Найкращі літні трансфери в співвідношенні ціна-якість. Другий випуск.
Мауро Ікарді (“Інтер” – “ПСЖ”, оренда за 5 млн євро + право викупу за 65 млн євро)
Якщо за сагою з невдалим поверненням Неймара до “Барселони” все літо було дивитися тошно й болісно, то історія Мауро Ікарді навпаки дарувала нам одну цікаву новину за іншою. Аргентинський нападник разом зі своєю дружиною-агентом Вандою Нарою в кінець розсварилися з керівництвом “Інтера”, перейшовши всі червоні лінії. Всім було зрозуміло, що цей роман підійшов до свого завершення. Антоніо Конте і гендиректор клубу Беппе Маротта чітко дали зрозуміти цій солодкій парочці, що час Мауро забирати свої речі з тренувальної бази.
Взагалі, з Конте така ситуація трапляється не вперше. Не так давно, будучи тренером “Челсі”, Антоніо за допомогою смс повідомив Дієго Кості, що більше на нього не розраховує. Італійцю тоді не сподобався той факт, що іспанський форвард посеред сезону захотів поїхати заробляти гроші в Китай, покинувши “синіх” в той час, коли вони боролись за чемпіонство. Та історія, звісно ж, стала надбанням громадськості та дещо знизила ціну на Косту. Керівництво гнівалось на тренера, що через цей вчинок вони можуть недорахуватися десятків мільйонів євро. Ніколи такого не було, і ось знову. Тепер в головній ролі Мауро Ікарді. Тільки тут керівництво активно бере участь у відвертому бойкоті аргентинця. “Інтер” міг спокійно отримати за свого вже екс-капітана як мінімум 100 мільйонів євро. При всіх своїх негараздах, Мауро – топ-нападник в самому розквіті сил. Але всі ці маніпуляції (позбавлення капітанської пов’язки, публічне відсторонення від тренувань, виключення з усіх рекламних заходів, видалення з командного чату у WhatsApp, ще й 9-й номер відібрали та віддали Лукаку) поставили міланський клуб в ситуацію, коли вторгувати великі кошти стало максимально проблематично. Що сказати, хороший понт дорожчий за гроші.
Та крапку в цій історії поставив “ПСЖ”. В останній день трансферного вікна клуби уклали між собою договір про оренду форварда. Чому цей перехід влаштував усі три сторони? Паризький клуб отримав одного з кращих нападників світу всього за 5 млн з правом викупу наступним літом за 65 млн євро. Саме з правом, а не з обов’язком, що дуже важливо. В разі, якщо аргентинець не заграє у Франції (хоча це малоймовірно), “ПСЖ” просто-напросто поверне Ікарді додому, в столицю моди. “Інтер”, в свою чергу, таки позбувся токсичного гравця і нарешті може спокійно сконцентруватись виключно на футболі. Ще й, скоріше за все, через рік отримає пристойні гроші, у розмірі 65 мільйонів. Ну і для самого Мауро цей трансфер був життєво необхідним, адже не виключеним був варіант цілий сезон демонструвати свій топ-рівень в дублі ”нерадзуррі”. Та й “ПСЖ”, все таки, далеко не останній клуб у світі.
Генріх Мхітарян (“Арсенал” – “Рома”, оренда за 3 млн євро)
Цікава штука футбол. Ще вчора ти граєш за “Арсенал” в дербі проти “Тоттенхема”, а сьогодні вже в Римі фотографуєшся з шарфом нового клубу. Будемо відверті, в Англії у Генріха не пішло. Так, і в “Манчестер Юнайтед”, і в “Арсеналі” були непогані спалахи, але в загальному й цілому зіркою туманного Альбіону Мхітарян не став. Ось і Унаї Емері без вагань відпустив півзахисника в Рим навіть тоді, коли трансферне вікно в АПЛ було вже закрите, і не було змоги підписати заміну. Та вона йому була, в принципі, і не потрібна. Схоже, іспанський коуч на вірменина не особливо й розраховував. А от Паулу Фонсека, натомість, Мхітаряну дуже навіть радий. Українські ресурси відразу почали шліфувати заголовки в стилі екс-гравець “Шахтаря” перейшов в клуб екс-тренера “Шахтаря”, хоча в Україні вони зовсім не перетинались.
Так чи інакше, є певні здогадки, що в Серії А Генріх зможе пережити другу молодість та провести декілька потужних сезонів на футбольних полях Італії. В це міжсезоння “Рома” підписала досить багато футболістів: Пау Лопес, Манчіні, Смоллінг, Спінаццола, Дзаппакоста, Діавара, Верету, Калініч. Прихильники римлян дещо критикують керівництво клубу за рівень деяких новачків. Та оренда Мхітаряна за 3 мільйони – чудова угода і майже безпрограшний варіант для “вовків”.
