Головний матч 8-ого туру УПЛ завершено впевненою перемогою киян. Але чи була ця перемога такою легкою, як здавалось вчора з екранів телевізорів і яке ж воно “постярмолівське” “Динамо” – проаналізуємо та розберемося.
Напередодні зустрічі, гуляючи навколо НСК “Олімпійський” було помітно, що матч явно не з розряду “топ”, бо за 40 хвилин до початку на вулиці Великій Васильківській був аж ніяк не аншлаг.
Поодинокі фани сиділи на сходах, залипши в гаджетах, або ж роблячи селфачі, ще невелика купка стояла біля кас, намагаючись перекричати фанатські дудки, які час від часу пронизували трохи сонну атмосферу навколо стадіону і всередині нього.
На самій арені все йшло в штатному режимі: музика як завжди качала (вчора навіть було кілька нових треків), газони поливалися, стюарди трохи сумували, бо роботи було в них не багато, а офіційний голос НСК “Олімпійський” як завжди заряджав спільноту на змістовний футбол, паралельно передаючи вітання від вже екс-капітана “Динамо”.
Публіка на трибунах після згадки про Ярмоленка трохи пожвавішала і засмутилась: “Ааа, це ж сьогодні без Ярмоли вже будемо”, – почувся голос на трибуні.
І справді, це було основною інтригою вечора: як же коуч “біло-синіх” вирішить проблему втрати лідера атак і хто ж тепер буде капітанити? Але пан Хацкевич фанатської тривоги не розділяв і виглядав доволі спокійним, а трохи згодом першу інтригу вечора було розвіяно: з капітанською пов’язкою вийшов Сергій Сидорчук. Пізніше на прес-конференції головного тренера запитали: чи це разова акція для Сергія, чи це вже остаточне рішення? На що Олександр Миколайович відповів, що віднині Сидорчук постійний капітан київського “Динамо”, а заміщатимуть його в разі необхідності Гусєв або Віда.
Що ж стосується візаві Хацкевича Шарана, то він зосереджено і навіть трохи нервово крокував в технічній зоні, ніби матч вже програно. Насправді керманич “Олександрії” своїми передматчевими висловами на кшталт : “У матчі з киянами нічия для нас буде рівнозначна перемозі”, “Ми сподіваємося на якісне виконання стандартних положень”, “Динамо” є “Динамо” і т.д. наштовхував на думку, що “Олександрія” приїхала у Київ просто газон потоптати. Ви логічно можете сказати: “Ну людина просто правді в очі дивиться. “Сашка” ж, коли в Києві грає – взагалі не робоча”. І правда, підопічні Шарана, програли 6 останніх матчів у столиці. Але, панове, чи не здається вам, що головний тренер команди не повинен дозволяти собі таких висловів, навіть, якщо граєш з клубом, який на голову вищий у класі, бо філософія “переможеного” не робить коучу честі. Кожен матч – це своєрідна війна, що складається не тільки з 90-та хвилин на полі. Це була битва, яку особисто керманич “Олександрії” програв ще до стартового свистка.
Чого не можна сказати про фанів “Саші”, які не залишили у цей вечір свою команду один на один з київською публікою. Сектор гостей був майже повністю заповнений і вболівальники з Кіровоградщини склали достойну конкуренцію ультрі ДК і стадіон не змовкав ні на хвилину попри те, що на матчі було присутньо трохи менше 8,5 тисяч осіб.
Яке ж воно – “Динам” без Ярмоленка?
Це питання було на вустах у кожного. Перед початком зустрічі всі намагались спрогнозувати як кияни підуть в бій без свого багаторічного капітана? Адже, як не крути, новоспечений “джміль” був серцем та диспетчером команди, через якого будувалась лінія атаки. Циганков же, на думку досвідчених фанів “Динамо” ще не готовий у повній мірі замінити Ярмолу і стати новим помічником для чистого форварда Мбокані, але цього вечора це був найоптимальніший варіант і Віктор вийшов у старті. І перша половина зустрічі змусила хапатись за “валідол” фанів господарів поля, бо “біло-синім” протягом 45 хвилин не вистачало зібраності, від чого було багато зайвих рухів у штрафному майданчику і як наслідок, бракувало останнього удару по воротах. Натомість гості очікувано провели кілька контратак від своїх воріт (яких просто не могло не бути) і теж не виглядали як такі, що здатні нав’язати конкурентам свою гру. Але варто віддати належне квартету захисників “Олександрії”, які чудово контролювали лінію нападу динамівців першу половину зустрічі на чолі з героєм команди – Паньківим, котрий запам’ятався кількома чудовими сейвами, що викликали оплески з боку київської публіки.
По перерві команда Хацкевича все ж таки віднайшла свій ритм гри, почала вже більш уважно слідкувати за м’ячем та партнерами навколо і вміло перебудовуватись. Особливо варто відзначити акробатичний пірует Євгена Хачеріді після подачі кутового і філігранний гол Циганкова, який цим ударом змусив замовкнути своїх критиків. Після того як результат фактично було зроблено, Олександр Миколайович вирішив випробувати атакуючий дует Мораєс – Кравець, в рамках схеми 4-4-2, яка може стати в нагоді вже цього четверга у матчі з албанською “Скендербеу”. Зараз поки рано казати чи працює таке поєднання, бо і в Мораеса і в Кравця останнім часом не було достатньо часу, щоб зігратись, на чому закцентував тренер киян, Будемо сподіватись, що цій зв’язці знайдеться місце в подальших тактичних планах тренерського штабу, бо бразильська техніка Мораеса та гарне бачення . поля вкупі з європейською школою Артема Кравця вірогідно можуть вистрілити на полі, якщо їм довіритись.
Рано ще судити про побудову гри без багаторічного лідера за одним матчем, Але нова динамівська епоха почалась із перемоги і за це тренерському штабу і команді варто поаплодувати за чудовий початок. Далі буде?
