Розповідаємо про хлопа, якому пророкували велике майбутнє, але історія пішла іншим шляхом.
Турецькі клуби люблять запрошувати усілякий непотріб, який втратив актуальність у топових чемпіонатах. “Фенербахче” не є винятком — достатньо згадати Месута Озіла, чия гра наразі асоціюється зі скислим борщем. Загалом колишнього “каноніра” анітрохи не жаль — він ще у Лондоні страждав фігнею, а по приїзді в Туреччину взагалі пустився берега.
Озілу в жовтні виповниться 34 і на ньому можна сміливо ставити хрест. Емре Мор, про якого ми зараз детально розповімо, молодший на десять років, проте також близький до краху. Формально на його боці є вдосталь часу, однак дійсність показує, що нападник є далеким родичем Маріо Балотеллі за інтелектом.
Поява ноунейма, нашвидкоруч охрещеного “турецьким Мессі”
Емре Мор з’явився нізвідки. Ні, вінґеру пощастило здобути блискучу освіту — данський “Норшелланн”, відомий академією, згенерував таких парубків як Андреас Ольсен, Матіас Єнсен і Міккель Дамсгор (пам’ятаєте кривдника країни 404 на Євро-2020?).
Хлопці виступають у колективах рівня “Брентфорда” та “Брюґґе”, але мають великий потенціал. На їхньому тлі Мор вважався не просто талановитим, а перлиною клубу. Доволі символічно, що більш працьовиті партнери наразі добилися проміжних результатів і залишаються в тренді, а розпіарений бігунок стовбичить над розбитим коритом.
Будучи уродженцем Копенгагена та сином македонки, Емре мало що знав про турецький футбол. Втім, турецький футбол знав про існування Емре, бо завзято шукав нове ім’я — станом на 2016-й збірна пропустила три поспіль чемпіонати світу та Євро в Україні і Польщі.
Мор виглядав ідеальним кандидатом — незважаючи на те, що провів на дорослому рівні лише 973 хвилини (зате оформив 4 результативні дії за системою “гол плюс пас”). Обдарований тінейджер, з шикарною технікою, швидкістю і пластичністю — що може бути краще? Тим паче для осатанілих турецьких журналістів, звиклих підносити виконавців до небес і за найменшої похибки трощити їхню репутацію на друзки.
Фатіх Терім випробував Мора у товарняку з Чорногорією, оцінив перформанс і зрештою включив до підсумкової заявки на чемпіонат Європи у Франції. Додаткові бали привабливості приніс трансфер до дортмундської “Боруссії” — ще до початку турніру “джмелі” виклали за 18-річного шкета майже 10 мільйонів євро.
Не можна сказати, що “Боруссія” не знала кого купувала — німецькі скаути вели універсала впродовж кількох років. Без сумніву, клуб ризикував, роблячи ставку на дитячий садок (що цікаво, майже одночасно був придбаний Усман Дембеле), але повірив у видані аванси та наочний приклад Крістіана Пулішича.
Та і як тут не розщедритись, якщо перед вами стоїть “турецький Мессі”? До того ж свою характеристику дав Отто Аддо, який на початку нульових взяв з “чорно-жовтими” Бундеслігу, а взимку 2016-го потрапив до “Норшелланна” у ролі асистента головного тренера.
“Я не бачив нічого кращого. Те, як цей хлопець веде м’яч, справді нагадує Ліонеля Мессі”, — заявив Аддо.
Глобально рекомендація ґанця остаточно підштовхнула Ватцке та Цорка до підписання паперів. Ба більше, усі перебували у захваті, коли вінґер подався до Франції на континентальну першість. Його вихід проти Хорватії сподобався і був високо оцінений експертами: Емре виглядав дуже зарядженим, дещо помилявся, однак точно додав свіжості у порівнянні з рештою напівмертвих турків. МО-ЛО-ДЕ-ЦЬ.
Що далі? Якби “Боруссія” була реальною дівчиною, то її б з Мором чекав найкоротший цукерково-букетний період. Це саме той момент, коли вас перестають називати “котиком”, а натомість грубо посилають по хліб та прокладки у найближчий кіоск.
“Пацан к успєху шол, не получилось, не фартануло”
На перший погляд, Емре Мора можна пожаліти та зрозуміти — турок опинився у більш конкурентному середовищі і не витримав інтенсивності. Як підсумок, посипалися травми, пов’язані з м’язами — що логічно, враховуючи 18-річний вік та професійну незрілість. Футбол знає чимало випадків, коли тренери кидали вчорашніх піздюків у пекло і ті ламалися — першими на думку спадають Майкл Оуен та Маріо Ґетце.
