Михайло Юхименко знаходить величезні переваги у потенційних розгромах “жовто-синіх”.
Перед матчами збірної України проти Франції, Німеччини та Іспанії сталося лишенько – у Степаненка та П’ятова знайшовся коронавірус, а “Шахтар” разом з лікарем національної команди відправився на самоізоляцію. Крім того, “корону” підхопили Лунін і Паньків.
Ще раніше травми отримали непотоплювані Коноплянка, Кривцов та Зінченко. Буяльський та майже всі лідери оборони “Динамо” або в лазареті, або не набрали форму, тож стримувати атаки Ґрізманна, Комана, Мбаппе та Поґби покликані Бущан, Забарний, Конопля, Чеберко, Пластун, Харатін, Зубков, Макаренко, тощо.
Словом, до матчу проти суперзірок 2020-го готуються суперзірки 2030-го. А розбавляє цей контингент зірка 90-х, 2000-х і 2010-х Олександр Шовковський. Што?!
Звичайно, немає нічого хорошого в тому, що люди похворіли чи травмувались. Здоров’ячка їм, але загалом ситуація у нашій збірній не тільки не критична, а ще й прекрасна. Прекрасна не відсутністю лідерів, а можливостями, які відкриваються перед фанатами та тренерським штабом. В цих унікальних умовах ми, як Джеймі Гайнеман та Адам Севідж, нарешті перевіримо усі міфи щодо збірної України.
Ми побачимо істинну силу збірної “Динамо”
Кожного разу, коли Андрій Шевченко оголошує заявку, в офісі Ігоря Суркіса вибухає один вейп. Коли ж справа доходить до стартового складу, починається буря: “знову ця збірна “Шахтаря”, “який Коваленко, який Кривцов”, “де Циганков”, “федерація продалася кротам”. І не важливо, як там зіграли динамівці протягом останнього місяця.
Дійсно, в останніх двох матчах “жовто-синіх” в основі з’явився лише один динамівець, а у деяких поєдинках відбору до Євро-2020 виходило аж вісім “гірників”. Насправді, з симпатіями Шевченка до “Шахтаря” не все так однозначно, але це вже предмет іншої статті. Важливішим є сам факт існування міфу щодо “шахтаризації” збірної України.
До матчів проти Німеччини та Іспанії тести “гірників” ще можуть показати негативний результат (Хочолава та Соломон взагалі полетіли до збірних, попри ізоляцію українців), а от проти Франції жодного зрадливого “крота” у національній команді не буде – навіть Зінченка, навіть Коваленка. Кияни нарешті повернуть собі свій 1986-й, коли збірну очолювала легенда “Динамо”, а в її основі було вісім динамівців. Щоправда, 35 років тому кияни жили в інших умовах.
Матч проти Франції в будь-якому разі покаже, чого насправді вартують динамівці у збірній Шевченка і хто тут займається самодурством. Міф щодо несправедливості ігнорування киян буде або підтверджено, або зруйновано.
Середняки покажуть, чого вони вартують
Не менш гучним за бомбалейло динамівців після заявок від Шевченка був плач по Філіппову та інших представниках середнячків УПЛ. Олександр, між іншим, забив 17 голів у попередньому чемпіонаті, однак у збірну не потрапив навіть після переходу в “Сент-Труйден” і навіть після спалаху корони в “Шахтарі”.
Олександрійський опорник Банада з дев’ятьма голами також не отримав запрошення. Конопля при явній кризі на правому фланзі оборони опинився у національній команді лише внаслідок спалаху корони в “Шахтарі”, а Чеберка покликали тільки після переїзду в ЛАСК – натомість, регулярно викликаються баночники “Шахтаря” та Макаренко, який востаннє грав за збірну ще у 2014 році.
Так народився ще один міф – Шева не стежить за середняками УПЛ. Власне, це і не міф, адже сам Андрій Миколайович вікрито заявляв: для потрапляння до лав збірної потрібно виступати за клуб із топ-3 УПЛ, грати в єврокубках або їхати в Європу. Де-факто він ігнорував не тільки третю команду УПЛ, а й представників “Ференцвароша”, а ми сперечалися – правильно це чи не правильно.
У матчі проти Франції та інших грандів ображені попередніми зборами середняки точно отримають шанс проявити себе у всій красі. Другої такої можливості не буде – якщо вони не сподобаються зараз, то про заявку на Євро можна навіть не мріяти. Словом, у Парижі та в Києві нарешті будуть розставлені всі крапки над “і”.