Анте Ребіч (“Айнтрахт” – “Мілан”, оренда на 2 роки за 5 млн євро)
Минулого сезону в атаці “Айнтрахта” запалювало тріо Йовіч-Ребіч-Алле, яке ледь не вивело клуб у фінал Ліги Європи, поступившись лондонському “Челсі” лише в серії пенальті. Невідомо, чи планував німецький клуб продавати влітку всіх трьох, проте факт залишається фактом – всі вони залишили Франкфурт і роз’їхались по різних країнам. За квитки Йовіча до Мадриду та Алле до Лондону німці отримали разом 100 мільйонів євро. Можливо, цей трансферний успіх трохи запаморочив голову босам клубу. Інакше як пояснити, чому в останній день трансферного вікна вони відпустили Анте Ребіча в ”Мілан” саме на таких умовах: оренда на 2 роки за 5 мільйонів євро. Про обов’язковий викуп ЗМІ не повідомляють, тож “россо-нері” потім, в разі чого, можуть вільно повернути хорвата назад.
Так, взамін італійці відправили до “Айнтрахту” нападника Андре Сілву, але і ця угода видається сумнівною для німецького клубу, адже португалець не вражав ні в “Мілані”, ні минулого сезону в оренді у “Севільї”. Звісно, ми на знаємо усіх деталей і тонкощів цих трансферних перемовин. Нам особисто їх, чомусь, не повідомляють. Проте такий варіант переходу Ребіча виглядає надзвичайно вдалим для “россо-нері” – як в плані підсилення команди, так і в плані самих умов дворічної оренди.
Набіль Фекір (“Ліон” – “Бетіс”, 20 млн євро)
Якби існував рейтинг найдивніших трансферів літа, то перехід Набіля Фекіра в “Бетіс” його напевно б очолив. Рік тому екс-футболіст “Ліона” ледь не перейшов в “Ліверпуль” більш ніж за 50 мільйонів фунтів, а зараз переїжджає в доволі скромний іспанський клуб за смішні, за нинішніми мірками, гроші. Що ж стало причиною цього не зовсім зрозумілого трансферу? Їх декілька. Головна – коліно футболіста. Ще в 2015 році Фекір порвав “хрести” і вилетів майже на весь сезон. Тож на медобстеженні лікарі “Ліверпуля” серйозно звернули на це увагу. Вони встановили, що рецедив травми може відбутися в будь-який момент, тому згорнули перемовини. Ця історія швикдо розповсюдилась між топ-клубами, і ніхто з них так і не ризикнув запросити “скляного” футболіста.
Також інші команди відлякувала певна нестабільність гравця: один матч француз міг провести потужно, а вже наступний – вкрай слабо. Проте “Бетіс”, не довго думаючи, не міг упустити таку можливість: виділив зі свого бюджету 20 мільйонів та домовився з ”Ліоном” і самим півзахисником. Враховуючи те, що контракт Набіля закінчувався через рік, президент клубу Жан-Мішель Ола погодився на цю суму. Сам Фекір також не залишився ображеним: він отримав непогане збільшення зарплати, ще й домовився за трансфер до “Бетісу” і його молодшого брата Яссіна разом з ним. Французу всього 26 років, за останні три сезони у Франції він набрав 55 балів по системі гол+пас. Невідомо, чи перейде він колись все ж в команду, яка змагається за найпрестижніші трофеї. Та поки що можемо просто привітати “Бетіс” із зірковим трансфером. Набіль вже встиг забити 2 голи в 3 матчах нового сезону.
Кіран Тріпп’є (“Тоттенхем” – “Атлетіко”, 22 млн євро)
Теж не надто логічний трансфер. Особливо з боку “Тоттенхема”, адже вони віддали основного правого захисника за зовсім невелику суму. Так, мадридці однозначно посилили цю позицію за допомогою 28-річного футболіста, який відразу ж став основним у Дієго Сімеоне. До речі, Тріпп’є – перший англієць в “Атлетіко” за останні 95 років. Взагалі уродженці туманного Альбіону нечасті гості в Іспанії, тому буде цікаво спостерігати там за успіхами Кірана.
Сам він теж радий залишити англійський клуб: ”Я думаю, що прийшов час змінюватися і рухатися далі. Однією з причин мого переходу стало те, що відбувалося за лаштунками в ”Тоттенхемі”. Не хочу вдаватися в подробиці, але саме тому я вирішив покинути клуб”. Можливо, щоб не мати додаткових і непотрібних проблем з Тріппьє, президент “шпор” Деніел Леві і відпустив захисника за відносно скромні гроші. Немає жодних сумнівів, що ці кошти англієць відпрацює сповна, ще й принесе багато користі своїй новій команді.
Ярік П’ятницький, “Брутальний Футбол”