Відзначимо, що у Мора, як і цих пасажирів, виникла хронічна проблема — його мучила і мучить кісточка. ОДНАК це не означає, що труднощі зі здоров’ям дають дозвіл на філонство та піжонство — футболіст втратив голову від швидкої слави і окрім байдиків почав розкривати рота. Емре ріс у цивілізованій Європі, проте турецько-балканська кров дала своє: нападник перетворився на токсіка з височезним еґо. Токсіка, який зіткнувся віч-на-віч з Томасом Тухелем, дядьком, не менш зарядженим на конфлікти.
Тухелю властива істерика, але вона зумовлена максималізмом. Логічно, що Мор, в макітрі якого свистів вітер, був приречений на провал. Наприклад, після квітневої поразки “Баварії” 1:4 тренер накинувся на гравця з критикою — Емре сміявся на тренуванні і тричі проігнорував зауваження Томаса.
Взаємна неприязнь наглухо закрила дорогу до стартового складу — таке враження, що Мор і близько не збирався битися за місце під сонцем. 694 хвилини, 1 гол та 2 асисти — це все, чим він задовільнився на “Зіґналь Ідуна Парк”.
Найдивніше, що крах у Німеччині не зустріли з насторогою — вінґера все одно сприймали як молоду зірочку, якій нібито “просто не пощастило”. Зрозуміло, що інсайди про “Реал” і “Баварію” випарувалися, однак клуби, охочі потратити гроші, знайшлися — “Сельта” неочікувано запропонувала “Боруссії” 13 мільйонів євро. Таким чином “небесно-блакитні” оформили найдорожчий і водночас найбезглуздіший трансфер у своїй історії.
Формально Мор рахувався виконавцем “Сельти” п’ять років. Як думаєте, багато отримав ігрового часу? Барабанний дріб: 2031 хвилину. 52 матчі, 2 м’ячі, 4 результативні передачі і три оренди (в “Галатасарай”, “Олімпіакос” і Карагюмрюк”) — пацан прийшов до успіху. Емре не пускав салюти у ванній і не бився з одноклубниками, як це робив Балотеллі, але також дуркував — систематично пропускав тренування, поклав масивний болт на керівництво галісійців та нахапався штрафів.
А ще кинув своїх агентів, через що ті звернулися до суду — Мора обслуговувала одна контора, проте гравець, щоб не платити комісійні, вирішив домовитися самостійно з “Галатасараєм”. Красунчик.
У 2021-му Емре торкнувся дна — “Сельта” відправила його до “Карагюмрюка” (туди не так давно перебрався Андреа Пірло). Середняк турнірної таблиці, який десятиліттями снував у нижчих дивізіонах, президент-барига, що спеціально збирає шлак і намагається його розкрутити для подальшого продажу — ідеальна атмосфера. Найцікавіше, що, будучи позбавленим прискіпливої уваги, Мор взяв та й вистрелив (у порівнянні з минулими командами — однозначно): в 29 зустрічах організував 6 голів та 4 асисти.
Як ми вказали вище, Сулейман Хурма, власник “Карагюмрюка”, є першокласним торгашем лайна. У Емре завершився п’ятирічний контракт із “Сельтою”, він став вільним агентом, швиденько підписав папери з “Карагюмрюком” і був перепроданий до “Фенербахче” за 2 мільйони євро. Турецька преса оцінила перформанс Мора зразка 2021/22 і одразу ж взялася вигадувати новини не просто жовтого, а коричнево рідкого кольору — мовляв, турок знову вважається зіркою і в перспективі може розраховувати на виклик із Європи. Втім, подібна риторика не вартує виїденого яйця.
Малоймовірно, що Мор зможе ще коли-небудь привабити більш-менш пристойний клуб. Чувак — частий клієнт лазарету і прямісінько зараз травмований; не встиг він поповнити ряди “канарок”, як уже почалися трабли. Невблаганна статистика засвідчує невтішну картину і вкотре підтверджує — бути аналогом Мессі дуже важко (якщо чесно, дебільне кліше і в ньому немає особливої необхідності).
За іронією долі Месут Озіл днями попрощався з “Фенербахче” і вирушив далі. Мор є на місці, але напрочуд схожий на екскомпаньона — щоправда, Озіл файно пилив і у “Вердері”, і Роналду допомагав у “Реалі”, і за часів Венґера демонстрував прийнятний футбол. Емре? Все зрозуміло і прикро — у менеджерах він стабільно був топом, а в реальності так і не виріс.
