Виявляється, бути футбольним телеекспертом нелегко.
Нещодавній скандал імені Слави Шевчука отримав широкий резонанс. Спостерігаючи за подіями, преса та вболівальницьке ком’юніті висловило стурбованість: чи попісяв колишній захисник “Шахтаря” і по сумісництву експерт каналів “Футбол”? Тут треба визнати, що Шевчук зберіг крихти гідності: він не став бодай-якось рятуватися в очах громадськості, шукати відмовки та “але”, а просто оголосив про відхід з медійної сфери.
Що правильно: будь-яка людина (а публічна — поготів) повинна нести відповідальність за свої вчинки. Уявіть собі, що б могло статися, якби він п’яним таки сів за кермо. Можливо, довелося б не тільки пісяти, але й какати.
Надихнувшись перформансом у виконанні Шевчука, ми вкотре для себе підкреслили: бути футбольним експертом дуже важко. Гадаєте, випадок В’ячеслава поодинокий? А от і ні.
Падіння Олега Саленка
Найкращий бомбардир чемпіонату світу-1994 любить пригубити і це факт. Тож, коли в березні 2013-го Саленко впав у прямому етері ТК “Футбол”, одразу всім в голови прийшла аналогічна думка: це ж треба, дядя й тут накалдирився. Камера хутко перемістилася на Вадима Євтушенка, який стояв поряд — в той час Саленко приводив себе в порядок. Не надто розбірлива вимова та підкошені ноги наштовхували на певні висновки і навіть сьогодні над екснападником кепкують.
Ситуація неоднозначна: опісля Саленко розповів, що лікарі діагностували мікроінсульт (не через зловживання алкоголем?), та і в кадр не пустили б напідпитку. Щоправда, тут дещо не сходиться: пройшовши реабілітацію під крапельницею (версія Олега Анатолійовича), постраждалий через кілька днів був помічений у складі ветеранів “Динамо” проти “Маестро”. Дивні дива вітчизняної медицини.
Як би там не було, сторони не розійшлися полюбовно: експерт наголосив, що Олександр Денисов і компанія не виплатили йому зарплатню за півроку. Отакої.
Матюк Олексія Бєліка
Вогняний спіч Владислава Гельзіна відкрив портал в пекло, наповнене матюками, сказаними в прямому етері. Як ви знаєте, флешмоб підхопив Руслан Костишин, який намагався знайти Андрія Сеньківа серед учасників гейпараду. Між цими двома дядечками втиснувся Олексій Бєлік — він не був таким гострим на язик, проте й з його вуст вилетіло таке життєве “блять”. 17 квітня “Шахтар” поступився “Динамо” з рахунком 0:1, зменшив шанси на чемпіонство і схвильований Олексій не добирав вислови. Вирвався вболівальницький крик душі, не інакше.
Плювок Джеймі
Добре відома реакція Джеймі Каррагера на провокацію фаната “Манчестер Юнайтед”. В березні 2018-го “червоні дияволи” обіграли “Ліверпуль” 2:1 і так склалася доля, що легендарний захисник натрапив на прихильника непримиримого суперника. Подальші події ви знаєте: Каррагер плюнув, влучив у чотирнадцятирічну доньку хейтера, інцидент підхопили та роздмухали ЗМІ, після чого Sky Sports декого “попросила” за двері.
“Це було щось більше, ніж просто: “Гей, Джеймі, 2:1!”. Цей “підкол” пролунав кілька разів. Після першого разу я просто поїхав вперед, але вони мене наздогнали і знову вигукнули в мій бік. Я розлютився. Звичайно, я не повинен був так робити, але про що думала доросла людина, яка два-три рази наздоганяла мене з донькою в машині, щоб так вчинити?”
пояснив Джеймі.
Пізніше він додав:
“Це абсолютно неприпустимо. Я вже вибачився перед родиною цього вечора. Вони наздоганяли мене на шосе три-чотири рази, постійно знімаючи це на відео, і я психанув. Але це не заслуговує виправдань”.
Через п’ять місяців виправдали: в серпні 2018-го Каррагер знову постав перед об’єктивом телекамер та продовжив розбирати матчі.
“Зіґ хайль”
Марко ван Бастен перепробував себе в різних іпостасях. Він мало тренує через проблеми зі здоров’ям, однак постійно крутиться у футбольній сфері: то функціонером, то телеекспертом. І ось в листопаді 2019-го він, сидячи в студії Fox Sports, невдало пожартував над флеш-інтерв’ю німецького тренера “Гераклеса” Франка Вормута. Ну, хіба не смішно нібито копіювати німецьку, кидаючись словами, значення яких викликає тригер у суспільстві? “Зіґ хайль” (“Хай живе перемога”) — це саме те, чого не вистачає сьогоденню, й так повернутому на расизмі і виявленні всіх можливих гендерів.
Ван Бастена усунули від роботи на тиждень (зарплатня була передана в Інститут військової документації для підвищення інформування і знань історії Другої світової війни), однак пробачили: ван Бастен вийшов до журналістів і жалібно пошкодував про нацистське гасло. Європейська преса катком пройшлася по репутації Марко, назвала його “маріонеткою Джанні Інфантіно”, але що поробиш — у людей є властивість все забувати.
Бидло “из-за поребрика”
Роман Широков — типове російське бидло, чия натура прокидається за бодай мінімальної влади. Він був непоганим футболістом, але радив всім сидіти вдома, та став нікудишнім експертом. “Газпром-медіа” полюбляє збирати всіляких фріків і в 2016-му підтягнув на федеральний “Матч ТВ” натурального гопника.
В серпні 2020-го колишній півзахисник взяв участь у любительському турнірі, статус котрого сприйняв з надзвичайною серйозністю. Нічим іншим поведінку Широкова не пояснити: експерт накинувся на суддю Нікіту Данченкова та почав бити ногами по голові. Мотив банальний, але наочно підкреслює неандерталізм Широкова: росіянину не сподобалося, що арбітр зустрічі намагався його втихомирити та попереджав, що покаже жовту картку. Он як? Ну тоді отримуй!
Данченков не став ховатися, здійняв скандал та написав заяву в поліцію — наполягав на умовному терміні. Не вийшло: по-перше, від арбітра відвернулася аудиторія, яка в ситуації розгледіла хайп (хайп, блять!), по-друге, найгуманніший суд в світі винагородив Широкова штрафом в розмірі 100 тисяч рублів та громадськими роботами.
Широкова вигнали з “Матчу”, але з кожним місяцем з’являються новини про можливий камбек. Ну, а що — він “все понял и осознал”, як каже Тіна Канделакі. Така вже традиція у росіян: відбілювати винуватих. Перед очима, прости Господи, приклад з Дзюбою: як би ти не дрочив, на пропутінських ресурсах тебе все одно похвалять.