Шева покаже, який він тренер
Персона Андрія Шевченка на чолі збірної України рухалась від одних крайнощів в оцінках до інших. У відборі до ЧС-2018 його називали фізруком, який отримав свій пост завдяки куму. Футбол Шевченка вважався непритаманним для українців – мовляв, який короткий пас? У нас мало сонця в крові, та і навіщо псувати те, що працювало десятиліттями?
Втім, під час відбору до Євро-2020 Шева вже став європейським тренером, який поставив сучасний футбол і витягнув нас з ланцюгів радянських конспектів.
Перші матчі Ліги націй повернули нас на землю й розкрили одну особливість Шевченка-тренера – впертість. Андрій Миколайович не змінював ігрову модель як у 2017 році, коли збірна не була готовою до зміни стилю, так і у 2020-му – коли в суперниках опинилися топ-команди, під яких потрібно підлаштовуватись.
Наприклад, усі тактичні експерти відзначили, що Андрій Миколайович у Мадриді не зреагував на високий пресинг іспанців та перекриті лінії передач. В таких випадках реально працюють старі добрі вертикальні лонґболи – в України був ресурс для такого футболу, але збірна продовжувала самовбиватись через короткий пас.
Також можна було гратися переміщеннями опорників повище – іспанці у попередніх матчах одразу відходили назад, але українці таких рухів не робили. Зрештою, ще зі Швейцарією було очевидно – П’ятов перебуває у кризі й не може нормально розігрувати ногами, але тренерський штаб вперто вимагав виходити з-під тиску через воротаря.
Шева ніяк не змінював гру, проводив хаотичні заміни та перестановки, а після матчу заявив, що не відступить від власного стилю. А це був саме той випадок, коли від стилю відступати необхідно.
Тепер же Андрій Миколайович опинився у ситуації, коли половина збірної просто ніколи не грала у його футбол. Навіть якщо Шева випустить у Парижі максимально знайомих із системою виконавців, це все одно буде резервний склад – він не дасть того ж об’єму та якості, що й основа. А суперник – топовий. Не підлаштуватися під настільки складні умови може або фізрук, або Марсело Б’єлса – хоча навіть Марсело, при всьому своєму генії, має посередню успішність.
От ми і дізнаємось, ким же насправді є Шевченко – впертим кумом Павелка чи сучасним європейським тренером, який вміє робити висновки з помилок? У Парижі йому доведеться скласти насправді якісний екзамен на гнучкість.
Матчі запам’ятаються
Україна ніколи не потрапляла у настільки складне кадрове становище. Гіршу ситуацію переживала тільки Данія – два роки тому тамтешня федерація відмовилась платити за іміджеві права футболістів, ті влаштували бойкот, а чиновники у відповідь набрали нову команду, складену з гравців третього дивізіону. На матч проти Словаччини вийшли навіть два футзалісти, а деякі дебютанти збірної паралельно працювали механіками, блоґерами, охоронцями, продавцями і навіть студентами.
Словаки перемогли з рахунком 3:0 – і що? Кому потрібна та перемога? Навіть якби Данія вийшла в основному складі, той матч забули б вже за кілька годин, тому що на результат у Лізі націй дро*ать тільки навіжені та країни з радянським минулим. Натомість, історію з гордими варягами та їхніми сміливими аматорами пам’ятають і досі. Футбол цінний саме історіями, а не сухими цифрами.
Так, Україна проти французів виставить не аматорський і навіть не найслабший склад – в заявці є Маліновський, Циганков, Яремчук та інші. Жити будемо, однак майже півтора десятки основних і наближених до основи футболістів недоступні для тренерського штабу – для сучасного футболу це те ж саме, що і саморозпуск. Коли таке було? Коли таке буде?
Як би не пішли справи далі, цей нікому не потрібний товарняк у Парижі вже привернув увагу і точно запам’ятається. Ми будемо писати про нього через роки й згадувати у тематичних підбірках. А уявіть, якщо цей резерв ще й створить сенсацію?
До новин із Чернігова товариський поєдинок проти Франції був мало кому потрібним. Можливо, не всі його навіть увімкнули б. Нині ж цей матч увійде в історію. Таке пропускати неприпустимо.
Михайло Юхименко, спеціально для “Брутального футболу”.
