Ситуативно склалося так, що протистояння “Волині” та “Карпат” було двобоєм сусідів не лише географічним, а й турнірним. Якщо таблиця для лучан показувала по-осінньому прохолодні +5 очок, то у левів – справжні заморозки і -1. Але як прийнято говорити про дербі – турнірне становище в таких матчах не має значення.
Хотілося б вкотре згадати про незмінну роками звичку вболівальників по всій країні приходити на стадіон за 10 хвилин до початку матчу. І не просто приходити в притирку із часом, а ще й не маючи квитка. Ось, що трапляється в такому випадку:
https://twitter.com/brutfoot/status/782533124320268289?lang=uk
Та, попри це, приємно констатувати, що галицько-волинське протистояння таки викликало помірний ажіотаж. Ажіотаж воно викликало і у служби безпеки стадіону, бо лише на території арени довелось побачити три автобуси із спец-призначенцями, плюс, ще зо три десятка осіб поруч із гостьовим сектором – ну просто як подорож в минуле.
https://twitter.com/brutfoot/status/782534540745175041?lang=uk
З перших хвилин було відчутно важливість поєдинку як для команд, так і для фанатів, які зі стартовим свистком почали підігрівати атмосферу піротехнікою та яскравими банерами.
https://twitter.com/brutfoot/status/782535181072818176?lang=uk
Команди дуже багато бились за м’яч, часто забуваючи про сам футбол. Та все ж декілька моментів у першому таймі було створено. Серед “зелено-білих” вирізнявся індивідуальними діями Костевич, щораз-по-раз успішно йшов в обіграш, але з останнім пасом постійно не клеїлось – то не точно відіграє, то м’яч омине ствір воріт. На це “Волинь” відповіла не менш небезпечно – наприклад Хомченко отримав пас із глибини, скористався провалом правого флангу оборони гостей і потужно пробив у поперечку.
Все, здавалось, йшло до того, що команди підуть на перерву з нулями, як раптом відбувся черговий стандартний навіс із розряду “ну а раптом пройде”. Ітаки пройшов! Петров протиснувся між захисниками і пробив у ближній кут – голкіпер без шансів, 1-0.
Тайм другий істотних змін у сценарії не отримав, в порівнянні із першим, щоправда гості під тиском рахунку і мінусів в таблиці заграли активніше. І тут хотілось би трошки змістити акценти із футбольного поля на трибуни, адже не забуваймо, що це дербі і в таких матчах завжди гаряче по-особливому.
https://twitter.com/brutfoot/status/782554655666610176?lang=uk
Ще на початку другого тайму фанати гостей придумали собі забаву: підпалювали фаєр, кидали на стілець, а зверху накривали ще одним зламаним стільцем, таким чином утворювалось вогнище. Спершу ці витівки не відразу було помітно, адже вогонь був дуже локальним і не надто кидався в очі.
https://twitter.com/brutfoot/status/782563050121486336?lang=uk
Загалом, матч видався очікувано насиченим в плані піротехніки, оскільки з одного боку були петарди і дими, а з іншого – фаєри. Та ультрас “Волині” значно бережніше поставились до майна клубу, на відміну від львівських візаві – подекуди фаєри із гостьової трибуни вилітали ледь не на поле. На це відразу відреагували присутні на трибунах силові підрозділи.
https://twitter.com/brutfoot/status/782559481687339009?lang=uk
Поява людей в чорному обурила представників обох фанатських секторів і вони в унісон нагадали тим, де їхнє місце. В сторону спецпідрозділу поодиноко летіли і стільці. А коли “Карпати” зрівняли рахунок, то на гостьовій трибуні знову запалали фаєри і сидіння. Та на цей раз трьох пожежників, які повинні були все це загасити, фанати “Карпат” не пустили на сектор.
До . гостей відправилась пожежна машина, що чергувала на стадіоні, але відкрити воду по фанатах так і не наважилась. Як підсумок, стільчикове багаття палало, аж поки ультрас “Карпат” не покинули межі сектору.
В перервах між цими подіями трохи вдавалось спостерігати і за грою – гаряче було і на полі, особливо, коли вже в компенсований час Шабанов міг принести вольову перемогу “Волині”, але з трьох метрів невдало підставився і м’яч полетів вище.
Олександр Новак, “Брутальний футбол”
