Усупереч якщо і не всьому, то багато чому точно, Дніпро виходить у півфінал Ліги Європи! Півфінал. Ліги. Європи. Дніпро ще не грав на такій стадії єврокубкового турніру, а тому Маркевич і компанія уже вписали себе в історію. І продовжують її творити.
Та за годинку-півтори до стартового свистка до такої ейфорії було ще далеко. Але приємно радували черги за квитками. І було усе більше надії, що тисяч 15-20 має бути.
Прес-аташе збірної України Олександр Гливинський не зміг втриматися і купував матчеву розу Дніпро – Брюгге. За 120 грн, між іншим. Сказав, що для колекції.
А ще ходили жовті чоловічки, які безкоштовно роздавали усім охочим насіння однієї відомої торгівельної марки. Може це і хороший піар для неї, але явно не найкраще, що можна пропагувати серед вболівальників. Інша справа, якщо б роздавали атрибутику чи навіть фаєра. Чому б ні?
Врешті, у порівнянні з фактично усіма домашніми матчами Дніпра в ЛЄ цього сезону заповненість трибун була достойною. Більше народу було тільки на першому матчі групової стадії проти Інтеру. І вже точно ті, хто прийшли, намагалися дати українській команді максимальну підтримку. До речі, було помітно, що багато людей приїхало саме з Дніпропетровська, бо дніпровських роз на Олімпійському було вдосталь. А остаточно домашню атмосферу створювали типові для Дніпро-Арени переклички ультрас з кузьмою: «Кто мы? – Днепр!»
Футбол почався напружено. І перш за все, для команди стюардів Олімпійського. Їх усіх одягнули в помаранчеві манішки. Та коли на поле вийшли команди, особа, яка відповідає за роботу стюардів, певно занервувала. Мовляв, що за фігня? Чому це по всьому периметру поля сидить візуальна підтримка бельгійців? Так справа не піде. Тому за лічені хвилини всіх швиденько переодягнули у стандартні салатові кольори.
Що було на полі? Бельгійці в’язали гру дніпрян, а підопічні Маркевича не дозволяли суперникам проводити ефективні контратаки. Обидві команди діяли обережно та організовано. І так увесь перший тайм.
А от вже у другому Дніпро почав нагнітати donde comprar cialis en chile. біля воріт Райана. Часто нашим футболістам бракувало завершаючого пасу або удару.
І коли гра, як сонце, яке на заході провалюється за лінію горизонту, повільно собі котилася до овертайму, за справу взявся він: маестро, джокер або його футбольна дніпровська величність Євген Шахов-молодший. Шикарний пас в один дотик від капітана, ватажка або просто його футбольної дніпровської харизматичності Рулана Ротаня, Євген на швидкості технічно підробляє під ліву, і запускає м’яч в дальній кут! Олімпійський взревів, ультра шаленіла, а ніхто й досі, мабуть, не усвідомлює усю історичну цінність цього голу.
Дніпро впевнено довів справу до перемоги. Фінальний свисток. Подяка гравців і тренерського штабу вболівальникам. Ураганні емоції від перших і других, усі – єдине ціле! Як казав перед матчем Коноплянка: «Разом – до перемоги!» Інакше і бути не могло.
P.S. На півфіналі Олімпійський має бути забитий вщерть. Ці хлопці заслужили:
Володимир Скиба, Брутальний футбол
