж Тернопіль і теж проблеми з автобусом, але тоді він загорівся, а добиратися довелося попуткою. Це не завадило здобути тоді мінімальну перемогу. На фарт? Зовсім згодом перевіримо цю теорію.
До речі, судитиме поєдинок Олександр Шандор, який добре пам’ятає вболівальників «Вереса», бо у 2017 році отримував від них прапором по голові, за те, що призначив два пенальті у ворота «червоно-чорних».
Нарешті всі приїхали. Помаленьку тернопільські любителі футболу займають місця на секторах. Стадіон, до речі, хороший та подобається своєю гамою кольорів. Їм на противагу приїхала доволі серйозна банда із Рівного – ультрас, LuckyFans та представники А-Fans. Вони створювали класну атмосферу та потужну підтримку для свого клубу.
По матчу. Як і очікувалося, було багато боротьби. Моменти були в обох команд, тому глядачі на трибунах не позасинали. «Червоно-чорні» виглядали переконливішими та активніше атакували, але і тернополяни проводили непогані контратаки. В основному у першому таймі особливих шансів відкрити рахунок не було. Лише наприкінці Мороз міг забити «Вересу» після того, як воротар відбив перед собою, але вирішив відправити м’яч «на орбіту».
На стадіоні не дуже відчувалось, що це домашня гра «Ниви». Вболівальники господарів, окрім ультрас, не проявляли активності. Сиділи собі і тихенько дивляться футбол. Не нормально, коли «Ниву» у себе ж вдома засвистують прихильники команди суперника, а свої на це ніяк не реагують і не намагаються перекричати. Після матчу до «червоно-чорної торсиди» навіть підходили вболівальники тернополян і відзначали рівень підтримки. Як то кажуть: «Не кількістю, а якістю».
Другий тайм чогось надкрутого не приніс. Бити по воротах почали більше, тому воротарям доводилося сейвити. Навіть вболівальники кричали їм, що м’яч для того, щоб ним забивати. Отак бігали футболісти, щось там били, але результативних ударів все не було і не було аж до 81 хвилини. Саме тоді Олег Маїк, як справжній рятівник, врятував цей матч від «засухи» і забив у ворота «Ниви».
До речі, щодо автора голу. У матчі з “Чайкою” рівненський клуб провів шість замін. У тому поєдинку грав і Маїк, який вийшов на заміну. Проте сайт ПФЛ та офіційні ресурси “Вереса” вважають, що Маїк взагалі на полі не з’являвся. Трансляцію теж не шукайте, бо “вінт посипався”. Та є фотодокази і я особисто була на цьому матчі, тому з впевненістю можу сказати, що регламент було порушено. Як покарали “Верес”? Та поки ніяк. “Чайка” надіслала лист у КДК ФФУ, але справа не зрушилася з місця.
Після цього голи не полилися, але атмосфера на стадіоні досягнула свого піку. Ультрас «Ниви» запалили піро у жовто-зелених кольорах, кидали петарди і під це все забитому голу раділи вболівальники гостей.
Ультрас також влаштували шоу. «Вовки» запалали чорними кольорами.
Від кількості диму на один метр квадратний, арбітру навіть довелося призупинити матч. Після короткої перерви «Верес» завершив цей поєдинок із +3-ма очками на своєму рахунку.
Для однієї команди цей матч приніс радість, а для іншої – розпач від поразки. «Нива» пішла зимувати на 7 місці, а «Верес» на 6 .
Після матчу атмосфера футбольного свята для фанів «червоно-чорних» не завершилася. Це приклад того, які мають бути стосунки між вболівальниками та командою. Просто подивіться ці відео.
Це все дуже гарно, але найприємніше те, що після цього мене вболівальники «Вереса» пригостили шампанським, глінтвейном та накормили бутербродами. Сита і задоволена я пішла на вокзал чекати на свою електричку до Львова.
Їхати там було не найкомфортніше і ще й світло вимикалося, як за канонами фільму жахів.
На завершення хочу кинути вам меседж. Ходіть на стадіони, катайте виїзди, підтримуйте команду, особливо, коли вона грає у нижчих лігах. Тоді футболісти знатимуть для кого вони грають і матимуть мотивацію.
